Образ Троєкурова (за повістю О. Пушкіна “Дубровський”)

Схожі твори:

1. Дочка та батько Троєкурови (за повістю О. Пушкіна “Дубровський”) У повісті О. Пушкіна “Дубровський” змальовано життя російського дворянства першої половини XІX століття. Починається твір із розповіді про Кирилу Петровича Троєкурова, найбагатшого поміщика в окрузі. Кирила Петрович був знатного роду. Завдяки своєму багатству та зв’язкам він мав великий вплив у губерніях, де знаходився його маєток. У його особняку завжди повно було гостей. Ніхто не насмілювався […]...
2. Зображення російського панства в повісті О. Пушкіна “Дубровський” До панського особняка в селі Покровське під’їжджають карети. Хазяїн Кирила Петрович Троєкуров приймає гостей. Приїжджають навіть ті, кому не дуже й хочеться, але відмовитися не можна: Кирила Петрович – пан владний, непокори не потерпить. За столом потрібно було багато їсти і пити. Сам хазяїн двічі на тиждень страждав від обжерливості. Тих, хто відмовлявся від його […]...
3. Образи другорядних персонажів у повісті О. С. Пушкіна “Дубровський” Дворянське суспільство в повісті Дубровский представлено поруч персонажів, одні йз яких зображені всебічно й повно (Троекуров, Дубровский), інші менш докладно (князь Верейский), про треті пригадується мимохіть (Ганна Савишна й інші гості Троекурова). Одним з головних героїв повести є Кирила Петрович Троекуров. У цій людині автор відобразила саму міцно варту на ногах частина дворянства, володарів світу, […]...
4. Коротка характеристика твору “Дубровський” Пушкіна Головний герой роману – “благородний розбійник” Володимир Дубровский – дещо романтизований Пушкіним, але майже усі інші образи роману – від поміщиків і продажних чиновників до кріпосних селян – дані з більшою реалістичністю. Зав’язка роману – сварка двох друзів-сусідів. Кульмінація – визнання француза-учителя в тому, що він Дубровский, що він любить Машу і заради неї прощає […]...
5. Образ Тетяни Ларіної у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” …Татьяна – существо исключительное, Натура глубокая, любящая, Страстная. В. Бєлінський Центральний твір художньої спадщини Пушкіна – соціально-психологічний роман у віршах “Євгеній Онєгін”, який за висловом В. Бєлінського став енциклопедією російського життя того часу. Хочеться знову і знову повертатися до пушкінського слова і до його чудового роману у віршах “Євгеній Онєгін”, де зображена молодь 20-х років […]...
6. Образ Тетяни Ларіній у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Тетяна – істота виняткове, натура глибока, любляча, жагуча… В. Г. Бєлінський 200 років минуло від дня народження генія російської літератури, всіма улюбленого поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Хочеться знову й знову вертатися до пушкінського слова і його чудовому роману у віршах “Євгеній Онєгін”, де представлений молодь 20-х років XІX століття. Існує дуже гарна легенда. Один скульптор […]...
7. Дубровский характеристика образу Маша, Марья Кириловна Троєкурова Маша, Марья Кириловна Троекурова – ніжна дочка грізного провінційного самодура; сімнадцятилітня красуня, в яку закоханий двадцятитрирічний Володимир Дубровский, спадкоємець поміщика, розореного її батьком. Вік; біла сукня повітової панночки; вихователька-француженка(мамзель Мими, прижившая від Кирилы Петровича Троекурова Сашу, звідного брата М.); величезна бібліотека, складена в основному з французьких письменників XVІІІ ст. і перебуваюча у повному розпорядженні палкої […]...
8. Бунт селян проти несправедливості у романі О. С. Пушкіна “Дубровский” У своєму романі “Дубровский” О. С. Пушкін описав побут кріпосних людей, самодурство поміщиків. Він розповідає про сварку двох сусідів-поміщиків Троєкурова й Дубровского. Дубровский – вихована, інтелігентна людина, що поважає насамперед людини, а не його титули й багатство, для нього кріпосні люди – це не раби, не тварини, а особистості. Для Троєкурова ж кріпаки люди не […]...
9. Чи можна виправдати всі вчинки Володимира Дубровського? Чи можна виправдати всі вчинки Володимира Дубровського? Деякі – в жодному разі. Соромно було сидіти на шиї батька, приймати гостей. Соромно було залишатися у гвардії на батьківському утриманні. Цього виправдати не можна, адже Володимиру Андрійовичу, звісно, було відомо про малі батькові статки… Але я повністю виправдовую все, що сталося після смерті старого Дубровського. А що […]...
10. Звуки старовинного романсу (за повістю Олександра Пушкіна “Заметіль”) Повість О. С. Пушкіна “Заметіль” входить до складу циклу “повістей Бєлкіна”, написаного під час розквіту творчості цього видатного російського письменника – у знамениту Болдінську осінь. О. С. Пушкін відомий усьому світу насамперед як поет. “Заметіль” та інші повісті циклу доводять, що він водночас є і талановитим прозаїком, але не дивно, що у його прозі відчувається […]...
11. Образ провінційного дворянства у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Маєток Онєгіна. 2. Провінційні жителі. 3. Сім’я Ларіних. У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” значна частина дії відбувається в провінції, у маєтках Онєгіна й Ларіних. Немов по контрасту зі світським життям головного героя, що представляла собою вихор розваг, побут сільських дворян розміряний до одноманітності. Письменник іронічно натякає на це, звертаючись до передісторії кімнати, […]...
12. Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується […]...
13. Образ Пугачова в повісті О. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Повість О. С. Пушкіна називається “Капітанська дочка”, але саме Машу Миронову можна назвати другорядною діючою особою. Сюжетна напруга повісти тримається на трьох опорних крапках. Це образи Швабрина, Гриньова й Пугачова, що своїми вчинками став своєрідним “проявником” справжньої натури персонажів, гірших рис Швабрина й кращих – Гриньова. Пугачов в “Капітанській дочці” схожий на героя козацьких пісень […]...
14. Образ автора у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Щоразу перечитуючи “Онєгіна”, потихеньку складаєш для себе образ іншого героя, який з’являється як відображення у дзеркалах позаду своїх героїв. Це образ автора. Хто ж він такий – той, хто змалював для своїх сучасників безсмертні образи кохання – романтичного, але такого нещасливого? Весь роман написаний автором як розповідь близькому другові – а не усьому світові: “Не […]...
15. Образ Онєгіна у творі Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький пан, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і […]...
16. Омелян Пугачов у зображенні Пушкіна (за повістю «Капітанська донька») Олександру Сергійовичу Пушкіну належить кілька прозових творів на історичні теми. Один з них – повість «Капітанська донька», в якій зображено повстання російських, башкирських селян та уральських козаків під керівництвом Омеляна Пугачова наприкінці XVІІ сторіччя. Прагнучи правдиво відтворити події тих часів, поет побував у Оренбурзі, де ознайомився з історичними документами, зустрівся з учасниками повстання. І в […]...
17. Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі Пушкіна А. С Достоєвський помітив, що у романі “Євгеній Онєгін” Пушкін “самим влучним, самим прозорливим образом відзначив самий глиб нашої суті”, створивши образ “російського блукача”, безпритульної, нещасливої душі. Онєгін – петербурзький герой, аристократ, столичний денді. Спосіб життя його, заняття, інтереси, захоплення – все це не виходить за рамки повсякденного світського життя. Бали, театр, прогулянки на бульварі, інтриги, романи […]...
18. Образ Устями за повістю «Інститутка» Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене і огрій, і оживи моє повите Убоге серце, неукрите… Такі задушевні, теплі слова Тарас Шевченко звертає до української письменниці Марко Вовчок, яка показала в «Народних оповіданнях», у повісті «інститутка» бездонний смуток життя кріпаків. «Інститутка» – найкращий твір Марка Вовчка, це, мабуть, перша повість, яка […]...
19. Образ літописця в драмі О. С. Пушкіна “Борис Годунов” Одним із самих чудових добутків, звернених до історії Росії, є драма “Борис Годунов”, що вражає широтою охоплення російського життя XVІІ століття. Найбільше досягнення Пушкін-драматурга виявилося в створенні неповторних характерів діючих персонажів. Одним із самих яскравих образів у добутку є образ літописця Пимона. Повне подання про нього не може зложитися без опису монастирської келії – це […]...
20. Тема любові й образ коханої в лірику О. С. Пушкіна 1. Легкість віршів поета. 2. Новизна віршів про любов. 3. Любов – стан душі. Добутку А. З. Пушкіна легкі й стрімкі. На думку відомого літературознавця Абрама Терца, саме невагомість була основою світогляду поета. Легкість же у вірші з’явилася головною умовою його творчості з перших же кроків на цьому поприщі. Його вірші можна зрівняти з митецьким […]...
21. Образ Петра Першого в поемі Мідний вершник Пушкіна А. С Але північне місто – як примара мрячний, Ми, люди, проходимо, як тіні в сні. Лише ти крізь століття, незмінний, вінчаний, З рукою простягненої летиш на коні. В. Я. Брюсов До поеми “Мідний вершник” (1833) Пушкін кілька разів звертався до образа пануючи-реформатора: у поемі “Полтава” (1829), у незакінченому романі “Арап Петра Великого” (1830), у матеріалах до […]...
22. Образ Петра І у поемі О. С. Пушкіна “Мідний вершник” 1. Роль історичної особи в художньому просторі. 2. Контрастна картина життя міста й людини. 3. Монументальність і величчя кумира. Потрібно знайти зміст і в нісенітниці: у цьому неприємний обов’язок історика. В. О. Ключевский Історичні події й різні великі особистості не раз з’являлися на сторінках добутків О. С. Пушкіна. І кожного з них письменник поміщав в […]...
23. Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір” Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником, тому з такою правдивістю змальовані в його творах діти. Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір”. Він росте в сім’ї Панаса Дем’яновича гарною, чемною, доброю дитиною. Хлопчик бачить світ […]...
24. Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін – не тільки оповідач, автор роману, але й один з героїв добутку. Це надає описуваним подіям незвичайну вірогідність, змушуючи читача повірити в реальність персонажів роману, як реальний образ його авторО. Автор як персонаж надає роману незвичайний ліризм. Він незримо присутній на сторінках роману під час усього оповідання, періодично з’являється як діючу особу […]...
25. Образ театру у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Який чарівний роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”! Як багато дізнаєшся з йогого рядків – про життя суспільства дев’ятнадцятого століття, про стосунки людей, природу, бали, навіть про театр! Театр завжди був улюбленим місцем Пушкіна, для нього він написав свої славетні “Маленькі трагедії”, переписавши кілька всесвітньо відомих історій про почуття, що правлять світом – кохання, смерть, ненависть, […]...
26. Образ автора у романі Євгеній Онєгін Пушкіна А. С Пушкін визначив жанр свого улюбленого добутку як “роман у віршах”, тобто “Євгеній Онєгін” – це лисичанський добуток. Епічне, тому що в ньому описується історія життя молодого дворянина Євгенія Онєгіна, сучасника Пушкіна; ліричне, тому що самим активним героєм у добутку є автор, що виступає одночасно в декількох ролях – як оповідач, як приятель заголовного героя, як […]...
27. Образ Петербурга у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” У романі “Євгеній Онєгін” зображена багата російська географія – від столиць до провінції, від столичного паркету до сільського кладовища – яскраві картинки, намальовані точним і легким пушкінським словом. Тут і Петербург, і Москва, і село, і дворянська садиба. Та над усіма описами на найвищому щаблі стоїть незабутній образ Петербурга – північної Пальміри – оспіваного багатьма […]...
28. Образ Фауста у творчості Й. В. Гете та О. С. Пушкіна Творчий дух Фауста лине до нас із загадкових і химерних віків Середньовіччя і Відродження, коли людина пройнялася вірою у свою всемогутність, озброївшись силами таємничої науки алхімії, шукала філософський камінь, за допомогою якого збиралася перетворити будь-який метал на золото, шукала “еліксир життя”, щоб повернути собі молодість. У цей час з`являються перекази про магів і чорнокнижників, які […]...
29. Образ і характер Пугачова в повісті Пушкіна “Капітанська дочка” Характер Пугачова розкривається Пушкіним послідовно. Спочатку він овіяний таємницею (символічно, що з’являється він з бури); потім даний його зовнішній портрет, і поступово читач довідається його усе глибше й глибше. Пушкіна цікавлять не стільки воєнні дії Пугачова, скільки його особистість, духовний мир. У романі він з’являється лукавою й мудрою, шахраюватою й доброю, чуйною людиною, готовим прийти […]...
30. Образ юної українки (за повістю “Орли”) У повісті “Орли” Богдан Лепкий зображує життя українського народу в той час, коли після смерті гетьмана Івана Мазепи був обраний гетьманом Пилип Орлик. Але Москва не хотіла давати волі Україні, а тільки ще більше захоплювала владу над нашими землями та людьми. Однією з головних героїв повісті є дівчина Орися. Вона – дочка сотника Тригуба. Батько […]...
31. Образ Захара Беркута (за повістю “Захар Беркут”) У першій половині XІІІ століття монголо-татарські орди, очолювані Батиєм, захопили Київ і попрямували через Карпати в Угорщину. Вояка Батий вогнем і мечем плюндрував землю Галицької Русі. Але мужньо боронився український народ. Про один з епізодів героїчної боротьби наших далеких предків із монголо-татарською ордою розповідає Іван Франко в повісті “Захар Беркут”. Служіння народові було метою життя […]...
32. Образ Тетяни Ларіної за романом Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Образ Тетяни Ларіної за романом Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Є такі твори в художній літературі, в яких зустріч з героєм осяє душу і сповнить її радістю й тривогою. Таке відчуття дарує нам образ Тетяни Ларіної з роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Вона, як шекспірівська Джульетта, стала символом жіночності, безмежної любові й порядності. Якщо подивитися […]...
33. Образ Захара Беркута (За повістю І. Франка “Захар Беркут”) У першій половині XІІІ століття монголо-татарські орди, очолювані Батиєм, захопили Київ і попрямували через Карпати в Угорщину. Вояка Батий вогнем і мечем плюндрував землю Галицької Русі. Але мужньо боронився український народ. Про один з епізодів героїчної боротьби наших далеких предків із монголо-татарською ордою розповідає Іван Франко в повісті “Захар Беркут”. Служіння народові було метою життя […]...
34. Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був […]...
35. Поетичний образ Марусі (за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створив багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури. Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою. Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності та закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчи­ною, яка ніби […]...
36. Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Одним з найбільш відомих творів І. С. Нечуя-Левицького є його повість “Микола Джеря”, головним героєм якої є селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту – Микола. Микола – син кріпака Петра Джері. Змальовуючи портрет героя, автор твору підкреслює свою симпатію до героя. “За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під голову […]...
37. Невмирущий образ кріпака-бунтаря (за повістю “Микола Джеря”) Повість “Микола Джеря” ввібрала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому фоні постають яскраві, світлі особистості, з незламним духом, здоровою душею, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – син того […]...
38. Невмирущий образ кріпака-бунтаря (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпосництва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, і це було шляхом пошуку кращої долі. […]...
39. Образ Олени – неоромантичний ідеал сильної, вольової особистості (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) У 80-х – 90-х роках XІX століття в Україні значного розвитку набув феміністичний рух, ініціатором якого була Наталя Кобринська, відома на той час письменниця і громадський діяч. Проблема емансипації жінок виникла тому, що в кінці XІX століття українки перебували у нерівноправному становищі порівняно з чоловіками: вони не мали права навчатися в університетах, голосувати, обіймати значні […]...
40. Образ Михайлика за повістю «Щедрий вечір» Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником, тому з такою правдивістю змальовані в його творах діти. Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха «Щедрий вечір». Він росте в сім’ї Панаса Дем’яновича гарною, чемною, доброю дитин0ю. Хлопчик бачить світ […]...