Моє хобі
Світ такий загадковий і прекрасний. Так багато можна пізнати і навчитися за своє життя. Але в кожної людини є заняття, яке їй подобається більш за все. Іноді це хобі переростає в частину життя, стає улюбленою професією. Багато дітей і дорослих захоплюються колекціонуванням. Одні збирають старі монети, інші колекціонують листівки, марки. Дуже часто жінки та дівчата увесь вільний час проводять за шиттям, щоб і самій виглядати неперевершено, і допомогти красиво одягтися близьким, друзям. Інших не відірвеш від в’язання. Одна моя подруга, що любить
Для мене прикладом відданості хобі є мої батьки й дідусь. Батька захоплює риболовля, але віддатись своєму захопленню повністю він може лише під час відпустки. Маму заспокоює і надихає вишивка. Я тільки дивуюсь, коли вона знаходить час, щоб під торшером сидіти і вишивати хрестиком серветки, іконку – не для продажу, а для себе чи на подарунок. Та ніяке хобі моїх рідних чи знайомих і поряд не стояло із захопленням нашого дідуся! Його хобі – колекціонування марок, зараз у нього шість альбомів із марками, це більш ніж тисяча марок. Я люблю сидіти ввечері за столом і розглядати їх. Кожна марка може розповісти про далекі країни і нових людей. Я бачу зображення людей, птахів і тварин, яких раніше ніколи не бачила. Перед моїми очима проходять королі і президенти, я можу простежити історію цілих народів. Хобі мого дідуся не тільки захопливе, а й дуже пізнавальне. Він так багато розповідає мені про кожну свою марку! Я теж хотіла колись збирати марки, але розумію, що перевершити дідуся нізащо не зможу.
Моє хобі – квіти. Почалося захоплення квітами в ранньому дитинстві. Я, як всі діти, почала на прогулянці збирати квіти для мами. Навесні мама відвозить нас з сестрою у село, подалі від міста, поближче до природи. А в селі чимало гаїв, де росте безліч диких квітів. Я щодня намагалася зібрати ще кращий букет, хоча в бабусі заставлене було все подвір’я в букетиках, обплетене віночками. Мені було цікаво поєднувати різні квіти, спостерігати, як виглядає букет, коли в ньому зібрано різні кольори, які квіти гармоніюють, підходять одне до одного, а які, не сприймаються поряд. Бабуся виділила мені найкращу частину свого подвір’я під квітник. Там у мене чого тільки не росте: тюльпани, нарциси, троянди, ромашки, чорнобривці, хризантеми… Я намагалася розмістити все так, щоб одні квіти, відцвівши, змінювалися іншими, тому мій квітник постійно палає різними кольорами, а ввечері чи рано вранці чути ніжний, приємний запах нічної фіалки. На мої дні народження подруги, знаючи моє захоплення, дарують вази різної величини. Я маю маленькі керамічні вази для незабудок, і красолі, пролісків. Важкі високі вази зберігаю для гладіолусів, жоржин, хризантем. Мені подарували вже три книги з флористики, тепер я намагаюся доглядати свої квіти не тільки інтуїтивно, а правильно, за технологіями. Ростуть і на підвіконні в мене квіти в горщиках, але в нашій квартирі не так багато вікон, щоб вирощувати все, що подобається, бо квітам потрібне світло.
Я можу довго говорити про своє хобі. Мрію стати ландшафтним дизайнером. Для цього потрібні, крім бажання, старанність у навчанні, наполегливість. Тільки тоді мрія стане реальністю. А я впевнена, що досягну своєї мрії. Для мене ж сенс життя полягає у самовдосконаленні. Мені подобається вчитися, пізнавати щоразу нове, робити для себе маленькі відкриття щодня. Важливо не забувати при цьому про стосунки з людьми, особливо з близькими, щоб спілкування завжди давало задоволення і користь.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)