Мотиви лірики Василя Симоненка

І. Життя як спалах (всього 28 років: народився 193S року на Полтавщині, навчався на факультеті журналістики Київського університету; працював кореспондентом газет На Черкащині; літературна діяльність).

ІІ. Головні теми творчості В. Симоненка.

1. Любов до України (“Україні”, “Земле рідна!”).

2. Неповторність людського “я” (“Ми – не безліч стандартних “я”, “Ти знаєш, що ти – людина…”)

3. Непохитність позиції літературного героя (“Поет”, “Я не прислужував ніколи й нікому”).

4. Світле почуття

романтичного кохання (“Ну скажи – хіба не фантастично”, “Розвели нас дороги похмурі”, “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної”).

5. Рідна українська природа (“Степ”, “Зимовий вечір”, “Вже день здається сивим і безсилим…”)

6. Готовність до самопожертви задля визволення й розквіту народу і країни (“Задивляюсь у твої зінниці…”, “Де зараз ви, кати мого народу?..”)

7. Сталінське беззаконня (“Казка про Дурила” – іронічно-саркастичне висловлювання щодо можливості побудови царства гармонії на людській крові).

ІІІ. В. Симоненко – символ незнищенності українського духу, символ правди і сумління.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Мотиви лірики Василя Симоненка