Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Образ козацької старшини в повісті “Конотопська відьма” ( Г. Квітки-Основ’яненка)

Образ козацької старшини в повісті “Конотопська відьма” ( Г. Квітки-Основ’яненка)

Знайомлячись з творчістю Г. Квітки-Основ’яненка, я відзначила багатогранність таланту письменника, адже він створив і прекрасний ліричний, сповнений почуттів і переживань твір “Маруся”, і сатиричну, гумористичну повість “Конотопська відьма”, і інші твори гумористичного та сатирично-викривального спрямування.
“Конотопська відьма” – твір дуже цікавий, він поєднує у собі захоплюючий сюжет і глибокий зміст. Повість спрямовано на викриття морального виродження козацької старшини. Козаки – мужні та безстрашні охоронці

своєї Батьківщини, з козацьких літописів, народних пісень та дум ми дізнаємось про прекрасні та романтичні часи козаччини. Насправді, козаччина була справжнім історичним феноменом, аналогів якого не було у світі, оскільки це була перша демократична республіка в Європі та в світі. Козаки самі обирали собі ватажків, орієнтуючись тільки на особисті та, скажімо так, “професійні” якості майбутньої козацької старшини. Але з часом, на жаль, ця традиція згасала та спотворювалась. Г. Квітка-Основ’яненко намагається показати читачеві, що героїчні часи, коли козацькі отамани ладні були віддати життя за звичайного
козака, а тим більш – за свою країну, ці часи, на превеликий жаль, уже залишились у минулому. Отже, козацька старшина, зображена в образах Забрьохи та писаря Пістряка, поступово вироджується, деградує. Письменник “ставить принципове питання: чи гідні такі люди керувати іншими? Щоб краще відповісти на це питання, він ілюструє цю проблему промовистими прикладами з життя.
Сумний та невеселий був сотник Микита Уласович Забрьоха – так починається один з розділів повісті. Що ж псує життя панові сотнику? По-перше, він закоханий… От написала це речення і одразу ж захотілося його закреслити. Чи закоханий Забрьоха по-справжньому? Навряд. Навіть у такому святому почутті, як кохання, він виявляє далеко не найкращі риси свого характеру. Він хоче оженитися на красуні Олені, хоча й знає, що вона не кохає його. Він переймається та страждає. Через почуття? Скоріше за все – через незадовільнені амбіції. Не тільки в коханні безмежні амбіції сотника залишаються незадовільненими. Він мріє про багатство та повагу, але не розуміє, що для того, аби отримати визнання серед інших людей, треба займатися не бездумним накопиченням багатства, а виявляти насамперед людські якості. Та Микиті Уласовичу важко це робити, бо для того, щоб виявляти певні людські якості, треба ж їх мати…
Писар Пістряк – гідний товариш Забрьосі, він так само хитрий і користолюбний. Обидва вони, як це недвозначно показує автор, люди не надто розумні (згадаймо тільки епізод, коли вони вдвох не могли порахувати козаків). Та їх нещастя не тільки в недалекості, але й в елементарній відсутності якихось моральних принципів, орієнтирів, морального стрижня, так би мовити. Чого варта їхня громадська діяльність у вигляді полювання на відьом!
Наскільки відомо, епізод полювання на відьом справді мав місце в реальному житті, а це ще раз підтверджує, що твір Г. Квітки-Основ’яненка відображує реальну ситуацію із козацькою старшиною тих часів. Нехай ті часи й минули, а козацька старшина як суспільний інститут більше не існує, проте повість не втратила своєї актуальності: на жаль, і в нашому житті ми часом зустрічаємо подібних до сотника і писаря “персонажів”. Тож звернімо увагу на наше власне життя і на власні життєві цінності!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і […]...
  2. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” І. Повість “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір письменника (майстерне переплетіння реалістичної картини з фантастикою, дотепне висміювання духовного вироджування представників козацької старшини в кінці XVІІІ століття). ІІ. Головні герої повісті (сотник Забрьоха та писар Пістряк). 1. Спільні риси героїв (зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість). 2. Сотник Микита Забрьоха (портрет: голова нечесана, чуб непідголений, пика […]...
  3. Картини життя суспільства за часів Великої Русі у повісті г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Козацький період у нашій історії налічує понад 500 літ. Історія козацтва XVІІ століття була сповнена бойових звитяг та великих трагедій. В історії нашого народу Запорозька Січ назавжди залишилась проявом величності й мужності наших предків. Коли російська цариця Катерина ІІ узялася за “поліпшення” устрою в державі, то найперше вона наказала Кирилу Розумовському скласти гетьманську була-ву і […]...
  4. Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма’ сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVІІІ століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: […]...
  5. Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVІІІ століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а […]...
  6. Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну здpібнілість панівної веpхівки. Своїми кpащими твоpами письменник утвеpджував pеалістичний напpям у літеpатуpі. Але хаpактеpним для багатьох […]...
  7. Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Вже багато років немає поряд з нами великого майстра пера Г. Квітки-Основ’яненка. Але як не дивно, твори його живуть, знайомлячи нас з життям українського народу. Чудовим прикладом цього є його повість ” Конотопська відьма”, в якій дуже широко використано гоголівський прийом переплетення реальності з фантастикою, що джерелом своїм має виплекані народом легенди, фольклор. Так” кілком […]...
  8. Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка в повісті “Конотопська відьма” Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий вклад в українську літературу.. Його повість “Конотопська відьма” є майстерною сатирою на життя і побут панівного прошарку українського суспільстваXVІІІ ст. З […]...
  9. Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка (За повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”) “Конотопська відьма” – один з перших прикладів українського “магічного реалізму”, твір, де тісно переплетені фантастика і реалістичні картини. Це зла сатира на представників козацької старшини кінця XVIII століття, які зазнали повного морального та розумового виродження. Сотник Микита Забрьоха та писар Пістряк схожі один на одного, а крім того, вони не можуть обійтись один без одного. […]...
  10. Повість “Конотопська відьма” найкращий гумористично-сатиричний твір Г. Квітки-Основ’яненка Сатира Григорія Квітки-Основ’яненка тісно пов’язана з традиціями “Енеїди” І. П. Котляревського і розвитком сатири М. В. Гоголя. У змалюванні дійсності Квітка-Основ’яненко широко використовував усну народну творчість – казки, прислів’я, приказки, повір’я та перекази. У сатиричних творах письменник висловлював народні погляди на всіляке лиходійство, жадібність, користолюбство. Найкращим гумористично-сатиричним твором Квітки-Основ’яненка є повість “Конотопська відьма”. У сюжеті […]...
  11. Твір на тему: “Найпряміше найблагородніше моє прагнення показати від чого у нас зло” за твором Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” Видатний український драматург Г. Квітка-Основ’яненко по праву заслужив визнання нащадків, і своїми творами вписав славну сторінку в історію національної літератури та драматургії. Майстерне використання багатств народної пісенної творчості, вдалий гумор и реалістичне зображення окремих сторінок тогочасної дійсності забезпечили творам митця довговічність і популярність. Ще й досі в театрах нашої країни з великим успіхом проходять вистави […]...
  12. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті «Конотопська відьма» У повісті «Конотопська відьма» письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх ріднить зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: «…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками». Я думаю, […]...
  13. Поєднання реального і фантастичного у повісті “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного ‘ відродження. Твори письменника нікого не залишали […]...
  14. “Конотопська відьма” – найвизначніша бурлескно-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка I. Квітка-Основ’яненко – визнаний майстер слова. (В українській літературі Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце як творець української прози та як письменник, який добре знав побут селян, козаків та козацької верхівки, досконало вивчив звичаї та вірування українців.) II. “Конотопська відьма” – зразок гумористично-сатиричної повісті. 1. Відьми у повісті Квітки-Основ’яненка. (Свою повість Квітка-Основ’яненко написав на основі народних вірувань […]...
  15. Твір на тему: “Повість “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір Г. Квітки-Основ’яненка” Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір цього видатного письменника і один з найкращих творів української літератури. І це не дивно, адже його творчість тісно пов’язана з традиціями таких, не менш видатних письменників, як І. Котляревський і М. Гоголь. У змалюванні дійсності у своїх творах письменник широко використовував усну народну творчість – перекази, […]...
  16. Тема твору Образи сотнина та писаря у повісті “Конотопська відьма” Сотник Микита Уласович Забрьоха та писар Прокіп Ригорович Пістряк – головні герої повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”. Микита Забрьоха сотенство своє не заслужив, а успадкував. У Конотопі “Таки хто скільки не зазна, то сотенною старшиною все були Забрьохи: …так від отця до сина так сотенство і переходило”. Двадцятип’ятирічним, як помер його батько, Микита Уласович став […]...
  17. Твір на тему: “Синтез реального та фантастичного у повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Тема казок, містики, фольклорних персонажів для багатьох письменників та поетів упродовж віків залишається невичерпним джерелом натхнення. Не залишила байдужим й Григорія Квітку-Основ’яненка, адже свою бурлескно-реалістичну повість “Конотопська відьма” він створив за мотивами народних переказів та легенд. У цьому творі автору вдалося майстерно поєднати дві речі: реальні події життя селянської України другої половини 18 ст. із […]...
  18. Твір за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”: “Найпряміше та найблагородніше моє прагнення – показати, від чого у нас зло” Повість Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” просто переповнена злом. Кожен герой робить тут щось зле. Спочатку одному з головних героїв Забрьосі було відмовлено у шлюбі з боку родини Олени, потім він сам висловив свою злостивість, розкритикувавши свого писаря Пістряка. Після цього удвох вони прийняли рішення замість того, щоб йти в похід на Чернігів, залишитися у себе […]...
  19. Твір: Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” Чого тільки не дарує нам наша уява! І чудові пейзажі, і чарівні країни, і навіть якесь страхіття. А поряд йде звичайнісіньке життя із звичайнісінькими турботами, життя, в якому немає місця для фантастики. Та тільки не в повісті Г. Квітки-Основ’я-ненка “Конотопська відьма”. Тут настільки переплітаються реальність та фантастика, що важко відрізнити їх одне від одного! Автор […]...
  20. Сміхова стихія повісті «Конотопська відьма» Повість «Конотопська відьма» – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди у відчаї «відроджували» такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо підозрювали жінку у відьомстві, то […]...
  21. Твір на тему: “Що реальне, а що фантастичне у повісті “Конотопська відьма” Багато прикладів використання фантастики, як помічника автора в художній виразності, провідника його думки, знає світова література. Наприклад такі твори, як “Ніс” Гоголя, “Портрет Доріана Грея” Оскара Уальда, “Історія одного міста” Салтикова-Щедрина. Цей напрям в українській літературі започаткував Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І насправді фантастичні, дивні події відбуваються в чудовому містечку Конотопі. То […]...
  22. Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті «Конотопська відьма» «Конотопська відьма» – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда, не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а […]...
  23. Поєднання реального і фантастичного в повісті «Конотопська відьма» Г.Ф.Квітка-Основ’яненко – один із основоположників нової української літератури. У своїх творах письменник відобразив тогочасне життя, звичаї і мораль. Своєрідним, напрочуд химерним, іронічним і ліричним твором є повість Г.Ф.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма». У цьому творі дивно переплітаються фантастика і реальність. Ось пан сотник, у якого навіть прізвище Забрьоха. Він встав з похмілля і мусив відразу приймати конотопського […]...
  24. Твір на тему: “Найпряміше найблагородніше моє прагнення-показати від чого у нас зло”( за твором “Конотопська відьма”) Повість видатного українського письменника Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дуже дотепним сатиричним зображенням козацько-старшинського устрою у період його занепаду, в якій відтворені окремі явища життя XVIII століття, тогочасний побут козацької старшини. Г. Квітка-Основ’яненко майстерно зобразив у повісті пригоди писаря Пістряка та сотника Забрьохи в українському Конотопі. У спадок від батька сотник отримав гарну посаду, яку […]...
  25. Твір на тему: “Що було реальне, а що фантастичне у повісті “Конотопська відьма” Григорій Квітка-Основ’яненко був не тільки майстром слова, але і відмінно знав реалії українського життя свого часу. Саме тому жодної складності для нього не становило описати максимально наближено до реальності український фольклор, побут, а також різні народні забобони. Всі ці свої вміння описувати реальність життя українців він майстерно поєднав з описом абсолютно фантастичних подій у своїй […]...
  26. Пригоди в Конотопі, або Як написати твір за повістю “Конотопська відьма” Як ви, мабуть, знаєте, тема відьомства дуже поширена у фольклорі. Але не вважайте, що повість “Конотопська відьма” якась там казочка. Зовсім не казочка, тому що дійсно були поширені в XV – XVІІІ ст жорстокі розправи над людьми, запідозреними у “відьомстві”. А найбільш розповсюдженою пробою було купання звинувачених у холодній воді. Зовсім як за “дєткою” Порфирія […]...
  27. Твір на тему: “Тема та ідея твору “Конотопська відьма” Повість Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є сатиричним твором, в якому автор не тільки показує мотиви різних забобонів, але й висміює їх. Тема та ідея цього твору підлягають ретельному аналізу з огляду на його важливість для української літератури та частини української історії. У центрі повісті історія сотника Забрьохи, якому спочатку відмовили в подружжі, а потім і […]...
  28. Сомко і Шрам як ідеальні романтичні образи козацької старшини (за романом “Чорна рада”) У романі П. Куліша “Чорна рада” розповідається про події 1663 року, відомі в історії України як часи Руїни. Багато гетьманів з’явилося після смерті Б. Хмельницького, кожний з яких прагнув запанувати на всій Україні по обидва боки Дніпра. І дуже важко було народові розібратися, хто з цих кандидатів дбає про свої вигоди, а хто турбується про […]...
  29. Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. (“Кращої за неї не було в усьому селі”.) 2. Працелюбність дівчини. (“Увесь день коло діла, навіть мати за нею не поспівала”.) 3. Доброзичливість та привітність Марусі. (“Усякому поклониться і ласкаво заговорить”.) 4. Вірність і відданість у коханні. […]...
  30. Образ Марусі в однойменній повісті Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першоістоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість «Маруся» стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]...
  31. Образ і характер головної героїні повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Кожний народ, як відомо, має свої звичаї, свої поняття про побут і взагалі про життя. Має їх і український народ. Тому не треба дивуватися, коли читаєш про це в оригінальній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”. Я гортаю її сторінки і дивуюся, скільки там описів, у яких з властивою для Квітки реалістичною манерою змальовано яскраві картини з […]...
  32. Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту правдивість […]...
  33. Твір-роздум: “Життя без любові не життя, а існування за творами “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та “Конотопська відьма” Багато людей замислюються про філософський аспект кохання та його вплив на життя людини. Серед письменників, які завжди є творчими людьми, тема кохання піднімається ще частіше, зазвичай це відбувається в їхніх творах. Не чужа ця тема була і для українських письменників, зокрема, для Івана Котляревського та Григорія Квітки-Основ’яненка. У своїх творах “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та […]...
  34. Маруся – моя улюблена героїня з повісті Г. Квітки-Основ’яненка Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна пара, двоє закоханих людей. Маруся – це дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не було у всьому селі. “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому тиха […]...
  35. Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. […]...
  36. Твір художній опис весняної квітки / улюбленої квітки/ квітки навесні Тільки-но в повітрі в повіє весною, з-під торішнього листя починають з’являтися маленькі квіточки. Природа навколо ще гола, сіра, клапті брудного снігу лежать навколо, холодні джерельця. А ця рослина вже розгортає свої пелюстки серед мокроти та холоду. Ідеш вулицею, і несподівано в око впадає маленьке свято весни на чиїсь клумбі! Це свято – квіточки крокуси. Їхні […]...
  37. Твір на тему: “Образи в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” Славетний Григорій Квітка-Основ’яненко зробив усе для того, аби його твори послужили українській національній ідеї. У своїх реалістично-сентиментальних повістях він втілює в художніх образах та зображає наближеними до ідеалу кращі риси українського народу. В той час коли царська тиранія прагнула за будь-яку ціну викоренити, банально знищити усе українське, цей вчинок дійсно можна трактувати, як подвиг. Повість […]...
  38. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляровского, прозаїк виявив гуманне відношення […]...
  39. Тема соціальної нерівності у повісті Г. Квітки-Основ’яненна “Маруся” Невелику за обсягом повість “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко розпочав дидактичним вступом, у якому розмірковує про швидкоплинне життя і вічні питання, які люди ставлять перед собою. Це роздуми людини, яка вже пожила на світі, багато бачила і знає, що на землі нічого немає вічного і треба цінувати те, що маєш, і кожного дня, лягаючи спати і встаючи […]...
  40. Зобpаження життя і побуту укpаїнського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маpуся” Укpаїнські повісті й оповідання Квітки майстеpно написані у фоpмі живої, докладної pозповіді людини з наpоду мудpого стаpожила з хаpківської околиці Гpицька Основ’яненка. Пеpевтілення в оповідача з наpоду дало письменникові можливість бачити й оцінювати життєві явища з позицій пpостого селянина, вільно коpистуватися наpодною говіpкою і фольклоpними матеpіалами. Повість “Маpуся”. Каpтини селянського побуту пеpедані з великою достовіpністю […]...
Образ козацької старшини в повісті “Конотопська відьма” ( Г. Квітки-Основ’яненка)
«
»