Божевільний день, або Одруження Фігаро (переказ)

Дія відбувається протягом одного божевільного дня в замку графа Альмавіви, чиї домочадці за цей короткий час встигають сплести запаморочливу інтригу зі весіллями, судами, усиновленням, ревнощами і примиренням. Серце інтриги – Фігаро, домоуправітель графа. Це – неймовірно дотепний і мудрий чоловік, найближчий помічник та радник графа в звичайний час, але зараз впав у немилість. Причина невдоволення графа в тому, що Фігаро вирішує одружитися з чарівної дівчини Сюзанні, покоївки графині, і весілля повинна відбутися того ж дня, все йде чудово,

поки Сюзанна не розповідає про задум графа: відновити ганебне право сеньйора на невинність нареченої під загрозою розладнати весілля і позбавити їхніх приданого. Фігаро вражений подібної ницістю свого господаря, який, не встигнувши призначити його домоуправітелем, вже збирається послати його в посольство в Лондон кур’єром, щоб спокійно відвідувати Сюзанну. Фігаро клянеться обвести, сластолюбного графа навколо пальця, завоювати Сюзанну і не втратити приданого. Як каже наречена, інтрига і гроші – його стихія.

Весіллі Фігаро загрожують ще два вороги. Старий лікар Бартоло, у якого граф за допомогою хитрого

Фігаро викрав наречену, знайшов можливість за допомогою своєї домоуправітельніци Марселіно помститися кривдникам. Марселіна збирається через суд змусити Фігаро виконати боргове зобов’язання: або повернути її гроші, або на ній одружуватися. Граф, звичайно, підтримає її у прагненні перешкодити їхньому весіллі, зате її власне весілля завдяки цьому і влаштується. Колись закоханий у свою дружину, граф через три роки після одруження злегка до неї охолонув, але місце любові зайняла скажена і сліпа ревнощі, при цьому від нудьги він волочиться за красунями по всій окрузі. Марселіна по вуха закохана у Фігаро, що зрозуміло: він не вміє сердитися, вічно в доброму настрої, бачить у цьому одні тільки радості і так само мало думає про минуле, як і про майбутнє. Насправді, одружуватися на Марселіно – прямий борг доктора Бартоло. Шлюбними узами їх повинен був пов’язати дитина, плід забутої любові, вкрадений ще в дитинстві циганами.

Графиня, однак, не відчуває себе остаточно покинутої, у неї є прихильник – паж його сіятельства Керубіно. Це чарівний маленький пустун, що переживає складний період дорослішання, вже усвідомлює себе привабливим юнаків. Зміна у світосприйнятті зовсім збила підлітка з пантелику, він по черзі доглядає за всіма жінками в його полі зору і таємно закоханий у графиню, його хрещену матір. Легковажне поводження Керубіно викликає незадоволення графа, і той хоче відіслати його до батьків. Хлопчик у відчаї йде скаржитися Сюзанні. Але під час розмови в кімнату до Сюзанні входить граф, і Керубіно в жаху ховається за крісло. Граф вже без натяків пропонує Сюзанні гроші в обмін на побачення перед весіллям. Несподівано вони чують голос Базиля, музиканта і звідника при дворі графа, він наближається до дверей, граф, в страху, що його застануть з Сюзанною, ховається за крісло, де вже сидить Керубіно. Хлопчик вибігає і забирається з ногами в крісло, а Сюзанна накриває його сукнею і стає перед кріслом. Базиль шукає графа і заодно користується нагодою умовити Сюзанну на пропозицію його господаря. Він натякає на прихильність багатьох дам до Керубіно, в тому числі її та графині. Охоплений ревнощами, граф встає з-за крісла і наказує негайно відіслати хлопчика, тремтячого тим часом під своїм укриттям. Він зриває плаття і виявляє під ним маленького пажа. Граф впевнений, що у Сюзанни було побачення з Керубіно. Не тямлячи себе від люті, що підслухали його делікатне розмову з Сюзанною, він забороняє їй виходити за Фігаро. У цю ж хвилину з’являється натовп ошатно одягнених поселян з Фігаро на чолі. Хитрун привів васалів графа, щоб ті урочисто дякували свого пана за скасування права сеньйора на невинність нареченої. Всі вихваляють чеснота графа, і йому нічого не залишається, як, проклинаючи хитрість Фігаро, підтвердити своє рішення. Його благають також пробачити Керубіно, граф погоджується, він виробляє юнака в офіцери свого полку, з умовою негайно виїхати служити в далеку Каталонію. Керубіно у розпачі, що розлучається з хресною, і Фігаро радить йому розіграти від’їзд, а потім непомітно повернутися в замок. В помсту за непоступливість Сюзанни граф збирається підтримати на суді Марселіно і зірвати, таким чином, весілля Фігаро.

Фігаро тим часом вирішує діяти з не меншою послідовністю, ніж його сіятельство: стримати його апетити щодо Сюзанни, вселивши підозра, що й на його дружину зазіхають. Через Базиля граф отримує анонімну записку про те, що якийсь шанувальник буде під час балу шукати побачення з графинею. Графиня обурена, що Фігаро не соромно грати честю порядної жінки. Але Фігаро запевняє, що не дозволить собі цього ні з однією жінкою: боїться потрапити в точку. Довести графа до сказу – і він у них в руках. Замість приємного проведення часу з чужою дружиною він буде змушений ходити по п’ятах за своїм власної, а в присутності графині він вже не наважиться перешкодити їх одруження. Остерігатися треба тільки Марселіно, тому Фігаро наказує Сюзанні призначити графу ввечері побачення в саду. Замість дівчата туди піде Керубіно в її костюмі. Поки його сіятельство на полюванні, Сюзанна з графинею повинні переодягнути і причесати Керубіно, а потім Фігаро його сховає. Керубіно приходить, його переодягають, і між ним і графинею прослизають зворушливі натяки, що говорять про взаємної симпатії. Сюзанна відлучилася за шпильками, і в цей момент граф повертається з полювання раніше терміну і вимагає, щоб графиня його впустила.

Очевидно, що він отримав записку, складену Фігаро, і поза себе від люті. Якщо він виявить напівроздягненого Керубіно, то застрелить його на місці. Хлопчик ховається в туалетній кімнаті, а графиня в жаху і сум’ятті біжить відкривати графу. Граф, бачачи сум’яття дружини і почувши шум в туалетній кімнаті, хоче зламати двері, хоча графиня і запевняє його, що Сюзанна там переодягається. Тоді граф йде за інструментами і веде з собою дружину. Сюзанна відкриває туалетний, випускає ледве живого від страху Керубіно і займає його місце; хлопчик ж вистрибує з вікна. Граф повертається, і графиня в розпачі розповідає йому про пажа, благаючи пощадити дитини. Граф відкриває двері і, на свій подив, знаходить там сміється Сюзанну. Сюзанна пояснює, що вони просто вирішили його розіграти, і Фігаро сам написав ту записку. Опанувавши собою, графиня дорікає йому в холодності, безпідставною ревнощів, негідну поведінку. Приголомшений граф у щирому каятті благає його простити. З’являється Фігаро, жінки змушують його визнати себе автором анонімного листа.

Всі вже готові помиритися, як приходить садівник і розповідає про випав з вікна чоловікові, який пом’яв всі клумби. Фігаро поспішає скласти історію, як, злякавшись графського гніву через лист, він вистрибнув у вікно, почувши, що граф несподівано перервав полювання. Але садівник показує папір, що випала з кишені втікача. Це – наказ про призначення Керубіно. На щастя, графиня згадує, що на наказі бракувало друку, Керубіно говорив їй про це. Фігаро вдається викрутитися: Керубіно нібито передав через нього наказ, на якому граф повинен поставити печатку. Тим часом з’являється Марселіна, і граф бачить в ній знаряддя помсти Фігаро. Марселіна вимагає суду над Фігаро, і граф запрошує місцевий суд і свідків. Фігаро відмовляється одружуватися на Марселіно, оскільки вважає себе дворянського звання. Правда, батьків своїх не знає, так як його вкрали цигани. Благородство його походження доводить знак на його руці у вигляді шпателя. При цих словах Марселіна кидається на шию Фігаро і оголошує його своїм втраченим дитиною, сином доктора Бартоло. Тяганина, таким чином, дозволяється сама собою, і Фігаро замість розлюченого фурії знаходить люблячу матір. Графиня тим часом збирається провчити ревнивого і невірного графа і вирішує сама піти на побачення до нього. Сюзанна під її диктовку пише записку, де графу призначається зустріч в альтанці в саду. Граф повинен прийти зваблювати власну дружину, а Сюзанна отримає обіцяне придане. Фігаро випадково дізнається про призначене побаченні, і, не розуміючи його справжнього змісту, втрачає розум від ревнощів. Він проклинає свою злощасну долю. Справді, невідомо чий син, вкрадений розбійниками, вихований у їх поняттях, він раптом відчув до них відразу і вирішив йти чесним шляхом, і всюди його відтісняли. Він вивчив хімію, фармацевтику, хірургію, був ветеринаром, драматургом, письменником, публіцистом; в результаті зробився бродячим цирульником і зажив безтурботним життям. В один прекрасний день в Севілью прибуває граф Альмавіва, пізнає його, Фігаро його женив, і ось зараз, в подяку за те, що він добув графу дружину, граф задумав перехопити його наречену. Зав’язується інтрига, Фігаро на волоску від загибелі, ледь не одружується на власній матері, але в цей самий час з’ясовується, хто його батьки. Він все бачив і в усьому розчарувався за своє важке життя. Але він щиро вірив і любив Сюзанну, і вона так жорстоко зрадила його, заради якогось приданого! Фігаро поспішає на місце передбачуваного побачення, щоб застати їх на місці злочину. І ось в темному куточку парку з двома альтанками відбувається фінальна сцена божевільного дня. Зачаївшись, побачення графа з “Сюзанною” чекають Фігаро і справжня Сюзанна: перший жадає помсти, друга – кумедного видовища.

Так вони підслуховують вельми повчальний розмова графа з графинею. Граф зізнається, що дуже любить свою дружину, але до Сюзанні його штовхнула спрага різноманітності. Жінки зазвичай думають, що якщо вони люблять чоловіків, то цей уже все. Вони до того попереджувальні, так завжди послужливі, незмінно і при будь-яких обставин, що одного разу, на свій подив, замість того, щоб знову відчути блаженство, починаєш відчувати пересичення. Дружини просто не володіють мистецтвом підтримувати у своїх чоловіках потяг. Закон природи змушує чоловіків домагатися взаємності, а справа жінок вміти їх утримувати. Фігаро намагається розшукати в темряві розмовляли і натикається на Сюзанну, переодягнену в сукні графині. Він все одно дізнається свою Сюзанну і, бажаючи провчити графа, розігрує сцену зваблювання. Розлючений граф чує вся розмова і скликає весь будинок, щоб публічно викрити зрадливу дружину. Приносять смолоскипи, але замість графині з невідомим шанувальником виявляють сміються Фігаро і Сюзанну, а графиня тим часом виходить з альтанки у сукні Сюзанни. Вражений граф вдруге за день молить дружину про прощення, а молодята одержують прекрасне придане.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Божевільний день, або Одруження Фігаро (переказ)