Образ організатора й керівника самочинних дій селян у творі “Салдатики!”

Схожі твори:

1. Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили (за оповіданням Володимира Винниченка “Салдатики!”) Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили (за оповіданням Володимира Винниченка “Солдатики!”) Одним з головних принципів творчості Винниченка є його незмінне прагнення до життєвої правди. Із позиції активного політичного діяча він відверто змальовує життя українського суспільства доби першої російської революції на сторінках малої прози. Ці тривожні роки вражали соціальними контрастами і конфліктами, змінами […]...
2. Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. […]...
3. Оповідання В. Винниченна “Салдатики!’ “малюнок із селянських розрухів” Життєвий шлях Володимира Винниченка простягається з Єлисаветграда на Кіровоградщині до Мужена за тисячу кілометрів від Парижа. Але де б він не жив, усі його думки були з рідним народом. Оповідання “Салдатики!”, за визначенням самого автора, “малюнок із селянських розрухів”. Твір починається описом сірого, холодного березневого ранку. Темні, густі хмари повзуть над селом. На вигоні зібралися […]...
4. Постать нового лідера мас (за оповіданням Володимира Винниченка “Салдатики!”) Постать нового лідера мас (за оповіданням Володимира Винниченка “Солдатики!”) Початок XX століття увійшов в історію України як “смутний час”, коли починалися селянські бунти, підпали й погроми панських маєтків, нових форм набирало політичне життя. Об’єктивним і уважним літописцем цього часу став Володимир Винниченко – активний політичний діяч і видатний письменник. Зі сторінок його ранньої прози постала […]...
5. Показ зрушень у селянській свідомості в оповіданні «Салдатики!!» «Салдатики!!» Замуштровані, покірні виконавці наказів командирів і самого царя, а все ж рідні, свої, вихідці із селян, робітників, бідняцькі, вдовині сини. Саме до них із криком душі звертається Явтух, ватажок сільської громади, герой оповідання В. Винниченка «Салдатики!!» І саме таку назву обирає автор для свого твору. Проживши все життя чесно, за законами християнської моралі, не […]...
6. Правдивий образ промисловця і “Глитай’ з селян у драмі І. Карпенко-Карого “Хазяїн” Які твори стають класичним літературним зразком? Мабуть ті, в яких письменник розкриває таємницю людського серця, людського характеру. Від того, наскільки майстерно й правдиво він це зробить, залежить подальше життя твору в часі. Деякі твори залишаються актуальними навіть через кілька сотень років після їх народження, незважаючи на те, що людство іде вперед великими кроками, змінюються історичні […]...
7. Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі […]...
8. Образ часу у творі М. Коцюбинського “Дорогою ціною” У творі Михайла Коцюбинського “Дорогою ціною”, крім основних дійових осіб, є ще одна дійова особа – це час. Пригоди Остапа і Соломії укладаються в межі кількох тижнів, але зміст твору охоплює близько двох століть. Читаючи оповідання, ми глибоко проникаємо у славні й трагічні сторінки історії українського народу. “Діялося се в тридцятих роках минулого століття”, – […]...
9. Образ Заробітчанина Петра у творі “Земля” (О. Кобилянська) Серед персонажів, що в силу різних причин (а деякі з власного бажання) відірвалися від землі і стали сільськими напівпролетарями, бачимо Петра, Анну, Домніку (коли служила в місті), Онуфрія Лопату, Григорія Чункача та інших. Заробітчанина Петра письменниця наділяє позитивними рисами: він розумний, кмітливий, розважний, інтелігентний, у нього добре і ніжне серце. Замолоду Петро не спромігся звити […]...
10. Образ Онєгіна у творі Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький пан, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і […]...
11. Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака” Передові люди вважали кріпацтво несправедливим ладом і закликали до боротьби з ним. Засуджував надмірну жорстокість та свавілля поміщиків і український байкар Петро Гулак-Артемовський. “Пан та Собака” – антикріпосницький твір. Байка пройнята протипанськими настроями. Порушуючи такі актуальні питання того часу як становище кріпаків, ставлення панів до них, П. Гулак-Артемовський викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття […]...
12. Твір на тему: “Трагедія переселення галицьких селян до Канади за новелою В. Стефаника “Камінний хрест” Василь Стефаник є геніальним українським письменником, котрий помітно виділявся серед інших. Надзвичайно високу оцінку таланту цього письменника давали Леся Українка та Іван Франко. Його новелу “Камінний хрест” вони відзначили як таку, що бере за душу. У своїх творах Стефаник змальовує людей, котрі страждаючи, безсилі щось змінити. Новела “Камінний хрест” є відгуком Стефаникового серця на трагічні […]...
13. Зображення селян у збірці Івана Тургенєва “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс: гнівний осуд з боку прибічників кріпосництва і схвалення передовими колами російської інтелігенції. О. Герцен з приводу книги писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось на загальне висміювання, ненависть і […]...
14. Образ ідеального середньовічного лицаря у творі Бертрана де Борна “Сирвента” За часів Середньовіччя в Європі велося безліч воєн як між країнами, так і між окремими землевласниками в межах однієї держави. Поети славили битви, оспі­вували лицарів, які не знали не тільки страху, а й докорів сумління. Одним із та­ких поетів був Бертран де Борн, який звеличував войовничість лицарства і під­бурював до війни. Твір “Сирвента” Бертрана де […]...
15. Образ Григорія Чункача у творі “Земля” (О. Кобилянська) Цілком іншим вимальовується Григорій Чункач. Через пиятику Григорій деморалізувався, крав і навіть мав на своєму сумлінні смерть одного чоловіка. Усе село зненавиділо його. Розкриваючи історію життя Григорія, що становить контрастну паралель до життя Івоніки, письменниця прагне вмотивувати, чому був такий Григорій, показати руйнівний вплив батьків на дітей. Своє коріння потворна мораль, легковажність і злодійкуватість Григорія […]...
16. Образ кріпака-робітника у творі “Сватання на Гончарівці” Г. Квітка-Основ’яненко відомий, перш за все, як талановитий письменник. Але його драматичні твори теж мають неабияке значення для української літератури, для розвитку театру. У них він підіймав важливі сучасні йому проблеми, зокрема, проблему соціальної нерівності у драмі “Сватання на Гончарівці”, та змальовував живих, реальних людей. У центрі драми стоїть любовний трикутник. Уляна за наказом матері […]...
17. Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” Коли читаєш кіноповість Олександра Довженка “Україна в огні”, твоє серце переповнюють складні почуття. Це і глибока ненависть до фашистів, які намагалися знищити українську націю, знущалися, вбивали, палили, різали; це і велика вдячність українським бійцям, що зуміли витримати усі незгоди війни і перемогти ненависного ворога; це і несказанна гордість за наших українських жінок, які змогли пронести […]...
18. Бунт селян проти несправедливості у романі О. С. Пушкіна “Дубровский” У своєму романі “Дубровский” О. С. Пушкін описав побут кріпосних людей, самодурство поміщиків. Він розповідає про сварку двох сусідів-поміщиків Троєкурова й Дубровского. Дубровский – вихована, інтелігентна людина, що поважає насамперед людини, а не його титули й багатство, для нього кріпосні люди – це не раби, не тварини, а особистості. Для Троєкурова ж кріпаки люди не […]...
19. Образи селян у поемі H. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” І. Образи селян і селянок у лірику. 2.Герої поеми “Кому на Русі жити добре”. 3. Збірний образ російського народу. Селянська Русь, гірка народна частка, а також сила й шляхетність російського народу, його вікова звичка до праці – одна з основних тем у творчості Н. А. Некрасова У віршах “У дорозі, “Школьник”, “Трійка”, “Залізниця”, “Забуте село” […]...
20. Образ Онегіна у творі «Євгеній Онегін» Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онегін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онегін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його «вбогим» гувернерам. Внаслідок цього Онегін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і […]...
21. “Образ землі у творі “”Fata morgana”‘ М. Коцюбинського Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У всіх згаданих творах […]...
22. Образ юного героя у творі “Печенізька облога Києва” Справжній патріотизм виявляється не на словах, а у справах. Хто би міг подумати, що маленький хлопчик може врятувати ціле місто. А таке сталося у X столітті. Святослав – великий князь київський, пішов до Болгарії, коли Київ оточили печеніги. Хтось мав повідомити військо Святослава про оточення міста. Це зробив хлопчик, якому судилося стати юним героєм. Але […]...
23. Образи селян в повісті “Fata morgana” M. Коцюбинського Михайло Коцюбинський – один з найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Він написав багато чудових творів, але повість У центрі твору історія людської душі з її драмами і катастрофами, людського духу, який, наче туман, піднімається з надр землі, коли вона парує, піднімається і пливе в повітрі, наче хліборобські думи, сподівання і мрії. Ось чому повість має […]...
24. Образи селян у повісті “Fata morgana” Коцюбинського Михайло Коцюбинський – один з найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Він написав багато чудових творів, але повість “Fata morgana” – найвищий творчий злет письменника. У центрі твору історія людської душі з її драмами і катастрофами, людського духу, який, наче туман, піднімається з надр землі, коли вона парує, піднімається і пливе в повітрі, наче хліборобські думи, […]...
25. Зображення поміщиків і селян у збірці «Записки мисливця» Збірка нарисів «Записки мисливця», завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: «Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу». Ці слова найбільше стосуються оповідань «Бурмістр» та «Два поміщики». З великою […]...
26. Твір на тему: “Роль класного керівника у вихованні підростаючого покоління” Кожна дитина потребує виховання зі сторони дорослих. Вся справа в тому, що діти одночасно зі своєю тягою до корисного знання, хочуть також пізнавати світ і з іншого боку і цікавитися тим, чим в їх віці цікавитися не варто було б. Направлення дитячої енергії в правильне русло, показування молодій людині, що таке добре і що таке […]...
27. Твір-роздум: “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Довгий час українські селяни були справжніми рабами, які не мали ніяких прав. Вони усе своє життя працювали не панів і віддавали цій роботі свою молодість і усі свої сили. Про таке життя й розповідає у своїй повісті “Микола Джеря” відомий український письменник І. Нечуй-Левицький. Вже в перших розділах повісті наочно і вагомо розкриваються різні форми […]...
28. Твір на тему: “Образ Євгенія Онєгіна в однойменному творі О. Пушкіна” Головний герой роману Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” мав дуже складний характер. Маленькою дитиною він залишився без матері. Батько його вів розгульний спосіб життя, а найняті ним гувернери майже не займалися вихованням хлопчика. Саме виховання, розгульний спосіб життя батька, наявність грошей (завдяки яким він собі міг все дозволити) у родині і вплинули на формування характеру Євгенія. […]...
29. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляровского, прозаїк виявив гуманне відношення […]...
30. Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського) І. Тема кріпацтва в українській літературі XІX ст. ІІ. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха: 1. Дворові кріпаки. 2. Рябко – сумлінний трудівник. 3. Явтух між двома таборами. 4. Прозріння знедоленого кріпака. ІІІ. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського. Багато наших письменників зверталися до теми кріпацтва на Україні. Майже […]...
31. Твір на тему: Образ городничого в творі Гоголя “Ревізор” “Щастя” городничого і його безславний кінець. Ми вже знаємо про городничого і чиновників, а разом з тим і про самодержавно-бюрократичному ладі Росії, що потопає в шахрайстві, шахрайство, казнокрадство. Зміни, сталися і в городнічіхе: вона відчуває свою перевагу над іншими – завдяки саме їй Хлестаков одружується на Марії Антонівні, і тепер вона буде важливою петербурзької дамою. […]...
32. Образи селян в повісті «Fata morgana» Задум повісті «Fata morgana» у М. Коцюбинського виник ще в 1903 році. І в цьому ж таки році він написав І частину, пізніше – другу і визначив жанр – повість. Тема твору – життя українського села. До цієї теми письменник звертався не раз у своїх творах «Ціпов’яз», «Дорогою ціною», «Лялечка». «Fata morgana» – це історія […]...
33. Зображення селянської взаємопідтримки у творі “Три як рідні брати” Ю. Федькович жив і писав на Буковині у той час, коли вона належала Австро-Угорській імперії. Батько майбутнього письменика був управителем поміщицького маєтку, а мати його була простою гуцулкою. Від неї він перейняв любов до рідного народу, повагу до його історії і мови і став першим буковинським письменником, що збагатив українську літературу. У повісті “Три як […]...
34. Трагедія переселення галицьких селян до Канади (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Пояснюючи постійну тематичну зацікавленість своєї творчості, В. Стефаник одного разу сказав: “…Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки”. Саме тому картини соціальної дійсності у новелах письменника настільки виразні. Трагізм і правдивість ситуації постає у новелі “Камінний хрест”, яка зображує від’їзд до Канади сім’ї Івана Дідуха. Чому він змушений емігрувати? […]...
35. Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” І. “Інститутка” – реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення. ІІ. Спільні риси селян-кріпаків. 1. Прагнення до волі. 2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. (Прокіп до глибини душі вражений соціальною несправедливістю, стає на шлях протесту проти сваволі поміщиків, скоро переходить до рішучих дій. Коли панночка вдарила бабусю […]...
36. Твір на тему: “Образ Мазепи в творі О. С. Пушкіна “Полтава” Видатна перемога під Полтавою стала найзначнішою подією в історії всього правління Петра I. “Полтавська битва є однією з найважливіших і найщасливіших подій царювання Петра Великого. Вона позбавила його від найнебезпечнішого ворога; затвердила російське панування на півдні; забезпечила нові заклади на півночі і довела державі успіх і необхідність перетворення, яке було зроблене царем” – так написано […]...
37. Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже […]...
38. Образи селян у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” За своє життя Нечуй-Левицький написав понад 50 літературних творів, у яких змалював життя майже всіх верств тогочасного українського суспільства. Його талант найповніше виявився у творах про селянське життя. У повісті “Кайдашева сім’я” він намалював широку реалістичну картину життя українського села другої половини XІX століття. Творчість письменника – це художня енциклопедія народного життя, в якій майстерно […]...
39. Твір на тему: “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Одним з найвідоміших творів видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, в якій автор створив яскравий образ кріпака-бунтаря. Боротьбі за кращу він долю присвятив усе своє життя. У цій повісті І. Нечуй-Левицький докладно і послідовно відображує картини тяжкого життя українського селянства. З повісті ми дізнаємося, що головні її герої змушені були коритися своєму […]...
40. Зображення життя й побуту селян у повісті Квітки-Основ’яненка “Маруся” У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення до народу, співчував його тяжкому становищу, засуджував панів і сільську владу. Повість “Маруся” Г. […]...