Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” заповіт Т. Шевченка нащадкам
Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – заповіт Т. Шевченка нащадкам
І. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. (Послання адресоване різним суспільним групам. Поет прагне висміяти, засудити жорстоке ставлення до кріпаків і вплинути на певні кола ліберального дворянства. Шевченко пише про фальшиву любов до України панів.)
ІІ. Пророцтво поета.
1. Упевненість у силі народу. (Поет бачив обурення селян, відчував, що протест проти гноблення наростає. Він висловив упевненість у тому, що гнів народу незабаром
2. Віра в перемогу й торжество справедливості. (Шевченко вірив, що селянська революція покарає панство, і суд настане для них, адже:
Розкуються незабаром
Заковані люди…)
3. Звернення до передової інтелігенції. (Поет бачив, що й серед дворян були люди, які виступали проти царату, за звільнення селян. Шевченко звертається до них із закликом нести культуру народові, допомагати йому. Він закликає подивитися на свою країну й полюбити щирим серцем “велику руїну”. Боротьбу проти соціального й національного гніту поет бачив у братанні інтелігенції
ІІІ. Засудження перекручень історії України. (Шевченко виступає проти поширеної в той час ворожої теорії про монгольське походження слов’ян. Саме проти такої теорії спрямовані слова:
Німець скаже: “Ви моголи”.
“Моголи! моголи!”
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Поет закликає по-справжньому розібратися у своїй історії. Минуле повинне відповідати на важливі питання сучасності, а саме: що ми, чиї сини, ким і за що закуті в кайдани. Шевченко усвідомлює й те, що минуле України не можна розглядати як гармонію рівності і братерства. Автор проти беззастережного захвалювання минувшини.)
ІV. Роздуми про самобутність української культури. (Шевченко з повагою ставився до культур інших народів. Він послідовно відстоює збагачення однієї культури іншою, вважає необхідним для розвитку української культури використання всього кращого, створеного іншими народами. Але з цих культур треба брати лише загальнолюдське. Як заповіт сучасникам і наступним поколінням звучать слова:
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
Ічужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.)
Схожі твори:
- Викриття конформізму української еліти у творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” Жанр послання був одним із улюблених у творчості Шевченка. “Дружнєє посланіє” землякам було написано в червні 1845 року у В’юниші. Подорожі Кобзари І Україною впродовж трьох років дали йому можливість познайомитися з українськими інтелігентами, патріотами, прогресивно налаштованими людми дворянського походження. Переважно це були нащадки козацької старшини, люди, від природи наділені неабияким розумом, прагненням до знань, […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
- Відображення почуття патріотизму в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” Для кожної людини є на землі щось найголовніше, найдорожче, найсвятіше, щось таке, до чого вона ставилась з особливою шанобливістю. Для Тараса Шевченка такою святинею була рідна Україна та її народ. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, усвідомлення масштабності його історії і неповторності культури. Із творчої скарбниці Тараса Шевченка можна виділити […]...
- Пророче послання (За поезією Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”) Щоб звертатися до народу в цілому, треба бути генієм, але ніяк не менше: інакше таке звернення буде звучати фальшиво. Тарас Григорович Шевченко, наш національний пророк, у своїх творах неодноразово звертався як до своїх сучасників, так і до майбутніх поколінь. Є щось невловимо магічне в “Посланні” до мертвих, живих і навіть до тих, хто ще не […]...
- “І мертвим, і живим, і ненародженим…” – послання Кобзаря нащадкам Доля України по-справжньому боліла Кобзареві. Велика кількість його творів перейнята болем щодо становища його народу, усієї держави. Часто поет поєднує епічну розповідь із роздумами. У творі “І мертвим, і живим, і ненародженим…” епічної розповіді зовсім немає тільки напружене ліричне почуття і думки. За інтенсивністю емоцій та роздумів цей твір не поступається усім епічним драмам та […]...
- Гострота й актуальність послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Наш національний пророк, великий український поет Тарас Шевченко любив рідну землю пристрасно, добре розумів свою відповідальність за її майбутню долю. Тому поет ставиться і до співвітчизників вимогливо, його слово нерідко сповнене пекучих докорів за їхню пасивність і байдужість. Зразком такої вимогливої любові є послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…». Звертаючись до своїх земляків, Шевченко […]...
- Опис та характеристика творів Тараса Шевченка “Заповіт”, “Сон” (“У всякого своя доля), “Кавказ”, “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”, “Мені однаково” “Заповіт”(1845) Історія написання Гостюючи на Переяславщині в грудні 1845 p., Шевченко серйозно захворів. У нього виникла невесела думка сказати людям останнє слово. Композиція, ідейний зміст За формою “Заповіт” – монолог. Складається з шести строф, які об’єднані попарно й утворюють ніби три сходинки, кожна з яких має свою провідну думку. Перші – вражають простотою, буденністю. Простежується […]...
- Національне самовизначення в творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” Національне самовизначення в творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” Послання Т. Шевченка “І мертвим, і живим…” за своїм ідейним спрямуванням має гостро викривальний, сатиричний зміст. Серед ранніх поезій Шевченка ще не було такої, де б, як у посланні, викривались усі злочини українських панів перед народом. А злочини ці були страшні, і поет […]...
- Роздуми Т. Шевченка про долю рідного народу у творі “І мертвим, і живим…” Не бійтеся друзів – у найгіршому випадку вони зрадять; не бійтеся ворогів – у найгіршому випадку вони вб’ють; бійтеся байдужих, бо це з їхньої мовчазної згоди вершаться всі злочини на землі. Ці слова спадають на думку, коли перечитуєш полум’яний твір Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні […]...
- Полум’яний заповіт нащадкам (за поезією “Заповіт” Т. Шевченка) Читаючи один із найвідоміших творів, який був написаний Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї Батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Як і кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ліричний герой ставить […]...
- Національне самовизначення у творі Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим” Шевченко як справжній українець боровся за національне визволення. Його суспільно-політичні погляди з плином часу ставали чіткішими. Він ще більше усвідомлював протиріччя між народом і всім панівним класом, тому викриває тепер не тільки кріпосників, реакціонерів, а й лібералів. У першу чергу проти них і спрямоване послання “І мертвим, і живим, і ненародженим…”. Автор вперше в українській […]...
- “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”- звертання до всіх українців Важко сказати, які вітри віяли взимку 14 грудня 1845 року в містечку В’юнища, але в цей день народився один з найвидатніших віршів української літератури. Повна назва цього твору “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє носланіє”. Адресатом послання є “земляки” поета, які знущаються та “шкуру деруть” […]...
- Твір на тему: Роздум про долю рідного в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим” Чотирнадцятого грудня 1845 року, у роковини повстання декабрістів, Шевченко закінчує політичну сатиру “І мертвим, і живим”. Послання спрямоване проти панівних класів України на захист “люду потомленого”. “Дружнєє посланіє” пройняте ідеєю сеггянської революції. Твір написаний у селі В’юнищах у маєтку Самойлова. У поміщицьких садибах, куди поета часто запрошували пани-піберали, Тарас Шевченко завжди відчував себе самостійним. Серед […]...
- Проблема морального обов’язку в творі “І мертвим, і живим…” Т. Шевченка Минають роки, століття; відходить у небуття покоління людей, змінюються звичаї, вірування, погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожним новим століттям. Змальовані в них картини життя давно відійшли в минуле, але думки й помисли їх авторів завжди звернені до майбутнього, завжди чарують і надихають нові покоління. До таких скарбів […]...
- «І оживе добра слава» (за посланням Шевченка «І мертвим, і живим…» Відоме послання «І мертвим, і живим…» геніальний Кобзар присвятив тогочасній інтелігенції. Здобуваючи освіту за кордоном, знаючи по кілька іноземних мов, тримаючи домашні театри, проголошуючи волю кріпакам, «малоросійські» дворяни фактично відійшли від рідної культури, почали забувати історію предків. Представники інтелігенції захоплювалися здобутками інших народів, цураючись всього вітчизняного. Чи мав Шевченко право так вболівати за українську культуру? […]...
- “І оживе добра слава” (за посланням Т. Шевченка “І мертвим, і живим…”) Відоме послання “І мертвим, і живим…” геніальний Кобзар присвятив тогочасній інтелігенції. Здобуваючи освіту за кордоном, знаючи по кілька іноземних мов, тримаючи домашні театри, проголошуючи волю кріпакам, “малоросійські” дворяни фактично відійшли від рідної культури, почали забувати історію предків. Представники інтелігенції захоплювалися здобутками інших народів, цураючись усього вітчизняного. Чи мав Шевченко право так вболівати за українську культуру? […]...
- Проблема морального обов’язку в творі “І мертвим, і живим…” Шевченка Є імена в нашій літературі, які ввібрали до себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія ось уже майже понад 150 років викликає у людей почуття захоплення своєю красою,- своєю силою і народною мудрістю. Шевченко Т. Г. прийшов у літературу тоді, коли чаша […]...
- “Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…” (за поемою Т. Шевченка “І мертвим, і живим…”) Рядки “Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…” – духовний заповіт українцям. Ці рядки з відомого послання “І мертвим, і живим…” звернені до тогочасної інтелігенції. Шевченко добре знав, що більшість української інтелігенції відійшла від своєї мови і культури й діяла у сфері культури російської. Тарас Григорович Шевченко – поет-громадянин, який залишив нам, нащадкам, […]...
- Національне самовизначення у творі «І мертвим, і живим, і ненародженим…» Шевченко як справжній українець боровся за національне визволення. Його суспільно-політичні погляди з плином часу ставали чіткішими. Він ще більше усвідомлював протиріччя між народом і всім панівним класом, тому викриває тепер не тільки кріпосників, реакціонерів, а й лібералів. У першу чергу проти них і спрямоване послання «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Автор вперше в українській […]...
- Заповіт нащадкам Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру. Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У кар-тинах-мріях він малює повну єдність чарівної природи і життя її трударів. У поезії «І виріс я на чужині» поет, мріючи […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні «І мертвим, і живим» Тарас Григорович Шевченко… Його феномен відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять. Шевченко для нас більше, ніж великий поет – він національний пророк і мученик, розіп’ятий і воскреслий. Шевченко – поет наскрізь соціальний і весь у сфері духовних […]...
- Т. ШЕВЧЕНКО “І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕНИМ…” Мета: виявити культурні й політичні чинники щодо на- писання програмового твору, з’ясувати його ідейно-тематичну спрямованість, пов’язуючи з національною історією; розвивати пам’ять, увагу, критичне мислення, вміння виразно й усвідомлено читати твори Т. Шевченка; робити виважені висновки і обгрунтований коментар; виховувати повагу до національних цінностей, здобутків українського народу; шану до історичного минулого рідного краю. Тип уроку: засвоєння […]...
- Образи поезії Т. Шевченка “Заповіт” Тарас Шевченко в поезії “Заповіт” висловив палку любов до України, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. Початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. Шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні […]...
- Проблема морального обов’язку в творі «І мертвим, і живим…» Є імена в нашій літературі, які ввібрали до себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія ось уже майже понад 150 років викликає у людей почуття захоплення своєю красою,- своєю силою і народною мудрістю. Шевченко Т. Г. прийшов у літературу тоді, коли чаша […]...
- Моральний заповіт нащадкам у творах Олега Ольжича Поезія Олега Ольжича (Кандиби) посідає чільне місце в його творчості, – це поезія патріотичної мужності й визвольної боротьби, вона гідно репрезентує так звану “Празьку школу”, до якої належали Маланюк, Мосендз, Теліга, Степанович, Лятуринська та інші (деякі літературознавці називають цю групу поетів “вісниківцями”). Представники цієї школи поєднували витончену мистецьку форму й високу ідейну напругу для вираження […]...
- Віра в щастя України (За віршем Т. Шевченка “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській із світовій літературі. “Заповіт” можна вважати програмовим твором Тараса Григоровича Шевченка. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт, у небагатьох рядках якого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що […]...
- Чи виконали ми заповіт Шевченка? …Вітер. Він прийшов із синьої глибини Дніпра, з диких широких степів, вологих густих лісів. Приніс із собою свіжість води, гіркий запах полину, солодкувато-прохолодний – кориці: саме так пахне ліс восени. Повітря насичене новинами. Вони кружляють між небом та землею. На що чекає вітер? Кому він приніс звістку? …Він стоїть на високій Чернечій горі, звідки бачить […]...
- Твір на тему: “Аналіз твору “І мертвим, І живим, і ненародженим” По повному на те праву Тарас Григорович Шевченко вважається найбільш видатним українським поетом, літературним і громадським діячем. Завдяки Шевченку сьогодні у нас є джерела для черпання натхнення, для отримання цінних знань і правильних інтерпретацій нашої історії. Безумовно, використовуючи таку тверду основу, ми зможемо побудувати справжню сильну, красиву національну державу, яка в кожному з нас буде […]...
- І сповідь, і заповіт живим у вірші “Я був вбитий під Ржевом” Як полюбляють хлопчики гратися у війну! Ця традиційна гра виховує у них чоловічі якості: зброю треба брати до рук лише для захисту – себе, близьких, рідної землі. У 1941 році вони, учорашні хлопчики, які тільки уявляли собі бої, побачили справжню війну. Від імені одного з них написаний вірш О. Твардовського “Я був вбитий під Ржевом…”. […]...
- До свободи завдяки боротьбі (за віршем Т. Шевченка “Заповіт”) Заповіт – це висловлення останньої волі людини щодо майна, сім’ї. Заповіт же митця, письменника – це ліричний твір, в якому той висловлює народові свої бажання не лише особистого, а й громадського, суспільного характеру. Який же “Заповіт” Тараса Шевченка? Відомо, що поет написав свій твір, будучи тяжко хворим. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години […]...
- “Заповіт” Тараса Шевченка. Чи виконуємо ми його? Зі свого власного, нехай поки що незначного життєвого досвіду я зрозумів, що всі люди справді дуже різні. І це не банальна фраза, а правда життя. Кожна людина прагне різного, має свої заповітні мрії, таємні сподівання та бажання. І не так вже легко розібратися в них комусь сторонньому, майже неможливо збагнути людську душу. Часом – навіть […]...
- Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн Пеpегоpтаємо стоpінки “Кобзаpя”,знайомі й незнайомі. Знайомі з дитинства і наче зовсім нові, коли іх гоpтаєш на pізних вітpах часу. Адже поет говоpить до нас кpізь гомін, віяння і болі нашого часу. Він стає сучасником, бо слово любові не стаpіє і не в’яне. Він заглядає в саму душу глибоко-глибоко. “Сон”. Вже з пеpших pядків поеми пеpед […]...
- Віра в світле майбутнє України (за поезіями “Заповіт”, “І виріс я на чужині”) А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Т. Шевченко Під час тяжкої хвороби Т. Г. Шевченко багато думав про майбутнє України, мріяв про визволення свого народу. Тоді він написав своє звернення до українського народу – “Заповіт”. У вірші поет заповідає поховати його на милій серцю Україні “серед степу широкого”, Щоб лани […]...
- Показ історичного минулого українського народу (за поемами Т. Шевченка “Тарасова ніч” та “Іван Піднова”) Творча палітра Т. Шевченка дуже різноманітна. Тема історії рідної батьківщини завжди хвилювала поега. Україна… Як багато почуттів вкладено в це слово! Яка вона велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Україна… Це гіркий полин на козацьких могилах і освячені багряною кров’ю поля жорстоких битв із завойовниками, широкі степи, що чули плач полонянок і стогін бранців… Тому […]...
- Відповіді до теми: творчість Т. Шевченка 1. До кого звертається Т. Шевченко в поезії “Сонне заходить, гори чорніють”? Вірш “Сонце заходить, гори чорніють” написаний 1847 року на засланні, в Орській фортеці. У цьому вірші поет звертається до милої його серцю України, згадки про яку і втишують його душевні болі, і навівають печать. 2. Яка подія стала поштовхом до написання вірша “І […]...
- “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого пе цурайтесь…” голос Кобзаря У славнозвісному посланні “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” Шевченко звертається до національної інтелігенції, ліберального панства із закликом учитися, освідчуватися. Поет прагне, з одного боку, висміяти, осудити жорстоке ставлення до кріпаків, з другого – вплинути на певні кола українського ліберального дворянства та інтелігенцію. Якщо ви прочитаєте твір, то побачите, що Шевченко розроблює в […]...
- Історична тематика у творчості Т. Шевченка Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря – це твори на історичну тематику: “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “Гайдамаки”, “Чигрине, Чигрине” та інші. У поемі “Іван Підкова” поет відтворив боротьбу нашого народу проти султанської Туреччини, […]...
- Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки […]...
- Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченком вірша “Заповіт” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая І. Літературне народження вірша “Заповіт”. У листопаді 1845 р. Шевченко збирався у подорож за завданням Археографічної комісії. Але невдовзі захворів. Хворим лежав у Переяславі у свого знайомого лікаря А. О. Козачко вськопИ Тут 25 грудня Т. Шевченко написав знаменитий “Заповіт”. ІІ. Головна думка поезії. (Вірш починається звертанням поета […]...
- Осмислення історичної долі козацтва у творчості Т. Шевченка Часи козаччини – це героїчні сторінки в історії України, славні сторінки подвигів і слави, героїв-лицарів, величі і краси козацької звитяги. Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка, бо він був справжнім сином України. Поет говорить про “старину”, як про “диво”, що відійшло навіки. Все йде, все минає – і краю немає, Куди ж воно […]...