Мій сусід по парті
Вже другий рік я сиджу за однією партою із Олесем. Він непоганий хлопчик, але неслухняний та неуважний на уроках.
Невисокий на зріст, худорлявий, він дуже спритний і найміцнішнй серед усіх хлопців у класі. Уся його постать свідчить про те, що Олесь дружить із спортом. І це справді так; бо кращого футболіста на всій паралелі нема.
У нього кругле обличчя, густо всіяне ластовинням. Невеличкий трохи кирпатий ніс завжди в подряпинах. Волосся в Олесика яскраво руде, цупке і стирчить на маківці. Блакитні захоплені очі, здається, так і вишукують собі якоїсь пригоди.
Руки та ноги в мого сусіда завжди в синцях та подряпинах. Як він сам пояснює, то наслідки боротьби за справедливість.
Мені подобається, що я сиджу за однією партою із найспритнішим найміцнішим і найсправедливішим учнем у класі.
Схожі твори:
- Моя сусідка по парті (Твір-опис зовнішності) Уже третій рік я сиджу за однією партою з Оленкою. Вона непогана дівчинка, але буває неслухняною та неуважною на уроках. Вона, як ніхто, вміє зберігати чужі таємниці. Вона завжди впевнено виходить до дошки, хоч не вчила уроків і не має домашнього завдання, і, орієнтуючись по підказках, заробляє свою трійку, а то й четвірку з фізики. […]...
- Твір-опис “Мій клас” (опис класного приміщення) Наше шкільне навчання часто проходить у кабінеті української мови та літератури. Я хочу описати його, бо це сучасна класна кімната. Вона простора та світла, тому що в ній великі вікна. На вікнах висять білі мережані гардини та прозорі блакитні штори. У класі стоять нові світло-бежеві парти та такі ж стільці, тільки ще з зеленою облямівкою […]...
- Портрет мого друга У мене є друг, як кажуть, “з пелюшок”. Його звуть Максим. Наші матері знайомі дуже давно. Ми разом вчилися ходити, розмовляти, гратися. Потім пішли до одного дитсадка, де у нас і ліжка були поруч. Мій друг – це людина слова. Якщо він щось пообіцяв, то зробить обов’язково, ніколи не забуде і не підведе. Коли я […]...
- Твір на тему:”Мій найкращий друг Сергій! Я маю багато друзів та приятелів. Але Сергій серед них є найкращим другом. Ми живемо з ним в одному дворі та навчаємося в одному класі. На жаль, за однією партою ми з Сергієм не сидимо. Вчителі не дозволяють нам цього, щоб ми не не відволікали один одного на уроках. У мого друга темне волосся, сірі […]...
- Твір-міркування: «Перше кохання» Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері говорив: «Любов – про неї не сперечаються. Вона є». З цим, мабуть, згодні всі. Так, є. Але вічне питання, що таке любов, не дає спокою людям. Як її знайти, розпізнати, не помилитися? Мої знання про неї вичитані із статей, книг. Психологи вивчають феномен любові, шукають «формулу любові», намагаються скласти тест, […]...
- Перше кохання. Твір міркування з елементами розповіді Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері говорив: “Любов – про неї не сперечаються. Вона є”. З цим, мабуть, згодні всі. Так, є. Але нічне питання, що таке любов, не дає спокою людям. Як її знайти, розпізнати, не помилитися? Мої знання про неї вичитані із статей, книг. Психологи иивчають феномен любові, шукають “формулу любові”, намагаються скласти тест, […]...
- Твір на тему Ми – черговий клас Наш клас розташований на третьому поверсі школи. Довжина його 9 м, ширина 6,5 м. У класі три великі вікна, які виходять на схід, тому в приміщенні завжди світло та тепло, сонячно. На перервах чергові відчиняють кватирки для провітрювання класу, готують дошку до наступного уроку, поливають квіти. Стеля біла, на ній розміщено два ряди ламп денного […]...
- Твір-опис: Наша класна кімната Наш клас розташований на третьому поверсі школи. Довжина його 9 м, ширина 6,5 м. У класі три великих вікна, які виходять на схід, тому в приміщенні завжди світло та тепло, сонячно. На перервах чергові відчиняють кватирки для провітрювання класу, готують дошку для наступного уроку, поливають квіти. Стеля біла, на ній розміщено два ряди ламп денного […]...
- Вчинок, за який мені соромно… (твір-роздум) Одного разу ми з Дмитриком Копиловим, з яким навчаємося в одному класі й навіть сидимо за однією партою, поїхали у вихідний на риболовлю. Стояв травень, вода була холодна, і ще ніхто не купався. Нам повезло: ми піймали трохи риби. На містку, з якого ми ловили рибу, хтозна звідки з’явилося щеня. Воно тихенько скиглило, видно, було […]...
- Олена Петрівна – Вчитель з великої літери Олена Петрівна викладає в нашому класі географію, крім того, вона наш класний керівник. Олена Петрівна закохана у свій предмет, вона цікаво і змістовно проводить уроки, тому всі учні нашого класу теж полюбляють географію. Вже зараз хтось мріє стати мандрівником, хтось полярником, хтось першовідкривачем незнаних земель. Олена Петрівна завжди охайно одягнена, у неї гарне волосся і […]...
- Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них (твір-оповідання з обрамленням) “Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них”. Беззаперечна істина для багатьох із нас, але саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусів, обговорень. Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів – справжнього друга чи просто […]...
- Видатна людина – це наслідок таланту чи працелюбності і наполегливості? Усі люди від народження наділені різними здібностями. Комусь добре вдається писати вірші, хтось знається на моделюванні одягу, деякі чудово розуміються на математиці або фізиці. Коли діти стають дорослими, то обирають різні професії та роботи. Хтось злітає на немислимі висоти, стає відомим та забезпеченим, а хтось усе життя перебивається, так би мовити, з хліба на воду […]...
- Стався до іншого як до себе (зміст приказки “Не копай яму іншому”) Згадується така прикра історія. Було оголошено про традиційний загальношкільний збір макулатури. Тут у мас є свої лідери. Ніхто не міг зрівнятися у класі з “чемпіоном збору макулатури” Славкою Поліщуком. Учиться він абияк, але там, де потрібно щось зробити своїми руками, краще за Славку в нашому класі не зробить ніхто, всі звертаються до нього. Ось і […]...
- Снігур на горобині (твір-опис) Зима цього року лягла рання. Кілька днів підряд ішов сніг. Двірники, захоплені зненацька снігом, не встигли згребти опале листя. Де-не-де можна було побачити різьблений кленовий листок, що стирчить з-під снігу. Ще подекуди на деревах залишалося листя. Здавалося, дерева підставили свої долоньки, на яких лежав і не танув сніг. Листя на дубі, що залишилося, схоже на […]...
- Твір на тему: “Кого з однокласників я поважаю і чому?” Рідний шкільний клас запам’ятовується людині на весь залишок свого життя. В рідному класі вона знайомиться зі своїми першими друзями, отримує перші корисні знання про світ і суспільстві. Спілкування в класі завжди буває простим і невимушеним, саме з цієї причини в ньому так швидко з’являються справжні друзі, з якими дуже не хочеться розлучатися після випуску. У […]...
- Портрет опис моєї мами Найдорожча людина для мене – це моя мама. Моя матуся привітна, добра, ніжна, ласкава, життєрадісна. Вона вміє підтримати у важку хвилину і дати ділову пораду. Моя мама середнього зросту, струнка, як берізка, і дуже жіночна. У неї прекрасні кучеряве волосся, що нагадують золоте колосистої поле. Очі моєї мами блакитні, як волошки. Вони завжди ясні, випромінюючі […]...
- Відтворення героїчної і трагічної долі України в літописах Школа… Мій улюблений клас… Сиджу за партою і гортаю сторінки яскраво проілюстрованого підручника з історії України. Безліч рядків, набраних звичайним шрифтом, багато інформації, яку слід збагнути і запам’ятати. А звідки вона, ця інформація? Чи достовірна, чи, може, кимось вигадана? Сиджу, міркую, гортаю аркуші тепер вже своєї пам’яті: перекази, міфи, легенди, літописи… Літописи! Дійсно, це ж […]...
- Гарні друзі. Твір-роздум про вчинки людей Ілько і Олесик -гарні друзі. Всі в класі навіть трохи заздрять їм. Ніколи вони не розлучаються: і уроки роблять разом, і додому із школи йдуть разом, і відпочивають теж разом. Та одного разу, коли Ілько не зміг розв’язати приклади під час самостійної роботи, Олесик не дав йому списати завдання. Хлопці посварилися на перерві. Усі в […]...
- Ліцейські учні (переробка байки “Хліборобові діти”) Учні шостого класу між собою не мирилися. Класний керівник, директор школи і батьки умовляли їх, але слова не допомагали. Тоді директор вирішив вплинути на них ділом і сказав їм принести в’язку вербової лози. Коли вони виконали те, що він їм загадав, директор дав їм в’язку і наказав зламати її. Але учні, хоч як силкувалися, не […]...
- Портрет моєї подруги Моя подруга Дарина вчиться зі мною з першого класу. Навіть на першій у нашому житті шкільній лінійці ми стояли поруч. Тоді я й звернула увагу на дуже серйозну чорняву дівчинку, яка притискала до себе величенького портфеля. Мені захотілося з нею потоваришувати. З першого класу й до сьогодні ми сидимо за однією партою. За роки спілкування […]...
- Треба вміти читати (твір-роздум) Мені раніше не дуже подобалось читати. Мені здавалося, що це марна витрата часу. Соромно сказати, але ще в 5 класі я читав дуже повільно, а деякі слова навіть по складах, міг неправильно поставити наголос. А іноді й зовсім спотворював слова при вимові, через що зміст робився зовсім незрозумілим. Але це було у 5 класі. Завдяки […]...
- Мудрий заповіт князя Ярослава (за твором Олександра Олеся “Княжа Україна”) На моє глибоке переконання, якби зараз усі домовилися виконати заповіти князя Ярослава Мудрого, що він їх проголосив ще за старих часів, то у нас менше було б проблем у сьогоднішньому житті й держави, і родини, і школи зокрема. “Бути разом і дбати про свою рідну землю” – це був головний заповіт князя Ярослава, він прекрасно […]...
- Наш загальний улюбленець пес Беня (твір-опис) Я поверталася додому з тренування. Ідучи дорогою до тролейбусної зупинки, я почула позаду себе якісь легкі кроки. Оглянувшись, побачила цуцика, риженького, з довгими вушками і якимись дивними очима: темно-карими, глибокими, тривожними. Цуцик ішов за мною. Я прискорила крок і оглянулася: цуцик уже біг. Начебто боявся від мене відстати. Підійшов тролейбус, і я ввійшла в нього. […]...
- Твір-опис місцевості: Вулиця Сумська у Харкові Я люблю своє місто Харків за красиві споруди, за прекрасні парки, чудові театри та музеї. Однією з головних вулиць мого рідного міста є Сумська. Вона поєднує історичний центр міста з новим адміністративним. І тому в ній органічно злито історичне з сучасним, завжди вирує життя. За однією із версій цією дорогою добиралися до сусіднього міста Суми. […]...
- Мої шкільні друзі (твір-розповідь) У школі я спілкуюся з багатьма дітьми. У нас дуже дружний клас. Ми часто збираємося в кого-небудь із нас вдома, іноді ходимо на дискотеки або в кіно. Але справжніх друзів у мене тільки двоє. Вірніше, це друг і подруга – мої однокласники Денис і Саша. Дениса я знаю вже давно. Ми з ним ще з […]...
- Твір-роздум про вчинки людей Гарні друзі Ілько і Олесик – гарні друзі. Всі в класі навіть трохи заздрять їм. Ніколи вони не розлучаються: і ypoки роблять разом, і додому із школи йдуть разом, і відпочивають теж разом. Та одного разу, коли Ілько не зміг розв’язати приклади під час самостійної роботи,-Олесик не дав йому списати завдання. Хлопці посварились на перерві. Усі в […]...
- Українські символи, їхня роль у житті українців Непростою була доля українських символів. їх забороняли й відтворювали, обожнювали й люто ненавиділи. Українські мученики йшли на смерть заради того, щоб сьогодні ми мали державний гімн, прапор і герб. Жовто-блакитне полотнище було стягом київського князя Володимира. Під цим стягом Київська Русь здобула чимало перемог у війні й політиці. Жовтий колір державного прапора України символізує обтяжену […]...
- Твір-спостереження Щоранку ми робимо зарядку на спортивному майданчику біля школи. Ми – це я і Петро Овчар. У цій школі ми вчимося, сидимо за однією партою, живемо на одному поверсі. Всі кажуть, що ми як брати, навіть схожі один на одного. Разом ходимо у спортивну секцію – граємо у міні-футбол. Наш ранковий шлях на спортмайданчик проходить […]...
- Підготовка до виставки. Опис процесу праці Мій друг Василько ще в третьому класі захопився випилюванням фігурок з дерева. А навчив його батько. Я теж зацікавився, думав, що швидко така краса робиться. Але не все так видалося легко. Спочатку треба знайти відповідну дощечку, нанести на неї малюнок, що сподобався. Потім помалу за допомогою пилки зменшувати об’єм дощечки. Для цього береться найтонша пилочка, […]...
- Майбутнє української нації Про дужий, мудрий, освічений, поетичний наш український народ писали ще в середньовіччі. Наприклад, французький інженер і вчений Боплан залишив захоплені відгуки про українців в “Описі України”. А доба Запорозької Січі – першої в Європі християнсько-демократичної республіки? З козацтвом рахувалися королі і цісарі, імператори і царі. Де ж подівся той гордий, вільнолюбивий дух наших предків? Упав […]...
- Мій друг Андрій (твір-розповідь з елементами опису) Ми з Андрієм – друзі. Сидимо за однією партою з першого класу. Іноді разом робимо уроки, гуляємо. Це не означає, що ми з ним ніколи не сваримося, але ми навчилися швидко забувати образи. Мені цікаво бувати в Андрія в гостях. Його батько – художник. Це відчувається вже у вітальні: тут на стінах висять ескізи до […]...
- Характеристика образа Бригелли в комедіях Карло Гоцци Бригелла – персонаж італійської комедії дель арте, маска першого комічного слуги (дзанни); одягнений у селянську білу полотняну куртку й довгі білі панталони, за пояс заткнуть кинджал, на особі темна волосата маска з бородою, що стирчить у різні сторони. Як правило, він виступає разом із другим слугою (у Гоцци це Труффальдино), становлячи з ним контрастну пару. […]...
- Травчин хвіст Вийшов якось невеликий горностай на своє перше полювання. В тундрі – нема нікого, сама трава, та каміння, та мох. Коли це бачить – з нірки стирчить маленький хвостик. Підбіг до нього горностайчик і схопив. А це був мишачий хвостик. Горностайчик цього не знав, тож і питає: – Ти чий? – Я – травчин хвіст. – […]...
- Вірні друзі Вірні друзі Я навчаюсь в 5-в класі і для своїх 10 років я дуже розумна. Ця історія зі мною трапилась на днях. Отже іду я значіть в школу і по звички зайшла в магазин. В мене не було слів віт почутого там… Спочатку я думала що це жарт, але ні. Прийшовши в школу, першою я […]...
- Моя школа Навчаюсь я в спеціалізованій фізико-математичній школі, в шостому класі. Вже шостий рік я школяр. І в моєму шкільному житті буває все – і розчарування, і радість перемоги. Школа – це мій другий дім, бо я проводжу тут чималу частину дня. Тут у мене друзі, з якими я спілкуюсь і після школи. Тут мій класний керівник, […]...
- Ввічливі слова (твір-роздум) Чи замислювались ви над тим, яку роль у вашому житті відіграють ввічливі слова? Я – так. І ось що виявилося. Якщо до людини звертаються гречно, вона і сама буде гречною з тобою. Судіть самі. У нас у класі є один хлопчик. Він увесь час говорить грубі слова. Не знаю, чому. Можливо, його батьки так розмовляють. […]...
- Твір-опис зовнішності людини: Спортсмен Я люблю вдивлятися в обличчя людей і намагатися зрозуміти, про що вони думають, чим займаються. Звичайно, точно я довідатися не можу, що вони думають. От у цього хлопця міцні м’язи, мозолисті руки, напевно він спортсмен. При його росту добре грати в баскетбол або волейбол. Він досить витривалий, а в цих видах спорту потрібна сила. На […]...
- Твір-опис зовнішності людини за картиною до оповідання О. Донченка “Лісничиха” На ілюстрації змальовано початок зими. Пішов сніг. Він лежить пухнастою ковдрою на східцях, на діжці, гіллі дерев та кетягах горобини. Зраділа першому снігу і дівчинка. Вона вибігла надвір. її постать розміщена в центрі ілюстрації. Цю дівчинку охопило таке почуття радості, що вона вискочила з хати напівроздягнена. На ній блакитна спідничка, яку колише ледь помітний вітерець, […]...
- Я – вільна людина, тому що Я – вільна людина, тому що… Чому бажання людини бути вільною, завжди є таким актуальним у всі віки? Людство хотіло волі у рабовласницькі часи, прагнуло у царські. І на сьогоднішній день бажання свободи волевиявлення є наріжним каменем у суспільстві. У кожного воно проявляється по-різному. Хтось хоче звільнитись від зобов’язань. Хтось від норм поведінки, а комусь […]...
- Безквитковий горобець. Твір з обрамленням із власних спостережень Ця поїздка метро мені особливо запам’яталася. Була зима, але, як і останні кілька зим, вона не була надто суворою. На східцях біля входу в метро стрибали горобці. Вони нікого не боялися. Щоправда, вони завдавали багато клопоту бабусям, що торгують насінням та горішками. Варто було хазяйкам насіння відвернутися – горобці тут як тут. Сядуть на миску […]...