Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Мої роздуми над повістю “Кайдашева сім’я”

Мої роздуми над повістю “Кайдашева сім’я”

Іван Нечуй-Левицький – один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори стали неначе чистими перлинами на грунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю.

Уже з перших сторінок повісті “Кайдашева сім’я” читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який “в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами”. В уяві постають під солом’яними

стріхами хати, подвір’я, що огороджені невисокими тинами, з димарів ледь помітною змійкою вгору піднімається дим. Нарешті зустріч з героями. Неначе живі стають вони перед очима. Ось Маруся Кайдашиха – гарна господиня, що рано встала і почала готувати сніданок. Кріпаччина висушила її душу, знищила в ній все добре, ніжне, ласкаве, Тепер жадоба до власності керує всіма її вчинками. Вона довгий час працювала в панів, навчилася зневажливо ставитись до бідніших за себе. Саме через це в сім’ї найчастіше виникали сварки.

Тут. же її чоловік Омелько Кайдаш. Він не сидить без діла. Працює по господарству. Його зовнішність

і характер мали на собі відбиток важкої праці. Пекучий біль неволі, який залишився в його душі, він намагався залити горілкою. Вона й довела його до загибелі. Стає жаль цього працьовитого, доброго чоловіка, якого згубило пияцтво, безвихідність підневільного життя.

Чим більше заглиблюєшся в текст, тим важче стає на душі. Але чому ж? Та тому, що рідні люди перетворюються на ворогів. Невже так можна ненавидіти найрідніших? І через що? Хіба тут винна лише власність? А де поділися людська совість, повага, милосердя, душевна щедрість? Якими ж принципами керуються герої твору? Постійні сварки за “моє” і “твоє”, життя за принципом: “моя хата скраю”, думки тільки про себе, а про інших байдуже. Відстоюючи ці принципи, вони готові очі повибивати одне одному. І не тільки у переносному значенні, адже Мотря у сварці за мотовило дійсно вибила свекрусі око. А пригадаємо епізод, коли та ж Мотря полізла на горище, щоб забрати свою курку, і заодно покрала яйця в Мелашки. Лаврін забрав драбину, і “Мотря теліпалася на стіні, наче павук на павутинні”. Читаючи повість, ми сміємось. Але сміх цей гіркий. Письменник з такою художньою майстерністю змалював дрібновласницький побут українського села, щоб ми від душі посміялись і разом з тим здригнулися від жаху. Ми ж знаємо, що українці – народ добрий, щедрий, привітний, гостинний. Але стає зрозумілим, що постійні злидні, нестача зробили їх дріб’язковими, виховували жорстокість, злість, бездушність, заздрість.

Повість учить нас, що людина, незважаючи на соціальні умови, повинна бути великодушною, повинна розуміти оточуючих, щоб ніякі причини, перешкоди, труднощі не змогли б зробити з неї егоїста та власника. Тож будемо цінувати родинні стосунки, підтримувати одне одного, бо дружба та злагода між членами родини – це запорука спокійного, довгого, щасливого життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдашиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – […]...
  2. Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Глибоке знання народного життя, вміння пропустити його крізь свою художню уяву та душу, артистичне володіння народною мовою допомогло Івану Семеновичу Нечую-Левицькому створити справжній шедевр української національної культури – повість “Кайдашева сім’я”. Письменник з великою майстерністю показав життя українського […]...
  3. Згубний вплив приватної власності на людину (За повістю «Кайдашева сім’я») Усі твори І. С. Нечуя-Левицького дихають правдивістю зображення народного життя. Нечуй-Левицький у своїх творах відбив прагнення народу до кращого життя, його ненависть до гнобителів. Письменник уважно спостерігав усі риси життя народу. У своїх творах він показав не тільки чудові картини побуту українського села, прагнення трудових мас до нового життя, але й відобразив, як морально губить […]...
  4. У сімейному колі, або Як написати твір за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Чи любите ви сваритися? З ким? Наприклад, з друзями! З друзями не дуже. Але все ж це трапляється, на жаль, у нашому житті. Так ось, ми з вами зараз будемо вчитися писати твір за повістю “Кайдашева сім’я”, в якій якраз і розповідається про сварки. Але не думайте, що це посібник, тому що тут, дійсно, сварки […]...
  5. Підручник народознавства (за повістю «Кайдашева сім’я») Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький «кров’ю і нервами» був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно «наглядав» за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Серед його творів особливе місце посідає неперевершена повість «Кайдашева сім’я». «Жодна […]...
  6. Зберегти мир у сім’ї (за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Повість “Кайдашева сім’я” була написана ще 1878 року, але й досі її чити – ють залюбки і сміються від душі, і сумують, впізнаючи, на жаль, сімейні ситуації А сталося так, тому що І. С. Нечуй-Левицький відтворив саму суть людських хи рактерів і життєвих принципів, показавши їх через національно своєрідне світо бачення українців. Відтак і тема […]...
  7. Кайдашеві звички в сучасному житті (за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Віра в Бога та дотримання Божих заповідей споконвіку лежали в основі ви­ховання українців. Повага до старших, любов і злагода в родині, піклування про менших братів і сестричок, виконання справ по господарству – всього навчала українська сім’я. Впевнена, що саме так жила більшість українців. Не хочу на­віть вірити в інші стосунки в родинах, як от у […]...
  8. Мої роздуми над повістю “Микола Джеря” Коли я прочитала повість І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, то була вражена важким життям трудящих людей тих часів. Мене обурює та несправедливість, з якою вони постійно стикалися. З самого дитинства людина вже належала панові. Вона мала працювати, за неї треба було сплачувати податки. Коли дитина виростала, то від неї вимагали ще більшого – щоденної важкої […]...
  9. Кайдашева сім’я як символ зневаженої України (за однойменною повістю Івана Нечуя-Левицького) І. Моє сприйняття повісті (раніше як комедія, розповідь про суцільну колотнечу. Зміст першого варіанта вступу змушує задуматися над символічністю назви повісті). ІІ. Краєвиди села Семигори, що овіяне славою героїчних битв Богдана Хмельницького (опис безкрайнього поля, над яким “високо чорніють козацькії гостроверхі й круті могили”). ІІІ. Приниження України у другій половині XІX ст. (бездержавність; української мови […]...
  10. Твір на тему: “Чи має право родина Кайдашів на існування?” за твором І. Нечуй-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький є одним з найвидатніших українських письменників, автором таких відомих творів, сюжети яких – життя звичайного українського народу, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори з’явилися наче перлини на грунті української літератури того часу, і навіть в наш час вони виділяються письменницькою майстерністю і високим художнім рівнем. Уже з перших сторінок повісті І. […]...
  11. Нетрадиційне пояснення образу Мотрі за твором «Кайдашева сім’я» Хотілося б виділити в «Кайдашевій сім’ї» Івана Нечуя-Левицького серед інших один образ, бо, на мою думку, цей образ є значущим і символічним. Він втілює в собі нехтування народними традиціями, народною етикою і народною мораллю. Перечитаймо уважно твір ще раз, але під таким кутом зору: хто є призвідцем усіх побутових конфліктів? Звичайно, Мотря. Хто перший зробив […]...
  12. Роздуми над сутністю буття, або Як написати твір за повістю “Земля” Чи знаєте ви, що колись земля була володаркою селян? Так, саме володаркою. Адже раніше заради клаптика землі селянин годен був перенести всі злигодні, здичавіти, стати на горло всім людським почуттям. Навіть вбити рідного брата. Про це нам розповідає повість О. Кобилянської “Земля”. Цікаво, що в основу її сюжету покладено дійсний факт братовбивства, що трапився в […]...
  13. Мої роздуми над повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна”. Мені здається, що й уся повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” – ніби дивовижна казка, сповнена чарівного світу природи, дихає ним, кличе до себе. Серед цього дива мешкають люди, справжнісінькі, реальні, утверджуючи то добро, то зло, то любов, то ненависть. Коли читаєш цю повість, […]...
  14. Мої роздуми над повістю “Земля” Ольги Кобилянської Ольга Кобилянська – один з найтонших психологів нашої літератури. Талановита письменниця-демократка була сучасницею і другом І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника. Вона була справжнім новатором художнього відображення дійсності. Повість “Земля” була створена письменницею за 2,5 роки і надрукована вперше у 1922 році. Але творчий задум визрівав поступово. Основна проблема повісті – людина і […]...
  15. Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як […]...
  16. Шукайте жінку! (нетрадиційне пояснення образу Мотрі за твором Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Не маю заперечень проти того, що характери героїв твору зумовлені соціальним становищем суспільства в пореформеному селі, коли загальнолюдські цінності й повага до традицій почали зазнавати змін. І ці зміни були не на краще. Але мені б хотілося виділити в “Кайдашевій сім’ї” Івана Нечуя-Левицького один образ серед інших, бо, на мою думку, цей образ є більш […]...
  17. Образи селян у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” За своє життя Нечуй-Левицький написав понад 50 літературних творів, у яких змалював життя майже всіх верств тогочасного українського суспільства. Його талант найповніше виявився у творах про селянське життя. У повісті “Кайдашева сім’я” він намалював широку реалістичну картину життя українського села другої половини XІX століття. Творчість письменника – це художня енциклопедія народного життя, в якій майстерно […]...
  18. Змалювання буднів Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник. Його улюблена тема – український народ з його красою і багатством душі. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне, правдиві. В них дуже яскраво і мальовничо зображене життя людей, з їх […]...
  19. Твір-мініатюра: “Мої роздуми над повістю М. Гоголя “Шинель” Російська література з її гуманістичною спрямованістю не могла пройти повз проблеми і долі простої людини. Умовно в літературознавстві вона стала іменуватися темою “маленької людини”. Біля її витоків стояли М. Карамзін і О. Пушкін, М. Гоголь і Ф. Достоєвський. У своїх творах “Бідна Ліза”, “Станційний доглядач”, “Шинель” та “Бідні люди” вони розкривали читачам внутрішній світ простої […]...
  20. Твір на тему: “Мої роздуми над повістю М. Гоголя “Шинель” На початку 1840-х років М. В. Гоголь пише ряд повістей на теми петербурзького життя. Петербурзький цикл відкривається “Невським проспектом”. Петербург Гоголя – це місто контрастів. Краса пишних палаців і гранітних набережних, по яким безтурботно розгулює святковий натовп – це один Петербург. За цією пишністю виступає інший Петербург – місто дрібних чиновників, майстрових, художників, місто трудівників-бідняків, […]...
  21. Твір-роздум: “Мої роздуми над повістю М. Гоголя “Шинель” Галерею образів “маленьких людей” у російській літературі відкрив геніальний О. Пушкін, написавши “Станційного доглядача”, а продовжили М. Гоголь, Ф. Достоєвський, А. Чехов. Самсон Вирін, Марк Дєвушкін, Мармеладов, вчитель Бєліков – люди, які не блищать знатністю, багатством, чинами, але, тим не менш, гідні поваги, співчуття і любові. Образ дрібного чиновника Башмачкіна з повісті М. Гоголя “Шинель” […]...
  22. Проблема національної руйнації на прикладі сім’ї Кайдашів (За повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) “Кайдашева сім’я” на перший погляд здається веселим і кумедним твором, який нагадує і комедію характерів, і комедію положень. Та насправді цей твір – тяжка драма. “Хатня війна” Кайдашів перестане бути смішною, коли зрозумієш, що подібні війни точилися скрізь в Україні й Іван Нечуй-Левицький був свідком тих подій. Навколо села Семигори розкинулися чудові краєвиди, які пильному […]...
  23. Герой повісті «Кайдашева сім’я», який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карно, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. «Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як […]...
  24. Твір на тему: “Мої роздуми над повістю “Тіні забутих предків” Багато повістей та літературних творів українських авторів, таких, як Михайло Коцюбинський, викликають великий інтерес з боку читачів і змушують їх замислюватися про життя і настільки важливі і численні його проблеми. Повість “Тіні забутих предків” викликала у мене особисто велику кількість роздумів і счинила серйозний вплив на моє сприйняття навколишнього світу. По-перше, хотілося б сказати, що […]...
  25. Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Хто з нас не мріє про щасливе кохання, міцну родину, тихе сімейне щастя? І це не тільки бажання, але необхідність для людини. Щастя – в коханні. Це питання хвилювало та хвилює багатьох письменників. Проблему кохання і сімейного щастя у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький змалював дуже яскраво. Варто лише порівняти закохані пари: Карпо – Мотря […]...
  26. Твір-роздум: “Мої роздуми над повістю Миколи Гоголя “Шинель” Існує безліч літературних творів, які викликають невідворотне бажання поміркувати, задуматися, щоб зробити певні висновки про людське життя, про вічні проблеми і негаразди. Одним із таких видатних творів є повість Миколи Гоголя під назвою “Шинель”. У цій повісті Микола Гоголь, який був хорошим соціальним психологом, показує життя так званої маленької людини. У цієї людини дуже багато […]...
  27. Твір на тему: “Роздуми Гобсека про гроші, про богатство” за повістю О. де Бальзака “Гобсек” У своїй повісті Оноре де Бальзак показав духовну сутність тогочасного суспільства. На думку головного героя цієї повісті Гобсека, “на землі немає нічого міцнішого, ніж золото”. Дійсно, представники буржуазії і дворянства звеличували гроші, повіривши у злу владу золота і його могутність. Ось і головний герой повісті Гобсек все своє життя присвятив накопиченню багатств. В жертву золоту […]...
  28. Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, […]...
  29. Кайдашева сім’я – вершина гумористичного таланту І. Нечуя-Левицького Сприйнявши реалізм і народність Т. Шевченка, І. Нечуй-Левицький за півстоліття написав понад п’ятдесят художніх творів, відобразивши у них життя різних суспільних верств. Є серед них і гумористичні твори. Наприклад, комедія “На Кажум’яках”, “Голодному й опеньки м’ясо”. Але вершиною гумористичного таланту письменника справедливо вважається його соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”, створена 1879 року. Це один із кращих […]...
  30. Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже […]...
  31. Чим мені сподобалася повість “Кайдашева сім’я” Вся повість Нечуя-Левицького пройнята гумором, іноді дуже “штиричним. Буденна поведінка Кайдашів викликає сміх у читача. Своїм твором письменник показав обмеженість, неосвіченість, сварливість та грубість колишніх кріпаків та їх дітей, вісі не можуть звикнути до нового господарювання, намагаються загарбати собі побільше, не можуть поділити господарство Іласної родини. Кайдаші влаштовують постійні бійки та сварки через дрібниці. Нечуй-Левицький […]...
  32. Зображення народного життя і побуту в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір, у якому герої постійно потрапляють у комічні побутові ситуації. На прикладі сімейного життя Кайдашів автор показує побут, традиції та вірування українських селян того часу. Власне, саме життя родини Кайдашів є ілюстрацією буття простого народу, в якого визначальним було ставлення до майна. Повість сповнена національного колориту. Письменник детально описує повсякденну […]...
  33. Змалювання буднів Кайдашів у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник, автор багатьох прозових творів, що зображують, повсякденне життя українського села з його звичайними турботами, труднощами, злигоднями, але й красою природи та людських відносин. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне, правдиві. […]...
  34. Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” Український народ відзначається своїм оптимізмом і життєрадісністю. Він створив багато гуморесок, жартівливих пісень, приказок, у яких відбилося вміння сміятися навіть над власними вадами. І. Нечуй-Левицький, який добре знав життя народу, відтворюючи у повісті його побут, не міг не передати його гумору, а зображуючи вади не однієї людини, а цілої верстви, так би мовити, хвороби суспільства, […]...
  35. Зображення негативних рис у селянській психології в повісті “Кайдашева сім’я” Справжні знавці народного менталітету, що глибоко розуміли селянську психологію, традиції, побут, ніколи не ідеалізували народ. До таких письменників відноситься вдумливий і спостережливий І. Нечуй-Левицький. Яскраві образи його творів, гумор, детальне відображення повсякденного життя здобули йому багато прихильників як серед сучасних письменникові читачів, так і серед нащадків. Любов до українського народу не зробила його сліпим, бо […]...
  36. Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” На початку повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй – Левицький подає прекрасний пейзаж, який одразу переносить читача на Київщину, в зелений яр біля Росі в другу Половину XІX століття. В біленьких хатках села Семихатки живуть і вмирають, працюють відпочивають, сваряться і любляться селяни тих далеких вже часів. Про їхнє життя і побут ми можем почути зараз […]...
  37. “Кайдашева сім’я” – зразок реалістичної соціально-побутової повісті І. “Кайдашева сім’я” – новий крок у розкритті теми селянства. (Тема селян­ства – одна з типових для української літератури. Проте 1. Нечуй-Левицький далекий від народницької ідеалізації селянства. Через побутові сцени він зма­льовує найгостріші соціальні проблеми селянства: майнове розшарування, розпад патріархальної сім’ї, криза релігійного світогляду, традиційного для виховання людини з народу, і заміна його дрібновласницькою психологією […]...
  38. Изображение будней Кайдашей в повести И. Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья” И. Нечуй-Левицкий – известный украинский писатель. Его любимая тема – украинский народ с его красотой и богатством души. И. Франко называл Нечуя-Левицкого талантливым мастером слова, подчеркивал его умение наблюдать жизнь, передавать увиденное средствами слова. Вот почему произведения писателя всегда интересны, увлекательны и, главное, правдивые. В них очень ярко и красочно изображена жизнь людей, с их […]...
  39. Жіночі образи повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Перед тим як перейти до аналізу жіночих образів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, хотілося б сказати кілька слів про поняття, з одного боку, далекі від розглядуваної нами теми. Але з іншого боку, образ жінки, дружини й матері безпосередньо пов’язаний із поняттям сім’ї. Отже, сім’я – одна з найдавніших форм спільності людей. Вона виникла значно […]...
  40. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” (переказ) Іван Семенович Нечуй-Левицький “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ (1879) У повісті ті ж самі проблеми і конфлікти, спричинені приватновласницьким укладом, дрібновласницькою психологією. Тема повісті – зображення реалістичних і трагічних за своєю суттю картин побуту селянства другої шовини XІX ст. Повість, що вийшла друком через два десятиліття після реформи 1861 р.. висвітлювала злободенні для того часу проблеми: […]...
Мої роздуми над повістю “Кайдашева сім’я”
«
»