Легке дихання (скорочено)

Схожі твори:

1. Дві жіночі долі в оповіданні І. Буніна “Легке дихання” Читання цього оповідання виявилося для мене дуже легким, і одразу захотілося повернутися до нього ще раз. Сама назва притягувала незвичайністю і якоюсь окриленістю. Оля Мещерська подана пурхаючою пташкою, красивою і трохи легковажною. Вона зізнається своїй учительці в тому, про що дівчата зазвичай не розповідають старшим людям, які обов’язково визнають їх легковажними. Бунін не показує відразу […]...
2. Бунінська філософія кохання (за оповіданням «Легке дихання») Про кохання писали, мабуть, усі письменники та поети, але наскільки різними є люди, настільки різним постає це почуття у художніх творах. Видатний російський письменник Іван Бунін теж створив власну «філософію кохання». На його думку, кохання – це «темні алеї», сповнені чогось таємничого й несподіваного, це чудова мить, що часто веде до трагічного фіналу і яку […]...
3. Твір на тему: “Образ Олі Мещерської у новелі Івана Буніна “Легке дихання” Мене надзвичайно вразила ця особлива, дивовижна героїня новели Буніна “Легке дихання”. Головна сутність чарівності Оленьки Мещерської була схована не в її зовнішності. Всім, певно, доводилось бачити дуже красиві обличчя, порожні оболонки без змісту, дивитись на які набридає вже за кілька хвилин. Оля, перш за все, була веселою, щасливою, “живою” людиною. Дівчина випромінювала енергію та сонячну […]...
4. Легке дихання І. Буніна – шедевр новелістки XX століття У кожного часу свій жанр. І якщо друга половина XІX століття подарувала світові велику кількість прекрасних і різних романів, то в XX столітті, попри недовіру видавців, відстоює свої права малий жанр. Світова література знає талановиті новели Анатоля Франса, Франсуа Моріака, О. Генрі та інших. І в російській літературі новела мала прихильників, зокрема І. Буніна. Новела […]...
5. Білі ночі – Достоєвський (скорочено) Герой повісті, Мрійник (його імені ми так і не дізнаємося), вже вісім років живе в Петербурзі, але не зумів завести жодного знайомства. Йому 26 років. Літо, всі роз’їхалися на дачі. Мрійник бродить по місту і відчуває себе покинутим, не зустрічаючи людей, яких звик бачити день у день. Непомітно він опиняється біля міської застави і йде […]...
6. Я голос ваш, жар вашого дихання Четки”, “Біла зграя” … Перші збірки поетеси. “До цієї книги, – писала Ахматова в 1965 році, – читачі і критика несправедливі. Чомусь вважається, що вона мала менше успіху, ніж “Четки”. Цей збірник з’явився при ще більш грізних обставин. Транспорт завмирав – книгу не можна було послати навіть до Москви, вона вся розійшлася в Петрограді. Журнали […]...
7. На ножах (скорочено) У повітове місто повертається Іосаф Платонович Вісленев, засуджений у минулому за політичній справі. Його зустрічають сестра Лариса, колишня наречена Олександра Іванівна, згодом несподівано вийшла заміж за генерала Сінтяніна, про який йде “жахлива слава”. Серед зустрічаючих також майор Форов, що оголошує, що ніколи не одружувався б ні на кого, крім своєї “розумної дури” Катерини Астафьевни. Незадовго […]...
8. Скорочено Хуха-Моховинка В. Королів-Старий …Вона була останньою. Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо. Тим-то вона була найменшою в родині, “мізинчиком”. Її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що була вона манісінька, як кошенятко. Була вона добра, лагідна, плоха, звичайненька, слухняна, роботяща. А граючись […]...
9. Нана (скорочено) Ганна Купо на прізвисько Нана, дочка спився прачки Жервеза Маккар і покалічивши робочого Купо, померла в Парижі в 1870 р. вісімнадцяти років від народження від віспи, переживши на кілька днів свого дворічного сина і залишивши в смутку кілька десятків своїх коханців. Втім, її коханці втішилися швидко. Крім того, насувалася війна з пруссаками. У кімнаті, де […]...
10. Монна Ванна (скорочено) Події розгортаються в Пізі в кінці XV ст. Начальник пізанського гарнізону Гвідо Колона обговорює зі своїми лейтенантами Борса і Торелло ситуацію, що склалася: Піза оточена ворогами – військами флорентійців, а загони, послані Венецією на допомогу пізанці, не змогли пробитися до них. У місті ось-ось почнеться голод. У солдатів не залишилося ні пороху, ні куль. Гвідо […]...
11. Скорочено Потерчата В. Королів-Старий Дячиха Євпраксія поралася біля печі і гнівалася, що дяка Оверка нема. Чекав господаря й Домовик5. Він любив старого господаря за те, що той завжди був веселий та говіркий. Дяк Оверко вийшов з дому ще удосвіта до сусіднього села на храм. Вже давно споночіло, а його не було. Домовик вирішив, що за господарство йому нема чого […]...
12. І довше століття триває день – Айтматов Ч. (скорочено) Потяги в цих краях йшли зі сходу на захід і з заходу на схід… А по боках від залізної дороги в цих краях лежали великі пустельні простору – Сари-Озек, Серединні землі жовтих степів. Едигей працював тут стрілочником на роз’їзді Боранли-Буранний. Опівночі до нього в будку пробралася дружина, Укубала, щоб повідомити про смерть Казангапа. Тридцять років […]...
13. Скорочено Близнята І. Липа Одна дуже вбога жінка народила двох синів – близнят. Якось уночі, коли діти спали в колисці, вона задумалася над їх долею і зажурилася. Раптом біля неї з’явилася Доля і запитала, чого вона хоче для своїх дітей. Мати попросила одному сину щастя для сучасних людей, а другому – для майбутніх. Доля вклала в душу одного хлопчика […]...
14. Тютюнник – Оповідання “М’який” (скорочено) Щонеділі ввечері дядько Лук’ян, що досі спав, обнявши “Обломова”, розгорнутого на тому місці, де Іллі Іллічу й уві сні хочеться спати, каже до мене розніжено-хрипкувато спросоння: – Захаре, подай мені плаття, підемо, теє-то як його, до М’якого. У доброму гуморі – а він рідко коли втрачає його навіть після Кількох нічних операцій – дядько майже […]...
15. Джером Девід Селінджер “Над прірвою в житі” (скорочено) Сімнадцятирічний Холден Колфілд, що знаходиться в санаторії, згадує “ту божевільну історію, яка сталася зі мною на Різдвом”, після чого він “мало не віддав кінці”, довго хворів, а тепер ось проходить курс лікування і незабаром сподівається повернутися додому. Його спогади розпочинаються з того самого дня, коли він пішов з Пенсі, закритою середньої школи в Егерстауні, штат […]...
16. Скорочено Малий Віз О. Сенатович Червневе небо обтрушувало в озеро зорі. Зоряне озеро – як небо, здавалось, дай нурка і полетиш. Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба, розплющив очі. Вхопився рукою за дишель Малого Воза і витягнув його з озера. Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари. А Малий Віз повіз Дмитрика додому. Дмитрик разом з ліжком поїхав у […]...
17. Скорочено Михайло-семиліток А. Лотоцький Оповідання з народного переказу І Було се дуже давно. Ще як на наші землі набігав дикий кочовий народ печеніги й нищив та руйнував села й міста, а людей убивав або забирав у тяжку неволю. А панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир. У князя був син Михайлик. Молоденький ще був князенко Михайлик, семиліток, […]...
18. На всякого мудреця досить простоти (скорочено) Дія відбувається в Москві, в перше десятиліття реформ Олександра ІІ. Перший акт п’єси – в квартирі, де з матір’ю-вдовою живе молода людина Єгор Дмитрович Глумов. У ній, за ремарці автора, чиста, добре мебльована кімната. В кімнату входять, продовжуючи розпочату розмову, Глумов з матір’ю. Глумов каже їй: “Я весь у вас – розумний, злий і заздрісний” […]...
19. В окопах Сталінграда (скорочено) Дія починається в липні 1942 р. з відступи під Осколом. Німці підійшли до Воронежа, і від щойно виритих оборонних укріплень полк відходить без єдиного пострілу, а перший батальйон на чолі з комбатом Ширяєвим залишається для прикриття. На допомогу комбатові залишається і головний герой оповідання лейтенант Керженцев. Відлежав покладені два дні, знімається і перший батальйон. По […]...
20. Тютюнник – Оповідання “На перекаті” (скорочено) Німий сидів у човні й важко відсапувався. По його твердих, як жорнове каміння, грудях, налитих дикою молодою силою, скочувалися крапельки води; вони поблискували в густих, зведених до перенісся бровах і на плечах, що вичахали від недавньої ще напруги і ледь помітно тремтіли. Німий діставав з рубцюватого піщаного дна на перекаті круглобоке, одшліфоване бистроводдям каміння, човном […]...
21. Тютюнник – Оповідання “У Кравчини обідають” (скорочено) Садиба Юхима Кравчини при самій луці, її щороку заливає паводок, і нічого на ній путящого не родить, хіба кормові буряки та ще коноплі. Але й коноплі виганяють, як верболіз, не на прядиво годящі, а скоріш на паливо. Про картоплю й балакати нічого: нікудишня, кормова картопля. Юхим щоосені продає її в районному містечку або в Полтаві […]...
22. Горе від розуму (скорочено) Рано вранці служниця Ліза стукається в спальню до панночки. Софія відгукується не відразу: вона всю ніч розмовляла зі своїм коханим, секретарем батька тюрмі “, які живуть у цьому ж будинку. Нечутно з’явився батько Софії, Павло Опанасович засланні, заграє з Лізою, якої ледве вдається відбитись від пана. Злякавшись, що його можуть почути, засланні зникає. Виходячи від […]...
23. На західному фронті без змін (скорочено) Розпал першої світової війни. Німеччина вже воює проти Франції, Росії, Англії та Америки, Пауль Боймер, від імені якого ведеться розповідь, представляє своїх однополчан. Тут зібралися школярі, селяни, рибалки, ремісники різних віків. Рота втратила майже половину складу і в дев’яти кілометрах від передової відпочиває після зустрічі з англійськими знаряддями – “м’ясорубками”. Через втрат при обстрілі їм […]...
24. Скорочено Цар Плаксій та Лоскотон В. Симоненко Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса – країна З дивним ім’ям Сльозолий. І колись в країні тій Був на троні цар Плаксій, Голова його мов бочка, Очі – ніби кавуни. В Плаксія було три дочки І плаксивих три сини. Цілими днями царева родина плакала. Плаксій пив дитячі […]...
25. Тютюнник – Оповідання “Син приїхав” (скорочено) На початку серпня, коли в Ковбиші, велике село по обидва боки вузенької річки в очереті та верболозах, з’їжджаються до батьків усі колишні ковбишівці, що отам по війні подалися з дому шукати постійного заробітку і щонедільного вихідного, коли по дворах тільки й чути: “Папа, а как зараз навпростець дійти до лавки?”, а батько, намагаючись у всьому […]...
26. Скорочено Перша колискова М. Вінграновського Перша колискова За допомогою виразних епітетів “дитино золота”, “тривого кароока”, “гіллячко голуба” автор створив неповторнії образ батьківської любові й тепла: Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде висока. Спи, моя гіллячко голуба, Тихо в моїм серці і щасливо. За вікном хлюпочеться плавба […]...
27. “На дні” (скорочено) Драматургія – найдавніший жанр літератури. Вона привертає до себе увагу людей перш за все своєю наочністю. Дія розгортається перед очима глядачів, вони спостерігають динаміку сюжету, будучи учасниками подій. Книга не може дати тій повноти відчуттів, яку ми отримуємо в театрі. Для авторів і критиків ж зал є експериментальної майстерні, в якій, спостерігаючи за реакцією публіки, […]...
28. Тютюнник – Оповідання “Дядько Никін” (скорочено) Виходимо з двору вдосвіта. У селі ще ні в кого й не світиться. Тільки де-не-де на стовпах уздовж вулиці лампочки ліниво-жовто поблимують на ранок. Дядько Никін відчиняє ворота, прикручені до стовпців іржавим дротом так, що їх треба, трохи піднімати, бо інакше з місця не зрушиш, а я тягну тачку з нашим товаром – свіжиною: закололи […]...
29. Лист: Лондон, 7 лютого 2011 р. Дорога Люсі! Тут, у Лондоні, у мене багато друзів серед школярів і учнів коледжу. Але мій кращий друг (його звуть Гаррі) ані школяр, ані студент. Він службовець у великому офісі. Йому двадцять років, він високий і вродливий. Він ще не одружений, і в нього немає своєї родини. Ось що він звичайно робить по буднях. Щоранку Гаррі прокидається […]...
30. Радість моя, пісня (оповідання з обрамленням) Цю історію розповіла мені моя бабуся. Трапилось це одразу після війни. Бабуся була тоді ще молодою дівчиною і жила у невеличкому селі. У селі була школа, але під час війни її зруйнували фашисти. І ось бабусині односельці вирішили відбудувати школу, щоб першого вересня діти змогли почати навчання. Дорослим на будівництві допомагала молодь. Серед юнаків та […]...
31. Творчий шлях І. О. Буніна Творчий шлях видатного російського прозаїка і поета кінця XІX – першої половини XX століття, визнаного класика вітчизняної літератури і її першого Нобелівського лауреата І. О. Буніна (1870-1953) відрізняється великою складністю, розібратися в якому – завдання не просте, тому що у долі і книгах письменника різко індивідуально переломилися долі Росії і її народу, знайшли відбиття найгостріші […]...
32. “Як гарно плестись останньою, десь позаду-позаду…” (за оповіданням “Кривенька”) Дуже часто в житті люди виявляють жорстокість один до одного. На жаль, таке буває не тільки серед людей, а й серед тварин. В оповіданні В. Близнеця розповідається, як від качки, після нападу лисиці, відвернувся весь табун, адже качечка стала калічкою. Після довгого лікування Кривенька повернулась до ферми, але її качки не прийняли до гурту: “… […]...
33. Твір на тему: Мій Бунін Мій Бунін… Саме так! Не просто великий російський письменник, а мій, якого я зовсім недавно відкрила для себе, прочитавши його маленький шедевр “Легкий подих”. До цього я читала й “Пана із Сан-Франциско”, і “Чистий понеділок”, названий самим автором кращим оповіданням збірника “Темні алеї”, але “Легкий подих” потрясло мене! Уже з перших рядків оповідання читача охоплює […]...
34. Український вишитий рушник Український вишитий рушник символізує гостинність, доброзичливість, чистоту почуттів, безмежну любов до своїх дітей. Він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Рушник уособлює не лише естетичні смаки українців, але є також своєрідною візиткою, а точніше – обличчям оселі, а відтак і господині. Колись казали, що дівчина, котра вишиє в житті хоч один рушник, не може […]...
35. Як одягалась українська дівчина Українська дівчина одягала спершу сорочку, на неї спідницю чи плахту, потім запаску, зав’язувалася поясом і наостанок одягала керсетку. На ноги чобітки або ошатні черевики, на голову – віночок, на шию намисто, дукачі. Дещо про сорочку. Тканина сорочки, вишивка і навіть колір ниток, вважалося, мали чарівну силу. Виготовляли полотно за допомогою прядок, мотовил, веретен, станків для […]...
36. На шкільному святі Нового року (твір-розповідь) Скоро Новий рік. Завтра почнуться зимові канікули, а сьогодні у нас у школі було свято. І в нашому класі, і в актовому залі все прикрашено іграшками, паперовими сніжинками, срібним “дощиком”. У залі стоїть величезна ялинка, вона вся у вогниках, намистах, іграшках. Усі вчителі і учні у святковому одязі. Тут всі п’яті класи. Наша Оксана Петрівна […]...
37. Твір-опис тварин у художньому стилі Зайчик у лісі. Настала осінь, але зайчик залишався все ще сіреньким. Йому дуже хотілося поміняти шубку. Він гасав по лісу, вискакував на сусіднє поле, підбирав покинуту моркву, листя капусти. Ось уже геть усе листя облетіло, навіть дуб почав осипатися. А зайчик усе ще був у сіренькій шубці, що подекуди вже трохи пошарпалася, особливо на боках. […]...
38. Характеристика образу Римського Григорія Даниловича Римський Григорій Данилович – фінансовий директор Вар’єте. Разом з Варенухой Р. чекає приходу Лиходеева, потім отримує від нього телеграми з Ялти, після чого направляє Варенуху в ГПУ, причому той безслідно зникає. Р. зустрічає “чорного мага”, що прибув на представлення, – Воланда, а після скандального завершення сеансу чорної магії усамітнюється в кабінеті. Через деякий час туди […]...
39. Твір по оповіданню Бориса Грінченко “Олеся” Оповідання “Олеся” починається з розповіді про далекі часи. Невеличке українське село розташоване серед боліт Волині. Татари та турки, які робили набіги на нашу землю, часто обминали це поселення, бо воно ховалося поміж лісів. В одній із хатин проживав старий козак Данило. Колись він хоробро воював проти всіляких зайд, був добрим запорозьким козаком, але довелося йому […]...
40. Кішка Марися (твір-опис) Я жити не можу без своєї чорно-білої безпородної п’ятирічної кішки Марисі. Я випросив її у бабусі, коли вона була малюсіньким кошеням. А річ у тім, що бабуся вирішила завести собі кота і взяла в дім кошеня. Виявилося, що Марися (це потім я її так назвав) – кішка. Я старався не розчаровувати бабусю, щоб вона не […]...