Оспівування безмежної материнської любові в поезії “Колискова”

У вірші “Колискова” Л. Українки зображено молоду матір, що співає своїй дитині. Скільки любові, ніжності у її словах! Вона називає свого синочка пестливими словами: “малесенький”, “дитинонько”. Жаліє мати свого сина, що спить собі спокійно та й не знає, як воно буде далі. Не знає малеча того, що в житті є несправедливість та лихо.

З долею битися,-

Сон пропаде…

Виросте хлопець і вже не буде у нього такого спокійного сну. Мати вчить сина, що:

Жить – сльози лить.

Та не лише побивається мати, вона навчає його:

Сором хилитися,

Долі коритися!

Незважаючи на сумний настрій, вірш все ж звучить лагідно й оптимістично, бо в ньому моє дитинство, пісні, які мені маленькому співала моя матуся. Такі відчуття не забуваєш ніколи, вони допомагають жити.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Оспівування безмежної материнської любові в поезії “Колискова”