“Перевернутий світ” (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”)
У літературі XX століття постать Франца Кафки одна з найбільш трагічних і суперечливих. Його творчість відображає складності і протиріччя світу, які Кафка сприймав як абсурд свого часу. Він відобразив трагедію безсилля людини перед абсурдністю буржуазного світу. У романах “Замок”, “Процес” Кафка у своєрідній художній формі відтворює суспільні відносини, розкриває їх справжню суть. Одна з ранніх новел Кафки “Перевтілення” дає уявлення про творчу манеру письменника, особливості його світосприймання, естетики. Герой новели
Грегор Замза – звичайна молода людина, яка виросла у великому місті, прив’язана до своєї родини, відповідальність за яку відчуває дуже гостро. Він дбає про батька-банкрута, хвору матір, сестру Грету, яка мріє навчатися в консерваторії.
Він із болем відчуває огидливе гребування найближчих людей. Одного разу Грета влаштувала прибирання в його кімнаті, мета її була благородна – звільнити більше місця для пересування комахи, але гвалт, що супроводжує прибирання, позбавлення улюблених речей глибоко вразили Грегора. Винесли скриню, в якій Грегор зберігав дещо з самого дитинства, стіл, за яким робив уроки, шафу з одежею. Розуміючи, що його позбавляють нормального житла, він виліз з-під дивана, щоб захистити свій останній скарб – портрет на стіні. Мати побачила величезну руду пляму на квітчастих шпалерах, закричала, перш ніж зрозуміла, що це і є Грегор, і знепритомніла. Відчуваючи свою провину, Грегор намагається допомогти сестрі, яка кинулась шукати ліки, але в цей час прийшов батько (він носив тепер мундир з золотими гудзиками, бо працював посильним в якомусь банку) і з ненавистю жбурнув у Грегора яблуком з вази. Потім ще і ще кидав, поки одне з яблук застряло в тілі, з того часу здоров’я Грегора стало гіршати, його забули всі. Ні в чому не винний, знехтуваний найближчими, він терпів страждання від ганьби більші, ніж від голоду і ран. Все, що йому залишилось, – це жалюгідна самотність. Коли герой вмирає, його смерть рідні сприймають з полегшенням. Вперше за довгий час мати, батько і Грета їдуть на прогулянку за місто, вони обговорюють плани на майбутнє, і батьки, не домовляючись, подумали про те, який, незважаючи на минулі страшні обставини, гарний вигляд має їх дочка.
Герой новели Кафка втілює страх людини перед життям, самотністю, від якої ніхто не застрахований. У абсурдному світі навіть родинні зв’язки стають слабкими і розриваються. Головне для героїв – виглядати звичайними, такими, як усі. Внутрішній світ людини, її переживання нікого не цікавлять. У творах Кафки світ керується законами, які не підлягають логічній мотивації, не може їх осягнути і душа.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)