Образ Ярослава Мудрого в однойменній п’єсі І. Кочерги

1. “Ярослав Мудрий” – кращий твір у спадщині І. А. Кочерги (він зайняв чільне місце в історії нашої драматургії і театру).

2. Суперечливість образу Ярослава Мудрого (у ньому поєднані і лицарська відвага, і державний розум, і підтримка науки, знань, і щедрість, і честолюбство, і лукавство, і лякливість):

А) “Бо кріпок князь і власть його міцна,

Бо Ярослав залізними полками

Всім ворогам дороги заградив,

І божий мир, як сонце над полями, Над Києвом і Руссю заяснів”;

Б) “І “Руську правду” людям дарував,

Щоб

мир і труд в народі панував;

В) “З усіх небесних благ

Найвищим благом кров я цю вважаю,

Що є з народом мій зв’язок…”;

Г) “Людей учу я страхом і книжками,

Але і сам я у людей учусь,

Бо мудр народ і житиме віками”;

Д) “І добрій книзі більше я радію,

Ніж золоту в коморі”;

Е) “Ані алмази, перли чи смарагди

Дорожчі нам від вірності і правди,

Які я прагнув ствердити в житті”;

Ж) “І поки жив, стояти я клянусь

За руську правду і єдину Русь!”

3. Ярослав Мудрий – людина державного обов’язку (дбає про могутність держави. Мир на землі треба встановити будь-якою ціною,

навіть ціною долі власної доньки Єлізавети).

4. Осмислення загальнолюдських цінностей у п’єсі “Ярослав Мудрий”.

Драма “Ярослав Мудрий” з’явилася друком 1944 року. За визначенням самого Івана Кочерги провідною ідеєю твору є “Нелегке і часом болісне шукання правди і мудрості життя разом з народом на користь вітчизні”.

У центрі цієї драматичної поеми – образ Ярослава Мудрого, який уособлює ідеал правителя-патріота. Мета діяльності князя – утвердження єдності і могутності Руської держави, миру і спокою, прагнення до того, щоб жила віками квітуча Русь.

За молодих років князь Ярослав проявив неабияку силу й активність, зібравши до свои рук усі частини розбитої в міжусобиці країни.

Так проявився бойовий напрям його творчої енергії, який згодом перейшов у мирне русло. Та все життя Ярослав вимушений був жити між двох напрямів, намагався знищити роздвоєння своїх прагнень, та все марно: кожного разу, встановивши мир, князь повинен був знову братися за меч, щоб захистити спокій і лад у своїй країні, бо ворожим нападам не було кінця.

І навіть у Київській Русі знаходилися люди, які намагалися посягнути на найсвятіше – єдність та мир у державі. Ці люди каралися суворо, навіть жорстоко, бо все-таки Ярослав був спочатку правителем, а лише потім гуманістом. Саме з цих причин князь бореться із засиллям ворогів у країні, бо ті мали намір прибрати до рук Русь. Навіть батьківські почуття не заважають Ярославу Мудрому відправити рідну дочку з її чоловіком Геральдом у дальній край, бо, залишивши їх, він ризикував дати зброю до рук Інгігерди та варягів. Княгиня також покарана непохитним чоловіком, зіслана до монастиря за свої наміри віддати Русь на поталу своїм співвітчизникам. А новгородський посадник Коснятин поплатився головою за бажання підбурити міжусобицю.

Всі покарання відбуваються в межах суворої законності, бо Ярослав – мудрий політичний діяч, для нього “раніш закой, а потім благодать”. Зміст цього князевого висловлювання дуже глибокий: це думка про необхідність безвідмовного підкорення народу князеві і боярам, виправдання суворих заходів, які він застосовував у боротьбі за зміцнення своєї влади, але це й думка про вірність батьківщині, про перевагу дер жавних інтересів над особистими, про те, що мир і щастя можна здобути лише в напруженій боротьбі. Утверджуючи законність на Русі, Ярослав Мудрий створив першу збірку законів “Руська правда”.

У часи, коли вороги залишали в спокої багатостраждальну Русь, князь з головою занурювався в мирне життя: він будував міста, палати, храми, дбав про переписування книг, про розвиток освіти, культури. Найвищим життєвим скарбом Ярослав вважає “мирний труд і щастя в мирнім домі”.

Правитель Русі пишається своїм народним походженням, але не може бути висловлювачем волі народу, бо належить До панівного класу.

Ярослав Мудрий – постать трагічна, яка не знайшла рівноваги між бойовим та мирнобудівничим напрямами свого життя, постать однаково велична і в своїх чеснотах, і в своїх пороках.






Твір на тему чи потрібна сучасній людині гідність.
Образ Ярослава Мудрого в однойменній п’єсі І. Кочерги