Миклухо-Маклай
Микола Миколайович Миклухо-Маклай – всесвітньо відомий етнограф і мандрівник. Наприкінці XІX століття він здійснив ряд подорожей в Австралію, Філіппіни, Нову Гвінею, Малакку й Микронезию. У сучасній Індонезії Миклухо-Маклая вважають національним героєм
Народився Микола Миклухо-Маклай у батьківському маєтку біля Малина в Житомирській області. Утворення одержав у Петербурзі в гімназії й університеті. Звільнений з університету за демократичні погляди, він виїхав у Німеччину. Там одержав філософське утворення в Гейдельберзком університеті
У сім’ї Миклухо-Маклая з покоління в покоління передавалося оповідання, що пізніше ліг в основу повести Миколи Гоголя “Тарас Бульба”. Далекий предок по батьківській лінії, Єфрем Макуха була одним з курінних отаманів у Війську Запорізькому. Разом з ним воювали троє його синів – Омелько, Фома й Назар. Середній син, Назар, закохався в польську панянку й став зрадником, перейшовши на сторону поляків, які були в оточеної козаками міцності. Брати Омелько й Фома вночі пробралися в міцність і викрали Назара, щоб покарати його за зраду. Вертаючись до своїм, козаки натрапили на польську варту. Фома залишився прикривати відхід Омелька, що ніс зв’язаного Назара. Фома в тім бої загинув, а Омелько із братом зумів бігти від переслідувачів. Єфрем Макуха власноручно стратила свого сина-відступника
Григорій Ілліч Миклухо-Маклай, рідний дядько славного мандрівника, учився й дружив з Миколою Гоголем. Письменник дуже цікавився сімейними оповіданнями друга й поклав їх в основу одного з найбільш знаменитих своїх добутків. Так Єфрем Макуха стала прототипом Тараса Бульби.
Правнук Єфрема Степан Макуха одержала від козаків жартівливе прізвисько Махлай – “лапоухий”, “недотепа”. З історії відомо, що козаки, які прославлялися неабияким почуттям гумору, часто давали один одному прізвиська за принципом “навпаки”: наприклад, сміливець ставав Зайцем, а боягуз – Вовком. Намагаючись зробити своє прізвище по-справжньому шляхетної, Степан замінив Макуху на Миклуха, а Махлай – на Маклай і став писати їх через дефіс. Прізвище прадіда взяв собі й Микола Миколайович, переінакшивши перше слово на Миклухо.
Запорізькі козаки Єфрем, Омелько, Фома й Степан Макухи стали гордістю роду Миклухо-Маклаев. Микола Ілліч постійно тримав у себе на столі малюнок гоголівського Тараса Бульби. Знаменита повість Гоголя була однієї з любимейший книг його сина, що той брав із собою в усі мандри. Таким чином, не випадково Микола Миклухо-Маклай називав себе нащадком запорожців, дуже любив Україну, писав статті в її захист. В особі Миколи Миклухо-Маклая з’єдналася кров представників різних національностей. І хіба не є глибоко символічним те, що саме Україна, з її багатовіковими традиціями толерантності в міжнаціональних відносинах, стала батьківщиною людини, що уже понад сто років є для миру яскравим уособленням мужності й людської шляхетності?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)