Вірні друзі

Вірні друзі

Я навчаюсь в 5-в класі і для своїх 10 років я дуже розумна. Ця історія зі мною трапилась на днях.

Отже іду я значіть в школу і по звички зайшла в магазин. В мене не було слів віт почутого там… Спочатку я думала що це жарт, але ні. Прийшовши в школу, першою я зустріла Юлю, в неї було стільки емоцій, що коли вона мені розповідала про Сашу я не дуже розуміла веселе скрикування. Я намагалась не зважати і іти далі в клас, але ні, це дівчисько заважало мені йти, можна й сказати проходу не давало…Як я не старалась, але все ж мені довелось

її вислухати. Через хвилин 10 вона нарешті припинила базікати і я майже втекла від неї, якби не Ольга… Ох, Уж ця Ольга… В неї було в класі прізвисько пліткарка, через дуже вагомих причин. Я ж то думала привітається і все… Та ні, куди там. І в таку мить коли я дійсно дуже хотіли потрапити в клас всі мені чомусь заважали, як потім виявилось не просто так…Отже Ольга мені почала розповідати про те як вона вчора гуляла, чесно кажучи мені було не дуже цікаво її слухати. Цілих 15 хвилин вона мені щось старанно пояснювала, тулкувала, вчила, розповідала. Я тоді вже навіть перестала спішити в клас, я просто хотіла встигнути
на урок. Все… Це закінчилось, подумала я…Ай справді все кінчилось, вона перестала говорити дурню і я вільно пішла в клас. Дорога в мій класний кабінет пролягала майже через всю школу, ідучи я ні на хвилину не переставала думати, що там. Так ось, нарешті я дійшла до класу і я дуже здивувалась, зраділа, підстрибнула і навіть вскрикнула від шоку…В класі стояло 10 моїх однокласників з тортом в руках, співаючи пісеньку. Це було так мило, я плакала одночасно посміхаючись від радості. Впринцепі мені в магазині сказали що мене чекає приємний сюрприз, але я не думала, що такий. Це був самий кращий день в моєму житті…Іноді приємно мати таких друзів…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Вірні друзі