Ні! Я жива, я вічно буду жити… (Леся Українка)
Доля справжнього поета нелегка і терниста. Улюблені Лесини співці мали чарівні голоси, але їхнє особисте життя – то драми. Шіллер, Байрон, Шевченко, Міцкевич, Лєрмонтов… Жоден режисер не поставить такої драми, якою було їхнє життя. Звідки ж вона, слабка, хвора, обділена долею жінка, черпала свої сили? Як гартувався її характер? Усі свої надії вона покладала на міць свого слова. Така вже була її доля: мусила гукати до людей, “прорицати, аки одержима” в той час, коли од туги хотілося в землю увійти і замовкнути навіки. Із свого життя вона
Попри всі болі, жалі, трагедії, Леся любила життя. її зачаровували небо і море, дивували тисячолітні піраміди і старовинні замки, захоплювала велична і грандіозна картина світу, але думка поетеси завжди б’ється над питанням, де шукати щастя, волю і надію. І народжується
Ні, думко! Даремно в світовім просторі
Притулку шукати,
В безодню дарма поринати.
Любов і надія не в зорях, не в морі, –
Між людьми поради питати!
Поетеса пильно придивляється до життя, до людських стосунків і проймається любов’ю до простих людей і ненавистю до гнобителів. Вона вбачає свій обов’язок у тому, щоб “сіять квітки на морозі”, поливати їх гіркими словами доти, доки не розтане лід гніту і зла і не зійдуть квіти добра та щастя. Заради Вітчизни, людей вона готова піднімати важкий камінь “на гору круту крем’яную” з веселою піснею на устах, шукати “зірку провідну, ясну владарку темних ночей”. Леся мріє своїм словом збудити народ до боротьби за правду і волю, знаючи, що у цій боротьбі може загинути багато борців, серед них і вона:
Ні, гук страшний я видобути мушу!
Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Поетеса своїми творами кидає рішучий виклик силам темряви, затверджує волю до боротьби і перемоги.
І не вмре та слава, не поляже,
В пісні, слові буде вічно жити
І про себе світові розкаже.
Такими словами закінчує Леся Українка поему “Роберт Брюс, король шотландський”. Ці ж слова можна віднести і до її життя та творчості. Вона дійсно залишається жити вічно у своїх піснях і в пам’яті вдячних нащадків.
Схожі твори:
- Ні, я жива! Я буду вічно жити! Однією з найкрасивіших мов у світі є українська. Існує думка, що за своєю мелодійністю, милозвучністю вона поступається лише італійській. Можливо, з цим доречно було б посперечатися, та річ не в тому. Особисто я щиро пишаюся життєздатністю нашої рідної мови, що пройшла через віки крізь численні випробування, але збереглася у всій своїй красі та багатогранності. Протягом […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею народу, його культурою,… в мові здійснюється […]...
- Леся Українка – геніальна дочка українського народу Українська земля породила багатьох письменників і поетів, які не тільки збагатили нашу літературу, але й уславили її серед інших літератур світу. Одне з найвеличніших імен серед них – ім’я Лесі Українки. Доля не була поблажливою до неї. Захворівши в дитинстві, поетеса змушена була все життя долати тяжку недугу, вести, за її словами, “тридцятилітню війну” з […]...
- Леся Українка Її мужність, пристрасність борця, її стійкість, Її непохитність у біді,- властивості, які вирізняють Не лише поезію, а й життя великої Лесі Українки. М. Бажан Леся Українка понад тридцять років віддала творчості. На ці ж роки припадає безупинне змагання з туберкульозом. Безперечно, і тяжка хвороба, і тривалі болі, і хвилинні радощі впливали на твори Лесі Українки, […]...
- “Слово, моя ти єдиная зброє…” (Леся Українка) Лариса Петрівна Косач чи, як вона більше відома, Леся Українка, була дійсно великою жінкою. Поетеса, драматург-новатор, публіцист, критик, громадський діяч – і це лише мала частина її обдарувань. Леся Українка була першою серед тих, хто розпочинав нову українську літературу, хто прагнув вивести її на світовий рівень, позбавивши ознак хуторянства, замкненості. Проте ця жінка особлива не […]...
- Безсмертна Леся Українка Леся Українка… Її ім’я золотими літерами закарбувалося на скрижалях нашої літератури, нашої історії. Ми споруджуємо їй пам’ятники, будуємо меморіальні комплекси, влаштовуємо урочисті концерти на її честь і не підозрюємо, що дух її завжди присутній серед нас. Жінка-борець, жінка, яка «в серці має те, що не вмирає». Життя Лесі Українки – це боротьба впродовж довгих років […]...
- Твір на тему “Чим вас приваблює Леся Українка як людина і поетеса?” Українська земля подарувала нам поетів і письменників, які не тільки збагатили безсмертними творами національну літературу, але й уславили нашу країну в усьому світі. Серед них одне з самих великих імен – ім’я Лесі Українки. Доля цієї видатної жінки була тяжкою з самих ранніх років. Захворівши ще в дитинстві тяжкою хворобою, Леся Українка боролася з нею […]...
- Леся Українка Біографія для дітей у початковій школі 1871 рік для української літератури дуже знаменитий. Цього року народилася Леся Українка, що згодом за словами Івана Франка, стала чи не наймужнішим поетом на всю Україну. Народилася Леся Українка 25 лютого в Новгород – волинському, в славній родині косачів (Лариса Петрівна Косач – Квітка). Батько Лесі – Петро Антонович Косач був людина освічена й для […]...
- У цієї людини лірична душа: Леся Українка Що ми маємо на увазі, коли кажемо: “У цієї людини лірична душа”? Напевно, що така людина співчутлива, здатна глибоко відчувати красу, перейматися чужим горем і щастям, як своїм власним. Такі риси властиві натурам витонченим, інтелігентним. Отже, ліричність – це гарна риса, яку треба виховувати й розвивати в собі. Зустріч з поезією Лесі Українки й допомагає […]...
- Трагедія правди: Леся Українка В “Кассандрі” поетеса вже виразно володіє діалогом. Це виявляється в розмові Кассандри з Геленом, Геленою, Деїфобом і Ономаєм, нарешті в останніх картинах, де мовні партії Кассандри короткі й значущі. її співрозмовники, що (за винятком Поліксени та Долона) виступають як антагоністи, наділені чіткими характеристиками, які розкриваються або в словах Кассандри, або в їх власній мові. Діалог, […]...
- Косач Лариса Петрівна (Леся Українка) Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Новоград-Волинський. Мати її (Олена Пчілка) була письменницею, батько – юристом, прогресивним громадським діячем. Отже, вона росла у середовищі демократично настроєної інтелігенції. Родина спілкувалася зі Старицькими, Лисенками. Сприяв формуванню світогляду дівчини і дядько Михайло Драгоманов, і обидві батькові сестри, які належали до літературних гуртків. […]...
- Леся Українка, Публікації, статті, дослідження Героєм багатьох творів Лесі Українки, зокрема драматичних, став борець проти всілякого, в тому числі й насамперед духовного, поневолення. Боротьба проти рабства думки, як першочергове завдання письменника, що своєю творчістю активно допомагає створенню “суспільства свідомих осіб”, стає у центрі більшості її драм. В ряді творів Лесі Українки бунтарем, борцем її герой стає не зразу. В перший […]...
- Леся Українка Поетеса, перекладачка, громадська діячка Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новограді-Волинському. Батько письменниці, Петро Косач, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади, близьким товаришем Михайла Драгоманова. Мати, Ольга Косач, – відома в українській літературі письменниця під псевдонімом Олена Пчілка. Дівчинка виховувалася в культурному українському середовищі, де завжди панував дух національних традицій, піднесеного волелюбства, прагнення знань, […]...
- Відповіді до теми: “Леся Українка – геніальна донька українського народу” 1. Які провідні мотиви поетичної збірки “На крилах пісень” ? До збірки увійшли всі написані на цей час (1893 р.) поетичні твори та три поеми – “Русалка”, “Самсон”, “Місячна легенда”. У більшості творів звучать громадянські мотиви. Вірші циклу “Сім струн” – це своєрідна “музична гама”, сповнена безмежного почуття любові до України. Триптих “Сльози-перли” теж має […]...
- Тема урока: “Лесина доля”, Леся Українка “Давня весна” Тема Урока: Її життя – сонячний промінь. М. Олійник “Лесина доля”, Леся Українка “Давня весна”. Мета: Розширити і поглибити знання учнів про велику українську письменницю і поетесу Лесю Українку. Розвивати вміння сприймати та аналізувати поетичні твори; вчити відчувати красу художнього слова, розвивати творчу уяву, фантазію, зв’язне мовлення. Виховувати любов до рідної мови, її багатства. Обладнання: […]...
- Твір на тему “Роль поета і поезії в житті суспільства”. Леся Українка. “Давняя сказка” Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, чи може будь-яке суспільство жити без творчості письменників та поетів? Мабуть, доки кожен з нас не стикався з творами Лесі Українки, ця думка нікому не спадала в голову. Бо без творів геніальної поетеси, без слова найвидатнішої жінки свого часу та сильної духом людини не могло б жити освічене суспільство, […]...
- Леся Українка. “Contra spem spero!”, “Лісова пісня” Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) – українська письменниця, яка пи-сала у найрізноманітніших жанрах: ліриці, поезії, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала у фольклористиці (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі. Збагатила українську літературу новими темами, сюжетами, образами, жанрами. Життя Лесі Українки – великий подвиг в ім’я народу. […]...
- Твір на тему: “Слово, моя ти єдиная зброє…” (Леся Українка) У творчості всіх великих поетів обов’язково є вірші, присвячені слову – його силі, його призначенню в житті суспільства. Інакше й не може бути, адже, прийшовши в літературу, письменник повинен добре усвідомлювати свою мету і своє місце в мистецтві слова. Леся Українка розуміла своє покликання як служіння народові. Розуміла й діяла, не відступаючи від переконань – […]...
- Твір на тему: “Слово – єдине, що буде жити вічно” Всі ми можемо на прикладі сучасності переконатися в тому, наскільки живучою і незнищенною є українська мова. Історія нашої країни дає безліч прикладів того, як нашу національність намагалися знищити, стерти з лиця землі, а самим головним фактором, щоб зробити це, завжди була мова. Вороги нашої нації могли вбивати найкращих представників нашого народу, могли закривати їх у […]...
- Леся Українка – Іфігенія в Тавріді Тавридою древні греки називали сучасний Крим. Там жили таври – скіфське плем’я, яке шанувало богиню-діву і приносило їй людські жертви, які в Греції давно вже вийшли з звичаю. Греки вважали, що ця богиня-діва – не хто інша, як їх Артеміда-мисливиця. У них був міф, при зав’язці і при розв’язці якого стояла Артеміда, і обидва рази […]...
- Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. (Василь Симоненко) Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. (Василь Симоненко) Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. / В. Самійленко / У руках тримаю улюблений томик поезій українських поетів. Перегортаю сторінку за сторінкою, читаю – і раптом бачу […]...
- Леся Українка завжди дотримувалася того погляду, що людям силоміць не можна нав’язувати чужої думки Розмова Руфіна з Парвусом, у якій Прісцілла лише вряди-годи вставляє своє слово,- це зіткнення двох поглядів на християнство. Прихід Прісціллиного батька Аеція Панси на короткий час знову повертає дію до того драматичного конфлікту між чоловіком і дружиною, яким розпочалася п’єса. Далі розмова знову точиться навколо питань християнства і служби Римові. Для Аеція Панси, провінціального рабовласника, […]...
- Схема аналізу епічного твору Леся Українка Божа іскра Вороги: Геть їх, поетів, навіщо їх співи? Хто тепер слухать їх рад? Нас оглушили вже “тихі мотиви” “Снів” тих, “фантазій”, “балад”! Чули ми й тую “громадськую тугу”, Все то слова голосні, Хату нагріти в зимовую фугу,- Навіть на те не судні! Годі тих співів! і так уже сумно. Посміхом спів ваш бринить… Слова не тямите […]...
- Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу. Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. […]...
- Я – українка Україна – моя батьківщина, бо народилася я на цій прекрасній землі. Батьки мої – росіяни, які переїхали жити в Україну. Звичайно, моя рідна мова – російська, і я дуже люблю твори російських письменників. А українкою я називаю себе насамперед тому, що вважаю себе маленькою громадянкою цієї держави. Мені жити в цій країні, навчатися, здобувати вищу […]...
- Відповіді до теми: “Творчість А. Малишка – роздуми над людською долею, жива краса рідного краю” 1. Згадайте поезії А. Малишка, яке дерево було його найулюбленішим? А. Малишко дуже любив українську природу, зокрема дерева, серед яких почесне місце відведено явору. Навіть одну із своїх останніх книжок поет назвав “Дорога під яворами”. 2. Чому присвятив А. Малишко свою поезію “Вогник” ? Ця поезія швидко стала піснею. Вона є ліричним спогадом про рідну […]...
- “Бо жити спішити треба…” (Мої роздуми над творчістю В. Симоненка) У мене ще й досі не вкладається в голові, чому на долю найталановитіших, найкращих людей випадають різні випробування, чому так часто їхнє життя уривається неочікувано і трагічно. Мені завжди подобались вірші Симоненка, але після того, як я уважно прочитав біографію поета, моє ставлення до нього й до його творчості остаточно сформувалось. Поетові довелося прожити дуже […]...
- Жива Росія в поемі М. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь ненавидів кріпосне право, тому в поемі “Мертві душі” він гнівно викриває кріпосництво, яке веде до зубожіння країни, до економічної і культурної відсталості її, до вимирання селянства. Письменник створює цілу галерею живих людських типів, узагальнених і водночас яскраво індивідуалізованих, людей, позначених печаткою духовного зубожіння. “Мертві душі” – це поема про Росію. Автор вдало […]...
- Живе народ, допоки жива мова Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Не можна не захоплюватись тим, що це розуміли ще наші предки. Так, Володимир Мономах у своєму “Поученії дітям” пояснював: людина народжена для добра, але щоб діяти добре – вона повинна знати світ, розбиратися, що є […]...
- Жива Росія в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Сучасник О. С. Пушкіна, М. В. Гоголь створював свої добутки в тих історичних умовах, які зложилися в Росії після невдалого першого революційного виступу – виступу декабристів у 1825 році. Звертаючись у добутках до найважливіших історичних проблем свого часу, письменник пішов далі по шляху реалізму” який був відкритий Пушкіним і Грибоєдовим. В. Г. Бєлінський писав: “Гоголь […]...
- Що значить “жити не за правдою’? Чи можливо це сьогодні? Правда і неправда, правда і кривда – вічне протиборство в умах і серцях людей. З дитинства кожен знає, що правда – це добре, а брехати, обманювати – погано. А ще гірше жити в постійній неправді, подвійній моралі. Це руйнує душу людини, це приводить до трагедії. “Неправда – релігія рабів і хазяїнів”, – проголосив М. Горький […]...
- Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю’. “Людина, яка була театром” (творче кредо Леся Курбаса) Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю”. “Людина, яка була театром” (творче кредо Леся Курбаса) Творчість кожного справжнього митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше відбиваються суспільні ідеї, історичні події, громадські пристрасті. Але є митці особливої долі й особливого життєвого призначення. Їм судилося жити і діяти на стрижні суспільного і […]...
- Нові грані вічно старого міфу про Прометея Нехай підніме руку той, хто не знає міф про Прометея. Ті, хто знають – вільні, ті, хто не чув – залишайтесь і послухайте. Отже, тепер, отримавши повну тишу й самотність, можна вільно віддатись потоку думок у руслі античності та стародавніх переказів, іноді відволікаючись на софістику й демагогію. Прометей, великий титан, син Япета, хитромудрий, Той-Хто – […]...
- Жива ватра Василь Герасимюк Жива ватра Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Автор описує полонинські звичаї, побутову магію, пов’язану з худобою, до якої гуцули ставляться дуже трепетно: Ми знову виведемо наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби […]...
- Щастя то зрада, будь тому рада, тим воно гарне, що вічно летить Твір за драмою-феріїю Лесі Українки “Лісова пісня”. У чому зміст людського життя? Яким воно має бути? Що треба для того, щоб життя було повноцінним, щасливим, незрадливим? Ці питання є синонімічним стержнем головної проблеми драми-феєрії “Лісова пісня”. Щоб відповісти на них, треба мати неабиякий життєвий досвід, вміти любити, пробачати й вірити. Цей вірш – гімн єднання […]...
- Не хлібом єдиним жива людина Людству хочеться пісень. Л. Мартинов Ставити питання про те, що важливіше для людини: матеріальне начало або духовне, побут або життя душі – некоректно. Духовне життя нації завжди залежить від економіки. Ми, українці, не виняток. Духовне відродження українського народу тісно пов’язане з економічною і соціальною ситуацією в нашій країні. Коли йде зубожіння значної частини населення, здається, […]...
- Роздуму семи епічних мужиків у поемі “Кому на Русі жити добре” Роздуму семи епічних мужиків… стали загальнонародними. Краса епічної замкнутості дії підтримується словами Григорія Добросклонова про мету його життя, які навіть у формі вираження збігаються із суперечкою семи мужиків у пролозі. Ціль життя Григорій бачить у тім, “щоб… кожному селянинові жилося привільно-весело на всій святій Русі”, або, як сказано в авторському оповіданні, Григорій “буде жити для […]...
- Що залишу майбутньому дневі, чим ділитися буду з ним Вся творчість Симоненка – це крик XX віку, і він не пролунав, а “прогримів золотим салютом, молодим повесняним громом” (А. Малишко, “Рядок про Довженка”) й відлунюватиме і в наступні віки. Прийдешні бачитимуть нас ясніше із образів Василя Симоненка: жорна, які ми крутили у переддень космічної доби, отих дідів, які. заповіли нащадкам додумати їхні думи, бабусь […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної […]...
- Жива пам’ять про Котляревського Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливо коли тягнуться через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками,, бо вони справді нагадують сіренькі стрічки, що пролягли аж до небокраю. Вони, як вічний поклик до вирію, кличуть мандрівників у незвідані краї. Тими шляхами мандрував колись і Котляревський. Може, теж […]...