Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич

Схожі твори:

1. Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. (Ф. був другом його покійного батька.) Образи Чацкого й […]...
2. Горе від розуму характеристика образа Софія (Софія) Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Софія (Софія) Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же […]...
3. Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька […]...
4. Коротка характеристика твору “Горе від розуму” Грибоедова А. С Жанр твору – комедія в чотирьох діях, у віршах. Головні герої-. Павло Опанасович Фамусов – керівник в казенному місці, Софья Павлівна – його дочка, Олексій Степанович Молчалин – секретар Фамусова, Олександр Андрійович Чацкий. Комедія побудована за законами класицизму, але сатиричне зображення суспільства, зображення життя в усьому її різноманітті, типізація характерів і обставин – ознаки реалізму. […]...
5. Яка роль образа Репетилова в комедії Горе від розуму? Репетилов з’являється в п’єсі останнім: він приїжджає на бал до Фамусову саме тоді, коли всі гості вже роз’їжджаються по будинках. Вийшовши на сцену, він говорить майже без угаву й за двадцять мінут устигає розповісти історію свого життя, описати свої нинішні заняття, своїх приятелів. Ледь побачивши Чацкого, Репетилов кидається до нього зі словами: “Серцевий друг! Люб’язний […]...
6. Горе від розуму характеристика образу Молчалин Олексій Степанович Молчалин Олексій Степаныч – головний негативний персонаж комедії, амплуа безглуздого коханця; сердечний друг Софії, в душі що зневажає її; тінь Фамусова, антагоніст Чацкого, чиїй полум’яній балакучості невигідно протиставлена молчалинская безсловесність(підкреслена до того ж прізвищем, що “мовчазно говорить”). Переведений Фамусовым з Твері, завдяки його протекції отримав чин колезького асесора; числиться “по архівах”, але фактично перебуває особистим, […]...
7. Горе від розуму характеристика образу Чацкий Олександр Андреич Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності і лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, в яку Ч. був взаємно закоханий і яка тепер закохана в догідливого […]...
8. Характеристика образа Молчалина в комедии “Горе от ума” Создавая характер Молчалина, Грибоедов показал растлевающее влияние крепостническо-чиновничьей морали на развитие и поведение человека, зависимого от фамусовского общества. С детства Молчалина учили рабскому угодничеству перед сильными мира сего. Выполнение отцовского завета – всем угождать – помогло Молчалину и “награжденья брать, и весело пожить”. Что еще нужно было безродному чиновнику, коптевшему в захолустной Твери, откуда вытащил […]...
9. Чому п’єса Горе від розуму – комедія? Грибоєдов назвав свою п’єсу комедією, і це викликає здивування: кінцівка “Горя від розуму” зовсім не смішна й не щаслива, як це звичайно буває в комедіях. Позитивний герой Чацкий терпить повний крах: він втрачає кохану дівчину, його суспільне служіння не приносить ніякого результату, навпроти, його повідомляють божевільним, і він змушений виїхати з Москви. З огляду на […]...
10. Сюжет і композиція комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С У своїй комедії Грибоєдов відбив чудовий час у російської історії – епоху декабристів, епоху дворянських революціонерів, які, незважаючи на свою нечисленність, не побоялися виступити проти самодержавства й несправедливості кріпосного права. Суспільно-політична боротьба прогресивно настроєних молодих дворян проти дворян-охранителей старих порядків становить тему п’єси. Ідея добутку (хто ж переміг у цій боротьбі – “вік нинішній” або […]...
11. Основні мотиви комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Мотив – це елемент сюжету, що неодноразово повторюється в оповіданні. Розвиток, взаємодія “характерів, мелодій, мотивів” і становить сюжет художнього твору. Спробуємо розглянути основні мотиви в комедії Грибоєдова “Горе від розуму”. Як зауважує Б. Голлер, вступний мотив п’єси – це занепокоєння. Турбується Ліза, турбується Фамусов, почувши дзвоніння й заставши свого секретаря поруч із кімнатою дочки. Занепокоєння […]...
12. Характеристика образа Фамусова в комедии “Горе от ума” Фамусов – убежденный крепостник, готовый из-за любого пустяка сослать в Сибирь “на поселенье” своих крепостных слуг, яростный ненавистник просвещения, “низкопоклонник, льстец”, человек, лишенный подлинного достоинства и чести, пресмыкающийся перед высшими для получения чинов и богатства. В Фамусове запечатлены также черты реакционно настроенного чиновничества, оплота царского самодержавия. О Фамусове Гоголь замечает: “Тип Фамусова так же глубоко […]...
13. Аналіз комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Аналіз добутку 1. У п’єсі Грибоєдова дивно точно і яскраво виражена трагічність положення розумної людини у світі лицемірства й чинопоклонства. Чацкий не приймає порядків чиновницької Москви, де одержання підвищення по службі залежить від знайомств і вміння догоджати тим, хто при владі, а не талантів і вмінь людини. Три роки наш герой їздив по світлу, але, […]...
14. Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей внутрішнього вигляду й темпераменту. Так, […]...
15. Другорядні персонажі в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – це свого роду “енциклопедія російського життя” першої половини XІX століття. Значно розширивши рамки оповідання за рахунок безлічі другорядних і внесценических персонажів, Грибоєдов обрисовує в ній чудові людські типи сучасної йому Москви. Як зауважує О. Міллер, майже всі другорядні особи комедії зводяться до трьох типів: “Фамусови, кандидати у […]...
16. Жанрова своєрідність комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія – колір цивілізації, плід розвиненої громадськості. Щоб розуміти комічне, треба стояти на високому щаблі освіченості. В. Г. Бєлінський По жанрі “Горе від розуму” соціальна (ідеологічна) сатирична комедія Тема цього добутку – зображення соціально значимого зіткнення “століття нинішнього”, що бажає замінити старі громадські порядки, виправити вдачі суспільства, і “століття минулого”, що боїться будь-яких суспільних змін, […]...
17. Риси реалізму й класицизму в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Головною художньою особливістю п’єси “Горе від розуму” є з’єднання в одному добутку рис класицизму й критичного реалізму. Від класицизму в “Горе від розуму” зберігається високий цивільний зміст. Ідея комедії може бути сформульована в такий спосіб: у російському суспільстві початку XІX століття борються дві суспільні сили – “вік нинішній” і “століття минулий”. “Століття минулий” представлені дуже […]...
18. Характеристика образа Полковника Скалозуба в комедии “Горе от ума” Рядом с Фамусовым в комедии стоит Скалозуб – “И золотой мешок и метит в генералы”. Полковник Скалозуб типичный представитель аракчеевской армейской среды. В его облике нет ничего карикатурного: исторически он вполне правдив. Как и Фамусов, полковник Скалозуб руководствуется в своей жизни “философией” и идеалом “века минувшего”, только в еще более грубой и откровенной форме. Цель […]...
19. “ГОРЕ ВІД РОЗУМУ” – БЕЗСМЕРТНИЙ ДОБУТОК О. С. ГРИБОЄДОВА Комедія “Горі від розуму”, написана О. С. Грибоєдовим на початку XІX століття, актуальна й для сьогоднішньої Росії. У цьому добутку автор з усією глибиною розкриває пороки, що вразили російське суспільство початку минулого століття. Однак, читаючи цей добуток, ми знаходимо в ньому й героїв нинішніх днів. Імена персонажів комедії, зібраних Грибоєдовим у будинку московського пана Павла […]...
20. Горе від розуму (скорочено) Рано вранці служниця Ліза стукається в спальню до панночки. Софія відгукується не відразу: вона всю ніч розмовляла зі своїм коханим, секретарем батька тюрмі “, які живуть у цьому ж будинку. Нечутно з’явився батько Софії, Павло Опанасович засланні, заграє з Лізою, якої ледве вдається відбитись від пана. Злякавшись, що його можуть почути, засланні зникає. Виходячи від […]...
21. Твір: Горе від розуму Читаючи комедію “Горе від розуму” сьогодні, розумієш, що по суті нічого не змінилося… Комедія була написана в дев’ятнадцятому столітті, а зараз – початок двадцять першого, але і в наші дні “Молчаліни розкошують на світі”, а у Чацьких – “горе від розуму “. Чому ж безсмертна комедія? Чому пороки не зжиті? Чому кращі розуми і сьогодні […]...
22. Сцена балу в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Сцена балу в комедії готується заздалегідь. З точки зору ідейного конфлікту п’єси розвиток дії передбачає монологами Чацького і Фамусова, в яких протиставляються ідеали та ідейні переконання “століття нинішнього” і “століття минулого”, виявляється неприйняття суспільством ідей і думок Чацького – представника передової дворянської молоді 10-20-х років XІX століття. Велике значення мають картини та явища, що передують […]...
23. “Горе від розуму” як політична комедія Комедія “Горе від розуму” – одна з найбільш реалістичних комедій російської літератури. Але читачем нашого часу “Горе від розуму” не сприймається як комедія. Пояснюється це тим, що головний герой її – Чацький не є комічним персонажем. Причини його розбіжностей із фамусовським товариством занадто серйозні, і монологи Чацького, що викривають “минулого життя найпідліші риси”, заглушують комедійне […]...
24. Скорочені твори – Горе від розуму Вітальня з годинником і двома дверима. З-за одних дверей чути фортепіано, Лізонька, служниця, спить у кріслі. Музика замовкає, Лізонька прокидається, тривожиться, що вже настає ранок і стукає до Софії, своєї панночки. Софія, дочка Павла Опанасовича Фамусова, господаря будинку, московського чиновника, проводить час у своїй кімнаті з молодою людиною – Олексієм Степановичем тюрмі “, секретарем батька. […]...
25. Образ і характеристика Чацкого в комедії “Горі від розуму” У комедії ми зустрічаємося вже зі зрілим Чацким, з людиною зі сформованими ідеями, з певними моральними вимогами. Рабської моралі Фамусових і молчалиних Чацкий протиставляє високе, декабристське розуміння честі й боргу, суспільної ролі й обов’язків людини. Вільний і самостійний напрям думок замість безмовного преклоніння перед “думками чужими”, незалежність і горде достоїнство замість низькопоклонства й лестощів перед […]...
26. Суспільство в комедії “Горе від розуму” Комедія “Горі від розуму” була написана в 1824 році. У цьому добутку О. С. Грибоєдов відтворив правдиву картину російського життя першої чверті XІX століття: показав зміни, що відбулися в російському суспільстві після Вітчизняної війни 1812 року, відбив антикріпосницькі погляди декабристів. Автор сам дотримувався ідей декабризму, що підтверджує його комедія й створений у ній образ Чацького. […]...
27. Горе від розуму (переказ стисло) ДІЯ ПЕРША ЯВА І Вітальня, в ній великий годинник, праворуч двері в спальню Софії, звідки чутно фортепіано з флейтою, потім звуки замовкають. Лізонька спить серед кімнати, звісившись з крісла (ранок, день трохи видніється). Проснувшаяся Ліза згадує, що панянка не відпустила її з вечора: “Чекаємо одного”, і покоївка змушена терпіти незручності, страх, що все відкриється, тоді […]...
28. Чацький і Молчалін (за комедією О. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) У комедії “Горе від розуму” О. С. Грибоєдов зобразив картину побуту і звичаїв дворянської Москви періоду 1815- 1825 років. Не можна не помітити контраст в характерах, переконаннях, поглядах на життя героїв комедії. Чацький і Молчалін знаходяться по різні боки бар’єра моральних цінностей, і кожний з них символізує образ частини дворянства свого часу. Молчалін – людина […]...
29. Москва в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Наприкінці зими 1824 р. в Москві поширилася чутка, ніби з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище товариство, зображене зло і карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник невипадково обирає місцем дії своєї п’єси московські вітальні. Колискою автора була аристократична Москва. Москва, що була освіченою, вільно думала, виховала його розум […]...
30. П’єса Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія чи трагедія? Художня досконалість п’єси стала зрозумілою лише згодом. Пушкін назвав її “бурею в стакані води”, а до Чацького поставився критично. Але особливих суперечок комедія не викликала і була сприйнята всіма правильно. Ті, хто поділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору в цій п’єсі і підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це і, […]...
31. Чацький – образ “нової людини” (за комедією О. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” зіграла визначну роль у справі суспільно-політичного і морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю і неуцтвом в ім’я свободи і розуму, в ім’я торжества передових ідей і справжньої культури. Ми, як і наші батьки і діди, захоплюємося художньою досконалістю […]...
32. Твір Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія або трагедія? Художня досконалість п’єси О. С. Грибоєдова була зрозуміла не відразу. Пушкіна назвав її “бурою в склянці води”, а до Шацькому відніс критично. Але особливих суперечок комедія не викликала й була сприйнята всіма правильно. Ті, хто розділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору й підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це й, […]...
33. Образ и характеристика Чацкого в комедии Грибоедова “Горе от ума” Грибоедов писал: “…в моей комедии 25 глупцов на одного здравомыслящего человека; и этот человек, разумеется, в противоречии с обществом, его окружающим…” В суждении автора комедии очень важно слово “разумеется”. Конфликт предопределен всем ходом исторического развития русского общества. Противоборствующие силы уже определены, позиции их четко обозначены. Именно поэтому, разумеется, Чацкий просто не может, не в состоянии […]...
34. Твір на тему: “Горе від розуму” як політична комедія Комедія “Горе від розуму” – одна зі справді реалістичних комедій у російській літературі. У тексті комедії все представлено дуже жваво, психологічно вірно. Але сучасний читач “Горя від розуму” із працею сприймає добуток як комедію. Пояснюється це тим, що головний герой її Шацький не є комічним персонажем. Причини його розбіжностей з фамусовським суспільством занадто серйозні, і […]...
35. Твір на тему: “Горе від розуму, розповідь від імені героя (від Софії)” При створенні п’єси “Горе від розуму” О. С. Грибоєдову вдалося гармонійно поєднати в одному творі трагічні і комічні події з новаторськими ідеями. Саме тому багато дослідників творчості видатного російського письменника називають цей твір трагікомедією або “високої комедією”. Серед головних дійових осіб п’єси можна побачити безліч позитивних і негативних героїв, наділених письменником складними характерами. Це і […]...
36. Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Аркадія Миколайовича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кірсанов Аркадій Миколайович – приятель Євгенія Базарова і його учень, представник молодого покоління, що коштує на відміну від Базарова набагато ближче до його середнього рівня. У його позиції прямий вплив епохи сполучається з таким же прямим впливом звичайних властивостей віку. Захоплення А. новітнім навчанням досить поверхово. В “нігілізмі” його залучають […]...
37. Характеристика образа Бригелли в комедіях Карло Гоцци Бригелла – персонаж італійської комедії дель арте, маска першого комічного слуги (дзанни); одягнений у селянську білу полотняну куртку й довгі білі панталони, за пояс заткнуть кинджал, на особі темна волосата маска з бородою, що стирчить у різні сторони. Як правило, він виступає разом із другим слугою (у Гоцци це Труффальдино), становлячи з ним контрастну пару. […]...
38. Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В […]...
39. Будинок про сім фронтонів характеристика образа Полковника Пинчена Полковник Пинчен – старий пуританин, засновник роду Пинченов, що прибув у Нову Англію разом з першими поселенцями. Померлий більш ніж за сто років до часу, коли розгортається дія роману, вона даний Готорном не як безпосередньо діюча особа, а через вплив його вчинків на героїв-сучасників автора, розкриваючи в такий спосіб центральну проблему роману – проблему зв’язку […]...
40. Іліада характеристика образа Ахілла Ахілл(Ахіллес) – головний герой поеми, суворий і невблаганний воїн. У відповідь на образу, що наніс йому Агамемнон, верховний вождь і проводир війська ахейцев, протягом 10 років осаждавших Трою, А. відмовляється від участі у війні. Через цього ахейци терплять одну поразку за іншим. Але коли вождь троянцев Гектор убиває друга А. Патрокла, А. забуває про свою […]...