Моя вулиця (твір-опис місцевості)

Схожі твори:

1. Моя вулиця. Опис місцевості У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, […]...
2. Моя вулиця (твір-опис місцевості на основі власних спостережень) Я живу у місті Харкові, якому більше трьох століть. Це один з найбільших індустріальних, наукових і культурних центрів України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу. Я мешкаю на Салтівському житловому масиві, що дістав свою назву від Салтівського шосе, яке веде в містечко Старий Салтів. […]...
3. Твір-опис місцевості МОЯ ВУЛИЦЯ. У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає […]...
4. Твір-опис місцевості: Вулиця Сумська у Харкові Я люблю своє місто Харків за красиві споруди, за прекрасні парки, чудові театри та музеї. Однією з головних вулиць мого рідного міста є Сумська. Вона поєднує історичний центр міста з новим адміністративним. І тому в ній органічно злито історичне з сучасним, завжди вирує життя. За однією із версій цією дорогою добиралися до сусіднього міста Суми. […]...
5. Моя вулиця (твір-опис місцевості за особистими спостереженнями) Для кожної людини найдорожче, найрідніше й найкраще місце те, де вона народилася і виросла. Я живу в місті Харкові на проспекті Фрунзе. Я дуже люблю і своє місто, і свій проспект, і свій будинок. Проспект починається від найбільшого і найдовшого у Харкові Московського проспекту. У двадцятих роках минулого століття на цій вулиці розпочалося будівництво заводів-гігантів. […]...
6. Моя вулиця, мій мікрорайон (твір-опис місцевості на основі власних спостережень) Я живу на проспекті, який має назву “Московський”. Ця вулиця з’явилася майже одночасно з Харківською фортецею. Це найбільша і найдовша вулиця у Харкові. її довжина понад двадцять два кілометри. Харків’яни звуть Московський проспект “Алеєю гігантів”, тому що саме тут розташовані найпотужніші заводи міста. Це і тракторний, і велосипедний, і верстатобудівний, і моторобудівний, і підшипниковий, і […]...
7. ТВІР-ОПИС МІСЦЕВОСТІ. 7 КЛАС МОЯ ВУЛИЦЯ. У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає […]...
8. Моя вулиця (твір-опис) На проспекті Героїв Сталінграда моя родина живе з 1967 року. Раніше він називався вулицею Байрона. Може, комусь хочеться жити на широкій гучній магістралі з потоком машин у десять рядів. А комусь до душі затишні котеджі на тихих тінистих вуличках старого центра. Одному подавай “висотку”, а інший мріє про грядку з укропом і петунією під вікном. […]...
9. Мій шлях до школи. Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень Багато хто з моїх однокласників мешкає у нашому будинку. Вечорами ми збираємось у дворі, згадуємо минулий день, приколи на уроках, граємо у футбол, бадмінтон – взагалі, скільки ще розваг можна знайти, коли не хочеться йти додому. Одного разу Юлька (вона сидить за першою партою, майже відмінниця) розповіла, що її батько повернуся з-за кордону, куди їздив […]...
10. Моя вулиця – найкраща! Існує безліч думок про те, що людина в житті формується залежно від середовища, в якому вона виросла. Ті традиції і порядки, які ми спостерігаємо і в яких беремо участь від самого народження ми підсвідомо проносимо крізь усе життя. Важливе значення для людини має вулиця, на якій вона живе. Важливо і те, де саме знаходить твоя […]...
11. Твір на тему: “Вулиця мого дитинства” Для кожної людини дуже важливо те місце, де вона проводить своє дитинство. Дитинство – це пора, коли все в світі сприймається зовсім не так, як у дорослому житті. Діти навчаються життю по-новому, все, що відбувається в світі навколо них, – це щось цікаве, неймовірне. Саме з цієї причини для дитини весь світ є загадкою, яку […]...
12. Літературна алея (твір-опис місцевості і пам’ятника на основі власних спостережень) Є у старому центрі Харкова невеличкий сквер, де, здається, застиг час. Височать поруч величезні будинки, мчать авто, вирує поруч центральна вулиця майже двохмільйонного міста. А тут, за чавунним плетивом невисокого паркана, вузька смужка зелені, лавочки. Навіть не сквер у звичайному уявленні – просто алея. Від Сумської до Пушкінської. Невеличка, навіть прозора взимку та ранньою весною. […]...
13. Рідна домівка (твір-опис місцевості) Згадуючи дитинство, проймаєшся дивними відчуттями. Якось темно стає у грудях, коли згадуєш подвір’я, на якому зробив перші кроки. Невелике, затишне, повите виноградною лозою, воно ледве пропускало сонячні промені. Улітку захищало від спеки, взимку.- від сніговіїв. Восени падолист застеляв землю пухким килимом, на якому бурюкалися ми, діти. А піднімеш голову вгору – налиті кетяги винограду. Ледь […]...
14. Моя улюблена вулиця У сучасному місті вулиці – це магістралі, котрими пересувається транспорт, люди, це ніби артерії, котрими рухається кров у людському організмі. Місто – це теж наче організм, і кожна вулиця в ньому відповідає за щось. У моєму рідному місті улюбленими для мене є кілька вулиць. Звичайно, що розпочну я з вулиці, на котрій народився й ріс. […]...
15. Пам’ятник Кобзареві у Харкові. Твір-опис пам’ятника Т. Г. Шевченку і місцевості Є у Харкові святі для кожного мешканця місця, які внесені у всі екскурсійні маршрути міста. Тут призначають побачення, сюди харків’яни неодмінно ведуть гостей, що приїхали до них здалеку. Тут можна побачити й іноземні делегації. Такі місця – дзвіниця Успенського собору, Покровський монастир, пам’ятник Т. Г. Шевченку. Пам’ятник великому Кобзареві посідає особливе місце у списку відомих […]...
16. Моя рідна вулиця взимку Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом […]...
17. Вулиця, якою ходиш щодня Великий німецький поет і мислитель Гете поставив одного разу собі таке питання: “Що складніше за все побачити?” Виявляється, що складніше за все побачити не минуле, покрите багатовіковим пилом, і не майбутнє, що окутане туманом невідомості. Ні, не це. На своє питання мудрий Гете відповів: “Те, що лежить перед самими твоїми очима”. Щодня мій шлях лежить […]...
18. Мій шкільний двір. Твір-опис місцевості, з обрамленням Якось, гортаючи сімейний альбом, я звернув увагу на фотографію, на якій був мій батько приблизно у такому ж віці, як зараз я: він сидів на лавці зі своїми однокласниками. На всіх хлопцях була спортивна форма. За їхніми спинами видно одноповерховий цегляний дім, у лівому куті фотографії – шведська стінка. Я запитав у бабусі: – А […]...
19. Вулиця Сумська у Харкові Я люблю своє місто Харків за красиві споруди, за прекрасні парки, чудові театри та музеї. Однією з головних вулиць мого рідного міста є Сумська. Вона поєднує історичний центр міста з новим адміністративним, і тому в ній органічно злито історичне з сучасним, завжди вирує життя. За однією з версій цією дорогою добиралися до сусіднього міста Суми. […]...
20. Моє місто взимку (твір-опис місцевості) Летять, летять сніжинки, Льодинки – морозинки, І весело кружляють, І стеляться до ніг. Г. Бойко Я люблю своє рідне місто Харків. Воно приваблює мене в різні пори року. І весною, коли приємно дихати чистим, свіжим повітрям. І влітку, коли буяє квітуча зелень. І восени, коли вбрані в золоті шати дерева. А взимку воно схоже на […]...
21. Все тягнеться до сонця, до весни,.. (твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юнона “Березневе сонце”) Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний гай” і. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Художник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та неповторний. […]...
22. Мандрівка Дніпром (твір-опис місцевості на основі спостережень і вражень у художньому стилі) Дніпро – не просто велика ріка, що несе свої води територією України. Дніпро – це символ славної історії, що матеріально поєднує різні епохи, починаючи з найдавніших часів. Народ з повагою і великою шаною ставився до свого історичного символу, це відбилося навіть у його назвах: батько – Дніпро, Славута, Славутич. Інколи цю ріку ще називають тією […]...
23. Пам’ятник студбатівцям (твір-опис місцевості і пам’ятника на основі власних спостережень) На цьому величезному гомінкому майдані ніби чуєш пульс мого великого міста. Тут святкують урочисті події, злітають до неба яскраві фейерверки. Тут звітують про досягнення і вирішують проблеми Харкова. Сюди, на найбільший майдан Європи, обов’язково приводять гостей міста. Навіть самі будівлі, що оточують майдан: сірі стрімкі контури Держпрому, світла громада університету, півколо військового університету – здається, […]...
24. Вид з вікна моєї кімнати. Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень Цього літа я по-новому подивився на свій двір. А все почалося з того, що рано-вранці мене розбудили сороки. Вони влаштували метушню у кронах старих тополь, які щільно підступають до нашого будинку. Не прокинутися було неможливо: таким різким та голосним був сорочиний крик. Голосів інших птахіи просто було не чути, хоча зазвичай у кімнату долітають цвірінькання […]...
25. Зустріч з Тарасом (твір-опис місцевості та пам’ятника на основі власних спостережень) Про цей пам’ятник важко розповідати, бо він відомий всьому світові. Він найкращий, неперевершений, єдиний такий у цілому світі. Але кожного разу, як я показую гостям Харків, я веду їх сюди. Іду, не готуючись до цієї зустрічі, не вибираючи найкоротшого шляху, найкращої точки огляду. Я іду тією дорогою, якою колись привів сюди мене, маленьку, мій батько, […]...
26. Пам’ятник Вчителеві (твір-опис місцевості і пам’ятника на основі власних спостережень) Кожна людина, що жила і працювала, віддаючи усього себе людям, заслуговує на пам’ятник. Бажано, щоб цей пам’ятник стояв на місці, що пам’ятає; свого героя, де лунали його кроки, де залишився його слід на землі. Неподалік від всесвітньо відомого заводу фотоапаратів, навпроти головного входу до парку, стоїть невисокий постамент. Вірніше, грубо оброблена глиба сірого граніту. Із […]...
27. Вулиця Харківських Дивізій Харків – один з найбільших індустріальних, наукових та культурних центрів України. Його площі, проспекти, парки, вулиці мають свою історію, привабливі архітектурними спорудами, вражають величністю, красою і неповторністю. Знати героїчне минуле свого рідного краю, рідної вулиці, на мою думку, повинен кожен з дитинства. Оскільки любов до Вітчизни починається саме з того місця, де ти народився, де […]...
28. Опис місцевості: Мальовничий край У 1861 року батьки Васильківського переселились до Харкова, який на той час був утричі більшим за свого майже однолітка й сусіду – Ізюм. Розташований у центрі вільних слобід, він невдовзі став столицею Слобідської України. Жило в ньому понад п’ятдесят тисяч чоловік. Багато було різних установ та закладів, церков і крамниць… То тут, то там стирчать […]...
29. Вулиця, на якій я живу Рідне місто… Твої вулиці й площі… Як багато з вас носять імена людей, життя яких, часто коротке, було сповнено героїзму. Вулиця, на якій я живу, теж носить ім’я прославленої людини. …Наближався час розплати з фашистами. У серпні 1943 року точилися жорстокі бої за міста і села Харківщини. Серед бійців, які віддали своє життя за наш […]...
30. Твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юона “Березневе сонце” Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний] гай” І. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Худож-! ник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та […]...
31. Мій проект пам’ятника літературному героєві (твір-опис місцевості та пам’ятника) Звичайно, цей пам’ятник треба поставити в моєму рідному місті. У Центральному парку, де завжди багато дітей і дорослих. Тільки не на головній, галасливій алеї, не серед кіосків та атракціонів, а в затишному куточку, де можна просто відпочити з книжкою, де ніщо не заважає думати. Не треба високого постаменту, пишних клумб навколо, гучної музики. Я поставила […]...
32. Твір на тему: “Опис місцевості на основі особистих спостережень” Мій улюблений парк розташувався в тихому районі в межах міста. З двох боків його опоясує вода, з третього боку парк загороджує красивий паркан, а одна сторона зовсім вільна для входу. Щоб потрапити у парк з того боку, де я живу, треба перейти невеличкий місток. Перейшовши, я одразу ж потрапляю у дивний куточок природи, де в […]...
33. Рідна домівка. Опис місцевості Згадуючи дитинство, проймаєшся дивними відчуттями. Якось щемно стає у грудях, коли згадуєш подвір’я, на якому зробив перші кроки. Невелике, затишне, повите виноградною лозою, воно ледве пропускало сонячні промені. Улітку захищало від спеки, взимку – від сніговіїв. Восени падолист застеляв землю пухким килимом, на якому бурюкалися ми, діти. А піднімеш голову вгору – налиті кетяги винограду. […]...
34. Київ у минулому й сьогодні (твір-опис міста в художньому стилі) Київ вражає своєю багатоликістю: з одного боку – це велике сучасне місто, а з іншого – кожна стара вулиця – це історія, що завмерла в часі й просторі. І хочеться зупинитися, подумки зануритися в той далекий час, коли біля Золотих воріт стояли відважні русичі, коли матері благословляли своїх синів у далекий похід і терпляче чекали […]...
35. Рідне місто Київ (Твір-опис) Будь-який український школяр знає, що Київ – столиця нашої Батьківщини, України. Колись він був також матір’ю всіх російських міст, і названий так на честь князя Кия. Існує легенда, що Київ заснований трьома братами: Києм, Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю як центр племені полян. Названий на честь старшого брата. Сьогодні Київ – це не тільки […]...
36. Твір з елементами опису місцевості: Зовнішність Академмістечка Сибір не держава. Сибір – поняття географічне. Однак здавна ця земля мала щось начебто столиці. Першої з них був Тобольськ. Омськ у той час був звичайним селом. Залізниця підняла Омськ і Іркутськ і залишила в глухомані Тобольськ. Новосибірськ, породжений – залізницею, у рік революції був маленьким містечком із сім’ю десятками тисяч жителів. Сьогодні в Новосибірську […]...
37. Роман Ямпольский “Московська вулиця” Є щось знаменне в тім, що чи не сама стругаючи режимна магістраль нині одна із самих кокетливих і ошатних вулиць столиці. Я про старий Арбат. Там, де колись проходила вулиця, що була насичена підозрілістю й сигнальними пристроями, траса, де по осьовій лінії присмерком міг промчатися з ескортом машин сам Сталін, тепер нескінченно рояться в нескінченному […]...
38. Опис вулиці Мені пощастило народитися в одному з найпрекрасніших міст нашої країни та жити на одній з самих красивих його вулиць. Вона має багато давню історію і ще в XVII сторіччі була забудована особняками купців. На жаль, під час Великої Вітчизняної війни більшість будинків були зруйновані бомбардуванням. Але відразу після закінчення війни на моїй вулиці набудували найсучасніші […]...
39. Твір про зиму “Опис снігу” Надворі вже зима. Вчора ввечері вулицю засипав сніг. Він спочатку не був густим, і тому всі думали, що скоро він припиниться. Сніг падав та губився на брудному асфальті. Я йшов вулицею, а маленькі грудочки снігу падали мені на куртку. Вони були зовсім непривабливі, не схожі на сніжинки. І відразу танули. Моя куртка зовні стала неприємно […]...
40. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...