Нескорений Прометей (за мотивами міфу про Прометея і трагедією Есхіла)
Есхіл з давніх часів заслужено вважається “отцем трагедії”. Насправді, по кількості і монументальності своїх творів він є найгеніальнішим з поетів-трагіків. Одним з найбільших його відкриттів з’явилося введення в дію другого актора, що підсилювало драматичний ефект, створюючи можливість зображення боротьби протилежних сил, яка і складала основу сюжету.
У своїй творчості Есхіл прагнув розкрити найважливіші питання свого часу: проблеми провини і відплати, відповідальності людини за свої вчинки, протиборства добра і зла, прагнення
Трагедія “Прикований Прометей” займає особливе місце в творчості драматурга і є першою з трилогії. Пізніше поетом були створені “Прометей, що звільнявся”, і “Прометей-вогненосець”. Проте до наших днів з останніх творів дійшла лише невелика кількість.
Трилогія Есхіла грунтується на стародавньому міфі, згідно з яким Прометей – захисник людей
Дія трагедії, судячи з усього, відбувається в той момент, коли Зевс тільки прийшов до влади, поваливши свого отця Крону і все покоління старших богів. Прометей, по легенді, допомагав Зевсові стати царем богів. Проте, викравши вогонь, він прогнівав всемогутнього правителя і піддав себе жорстокому покаранню. Але в образі Прометея Есхіл зобразив не тільки здобувача вогню для людей. Він представив його винахідником різних наук і ремесел, що доніс до людей всі культурні блага, які зробили можливим розвиток людської цивілізації:
…я їх зробив, раніше безрозсудних
Розумними і мислити навчив.
Прометей навчив людей будувати дома, здобувати метали, обробляти землю, приручати тварин. Він розвинув корабельну справу, астрономію і вивчення природи, навчив людей “науці чисел і грамоті”, медицині й іншим корисним і важливим заняттям.
А стисло кажучи, дізнайся, що все
Мистецтва у людей – від Прометея!
За свою любов і відданість людям, за добро і прагнення до прогресу й освіти на землі, герой був страчений Зевсом, який у Есхіла виступає уособленням незвіданих сил природи, що ревниво захищає свої таємниці. Проте Прометея не лякають страшні муки – він рішуче і сміливо кидає виклик тиранові і готовий до кінця відстоювати свою правоту. Герой твердо вірить в торжество справедливості:
Я знаю, що Зевс суворий, що йому
Справедливістю служить його свавілля
Але настане година:
Він лагіднітиме, розбитий ударом долі…
Крім того, він знає таємницю, яку Зевс прагне будь-якими засобами вирвати у нього. Таємниця ця полягає в тому, що на великого царя богів чекає падіння:
…дружина зведе його з престолу…
Народивши дитяти сильніше, ніж отець.
Прометей стійко переносить всі випробування і погрози тирана, залишаючись гордим і нескореним.
Упевнений будь, що я б не проміняв
Моєї скорботи на рабське служіння…
В особі свого героя автор затверджує благородство, сміливість, силу духу, а також віру в прогрес людської культури, в творчі можливості людини. Його твір пронизаний духом протесту проти насильства і тиранення. У ньому найповніше відбилися проблеми, що хвилювали самого поета і весь народ. Трагедії Есхіла передають найбільш актуальні явища і події політичного і духовного життя Афін. Вони відрізняються особливою піднесеністю і урочистістю.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)