Пожежа, твір-розповідь
У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня.
Руденьке, а на сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа.
Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. «Пожежа! Пожежа! До мене!» – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на балкон і побачив, що Пожежа переліз на сусідський балкон.
«Пожежа! Пожежа!» – щосили закричав Михайлик. На його крик із квартир почали вибігати перелякані
А Михайлик намагався дістати своє кошеня, спробував навіть перелізти на сусідній балкон. Побачивши це, мешканці будинку визвали пожежну машину.
Побачивши пожежників, Михайлик закричав: «Велике спасибі, що ви прийшли допомогти врятувати мого друга».
Не буду описувати, що було далі. Не знав хлопчик, що його батьки заплатять за приїзд пожежної машини. Адже в цей час, може, комусь і справді потрібна була допомога. Та у Михайлика тепер інші проблеми. Він шукає для свого кошеняти нове ім’я.
Схожі твори:
- Пожежа (твір-розповідь на основі власного досвіду) У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а иа сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. “Пожежа! Пожежа! До мене!” – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на […]...
- ТВІР-РОЗПОВІДЬ НА ОСНОВІ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ. 4 КЛАС ВИТИНАНКИ. На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці – скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвятковий настрій, дарували насолоду. Мені дуже захотілося навчитися робити ці незвичні прикраси. Я дізналася, що для витинанок беруть тонкий папір і […]...
- Несподівана зустріч, твір-розповідь На день народження мені батьки подарували собаку. А тварини потребують догляду, тому в мої обов’язки входило гуляти з собакою вранці та ввечері. Теплого літнього вечора ми з Дружком, так звали мою собаку, йшли стежкою у міському парку. На майданчику для тварин вже не було нікого. Дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився – […]...
- Твір по літературі по повісті В. Г. Распутіна “Пожежа” Одна із серйозних соціально-психологічних проблем, що вирішується сучасною літературою, складається в правильності вибору героєм місця в житті, точності своєї мети. Міркування про нашого сучасника і його життя, про його громадянську мужність і моральну позицію веде у своїх повістях один із самих талановитих письменників нашого часу – Валентин Распутін. Повість “Пожежа” у творчості В. Распутіна займає […]...
- Який зміст назви повести Пожежа? Тепер пускай з нас один, З молодих людей, найдеться – ворог шукань, … Вони негайно: розбої! пожежа! І просливет у них мрійником! небезпечним!! А. З. Грибоєдов Заголовок у художньому творі має дуже важливе значення: воно, епіграф, перша й остання фрази є ударними в значеннєвому відношенні, тому що відіграють першорядну роль у вираженні ідеї добутку. Звідси […]...
- Твір-розповідь про випадок з життя. Теля Мишко На літні канікули я поїхав до бабусі в село. Незадовго де мого приїзду у бабусиної корови Зорьки народилося маленьке теля – бичок. Воно було товстеньке, чорненьке, з великою білою плямою лобі. Я назвав його Мишком. Теля росло швидко, було рухливе. Коли я брався за маленькі роги бичка, він рдився і буцав мене. Якось увечері стадо […]...
- Навіщо живе людина? (за повістю В. Г. Распутіна “Пожежа”) Одна із найсерйозніших соціально-психологічних проблем, яка споконвіку вирішується сучасною літературою, складається в правильності вибору героєм місця в житті, точності визначення ним своєї цілі. Міркування про нашого сучасника і його життя, про його громадянську мужність і моральну позицію веде один з найталановитіших сучасних письменників – Валентин Распутін у своїх повістях “Прощання з Матерою”, “Пожежа”. Коли читаєш […]...
- Кошенятко. Твір-опис тварини Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! […]...
- Твір-розповідь про випадок з життя. Про безстрашного Халимона Я дуже люблю свого кота Халимона. Він дуже спокійний, любить муркотіти. І танцювати він любить, і високо підстрибувати вгору, особливо коли треба дістати шматок ковбаси. Якось ми з Халимоном пішли на прогулянку, і щойно вийшли з будинку, як побачили, що на нас біжить велетенський пес, висолопивши язика, а за ним його хазяїн з повідцем і […]...
- Мурчик, твір-розповідь У найзатишнішому куточку нашої трикімнатної квартири на різнокольоровій підстилці лежить улюбленець родини – кіт Мурчик. Частенько спостерігаю за поведінкою тварини, яка може бути і сумною, і грайливою, навіть виступати в ролі синоптика. А зараз він вирішив спочити після довготривалого сидіння на підвіконні та біганини за бантом на ниточці. Примруживши очі, закривши пухнастою лапкою ніс, злегка […]...
- Подарунок другу (твір-розповідь) Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково до своїх днів народження ретельно […]...
- Наша сімейна традиція (твір-розповідь) Коли народилася моя мама, її батько, а мій дід, що працював агрономом, посадив на околиці села ліщину. Пояснив домашнім: “Виросте дочка – буде орішки лускати”. Ліщина – це лісовий горіх. У нашому селі, та й у сусідніх селах, крім мого діда, ніхто це дерево не доглядав. Навіщо займатися? Зарості дикої ліщини в лісах можна зустріти […]...
- Поетична розповідь про дитинство (за повістю “Гуси-лебеді летять”) Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов’язаний з рідною природою, з піснею і казкою. Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов’язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, ЗО років? […]...
- Виїде Іван Петрович із Сосновки після пожежі або залишиться? (по повісті Пожежа Распутіна В. Г.) Розжарюю грядеши? Євангеліє від Іоанна 13:36 Іван Петрович Егоров – головний герой повести Распутіна “Пожежа”. У повісті описується, як лісозаготівники тайгового селища Сосновки целую ніч без особливого успіху борються з пожежею на складах при магазині. Пожежа, як надзвичайна подія, виявив безладдя, які панують у Сосновке: безгосподарність, злодійство, пияцтво. Пожежну машину давно розібрали на запчастині, і […]...
- Золоте поле, твір-розповідь Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: […]...
- Мій кращий друг (твір-розповідь) Ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. Туди ми відправляємося на велосипеді. Спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець – грунтову дорогу. Ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. А коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім забуваємо про час. Лежимо на […]...
- Жанрова своєрідність повести Пожежа Распутіна В. Г Два почуття дивно близькі нам – У них знаходить серце їжу – Любов до рідного попелища, Любов до отеческим трун. На них засновано від століття З волі Бога самого Самостоянье людини, Стан величі його. О. С. Пушкін По жанрі повість В. Г. Распутіна “Пожежа” (1985) можна визначити як притчу, тому що селище Сосновка, де відбувається […]...
- Твір-розповідь. Мій відпочинок влітку Твір-розповідь. Мій відпочинок влітку Літо… Найпрекрасніша пора. І я завжди з нетерпінням чекаю на нього. Влітку я допомагав бабусі в городі та дідусеві на пасіці. Коли я закінчував роботу вдома, то виходив на вулицю погуляти з друзями. Ми купалися в ставку, грали у футбол, збирали лікарські трави, але найбільше мені сподобалося ловити рибу. Одного разу […]...
- Твір на тему: Жаднюга Цього літа ми відпочивали недалеко від Євпаторії. Розташувалися в будиночку, а біля нас жили «хазяї». Вони весь час стежили, щоб ми чогось їхнього не з’їли. Коли хазяйський син одного разу побачив, як Ілля підняв під деревом сливу, він голосно закричав: – Мамо, нашу сливу їдять! – і побіг до своєї матусі. Хазяйка вибігла з хати, […]...
- Короткий зміст Пожежа Распутіна В. Г У селищі зайнялися склади. Герой повести – Іван Петрович – біжить на пожежу. Як людина досвідчений – не голіруч, а із сокирою. Від складів може зайнятися й вулиця. Склади були побудовані без обліку можливості вогню: “росіянин людина й завжди-те розумна був заднім розумом, і завжди-те влаштовувався він так, щоб зручно було жити й користуватися, а […]...
- Твір-розповідь «Дивовижна русинка Роксолана» У великому сузір’ї діячів культури рідного народу пломеніють незгасним вогнем яскраві зірки. Серед них – дивовижна русинка Роксолана, що ніжною, тендітною рукою відводила хмари завойовників від отчого краю. У 1320 році потрапила в татарський полон п’ятнадцятилітня донька рогатинського священика Настя Лісовська. Її було продано в рабство, і вона потрапила в гарем турецького султана Сулеймана. Вже […]...
- Мурка. Твір-опис тварини Одного разу, йдучи до школи, я помітив маленьке кошеня. Воно сиділо під горожею і мало досить кумедний вигляд. Це кошеня мені сподобалося, і я його взяв із собою. У школі весь клас зацікавлено дивився на мою знахідку. Дівчатка почали його годувати. Вони давали йому сир, ковбасу та хліб зі свого сніданку. Кошеня охоче їло ковбасу […]...
- Про безстрашного Воркотика (Твір-розповідь про випадок із життя) Я дуже люблю свого кота Воркотика. Він безпорадний, але дуже симпатичний. Простий собі кіт – чорний із білими плямами та з білими ж лапками. Воркотик дуже спокійний і любить муркотіти, за що й одержав своє ім’я. Особливо голосно він муркотить, коли на кухні смажиться м’ясо чи риба, або ж коли з базару приносять ковбасу. Тоді […]...
- Дитячий майданчик у дворі (твір-розповідь у публіцистичному стилі) У кожному дворі є свої таланти, хтось чудово грає на музичному інструменті, хтось співає, а у когось талант у виготовленні теслярських виробів. Про дивовижні здібності старожилки нашого двору Анастасії Павлівни ми дізналися кілька років тому. Пеньки від зрублених давно дерев, які псували настрій мешканцям, почали перетворюватись на казкові персонажі. Анастасія Павлівна, мавши масляні фарби, розмалювала […]...
- Метеорит. Твір-розповідь про випадок із життя Одного разу ми з хлопцями пішли купатися на річку. Раптом ми побачили на небі зірку, яка швидко падала. “Загадай бажання, – сказав Юрась. – Моя мати каже, що як загадаєш бажання в той час, коли падає зірка, це бажання здійсниться”. “Бажаю, щоб про мене написали в газеті”, – подумав я і всміхнувся. Я не вірив […]...
- Стара чашка (твір-розповідь) Коли до нас приходять гості, вони завжди дивуються, побачивши серед красивого посуду в серванті велику стару чашку. Із зазубринками, зі стертим, уже незрозумілим малюнком, вона всім нам дуже дорога. …9 травня 1945 року, в День Перемоги, все місто співало, танцювало, плакало і сміялося на нашій великій площі. З усіма раділа щасливому дню моя прабабуся. їй […]...
- Екскурсія до Історичного музею (твір-розповідь) Нещодавно ми всім класом відвідали Історичний музей. Це двоповерховий будинок стародавньої будови, знаходиться в центрі міста. Біля його входу стоять танк і гармата – як бойові символи військової доблесті наших дідів-прадідів, що захищали нашу землю від фашистських загарбників. Зрозуміло, що танк і гармата були на полях боїв, але давно перетворилися в пам’ятники. Оглянувши ці символи, […]...
- Каштани в нашому дворі (твір-розповідь) Я живу у великому місті, але в невеликому будинку (лише два поверхи), із садом у дворі. Правда, в нашому саду лише одна яблуня, два вишневих дерева, на трьох недавно з’явилися сливи й ще тільки набирає сил юний горіх. Зате просто перед вікнами піднімаються два величезні каштани. Батьки кажуть, що їм понад 90 років. Колись, до […]...
- Цікавий випадок (твір-розповідь) Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила […]...
- Твір-розповідь. В гостях у Івана Котляревського Коли ми вибралися до Полтави, стояв прекрасний осінній день. За вікном автобуса пролітали гаї і поля, села і селища. Ми їхали в гості до Котляревського: наш учитель організував екскурсію, щоб провести урок літератури в Полтаві – у хаті-музеї І. П. Котляревського. Це був незабутній урок. Як тільки ми ступили на полтавську землю, вже ніби відчули […]...
- Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Кримські гори, немов хвилі, виростають на очах туриста під час подорожі по узбережжю Чорного моря. Найвища з них – Ай-Петрі. З Алупки зубці Ай-Петрі видно в усій її красі. Унизу, в міжгір’ї, тече гірська річка, яку місцеві мешканці звуть “Козкою”. Шлях на вершину Ай-Петрі прокладено по дорозі, яка […]...
- Квіти на балконі. Твір з обрамленням з власного досвіду Багато балконів у нашому будинку мешканці перетворили на засклені веранди. Будинок наш старий, балкони величезні. Тож оздоблення зі скла та шиферу надало їм вигляду грандіозних споруд. До того ж усі ніби змагаються одне з одним, чий балкон виглядає крутішим. Деякі балконні стекла закриті гардинами, інші – жалюзі. Обов’язковим атрибутом сучасних балконів стають кондиціонери.’ Вони подають […]...
- Щасливий день мого життя (твір-розповідь) Эй, кошка, без тебя мне все не мило! В моей душе останешься навеки. Ты пробуждаешь нежность в человеке. Парвин Этесами У дитинстві я мріяла мати домашню тварину, але батьки щоразу заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. Цей день, напевно, я не забуду ніколи! Як […]...
- Місто, у якому мені хотілося б жити (твір-розповідь) Одного разу ми з батьками гуляли містом. Після тривалої спеки прийшла легка прохолода. Ми зайшли до центрального міського парку. Але як же ми здивувалися, коли побачили, що знайомі алеї були перетворені у своєрідні квартали майстрів. Одну з алей зайняли майстерні ковалів, сусідню облюбували майстри різьблення по дереву. Свої алеї були в гончарів, майстрів художньої вишивки, […]...
- Дитинство Михайлика (за творами Михайла Стельмаха) “Гуси-лебеді летять…” і “Щедрий вечір” – це дві повісті, в яких Михайло Панасович Стельмах описав своє дитинство, шкільні роки. Ці твори письменник присвятив своїм батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу. Книги письменник написав, коли йому було вже п’ятдесят чотири роки. З любов’ю і зажурою згадує він своє життя, дитинство, батьків, односельчан, рідне село. Розповідь […]...
- Як ми прикрашали ялинку до Різдва… (твір-розповідь) Наш будинок старий, довоєнний. Він розташований на центральному проспекті міста. Мимо безупинно їдуть машини, дзенькають трамваї, сигналять тролейбуси. Наш будинок виділяється серед інших у кварталі. У ньому всього п’ять поверхів, але він виглядає велично. Дерева біля будинку роблять його ще привабливішим. Це головним чином старі тополі. Серед них – одна ялина. Ніхто вже не скаже, […]...
- Хом’ячок Сеня (твір-розповідь) На день мого народження, коли мені виповнилося шість років, я одержав у подарунок хом’ячка в клітці. Я назвав його Сеня і дуже полюбив. До Сені в мене не було тварин, навіть кішки. А тут такий симпатичний звірок. Я навіть спати цього вечора не хотів лягати, хоча поспати любив завжди і з задоволенням укладався не пізніше […]...
- Сімейна реліквія (твір-розповідь) На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. […]...
- Твір-розповідь «У ліс по ліщину» Літні канікули я провів у селі. Бабуся і дідусь дуже зраділи, коли побачили, як я підріс і зміцнів. Знайомі хлопці вже чекали на мене. І ось одного разу сусідський хлопець Мишко запропонував піти в ліс по ліщину, якої; як казали дорослі, було багато. Ми з радістю погодилися, взяли кошики і пішли. Попереду розкинулися поля золотої […]...
- Як я заблукала в лісі (твір-розповідь) Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі […]...