На дні – Дія третя (переказ)

Засмічений різним мотлохом пустир. У глибині стіна з вогнетривкої цегли, направо бревенчатая стіна і все заросло бур’яном. Ліворуч стіна нічліжки Костильова. У вузькому проході між стінами лежать дошки і брус. Вечір. На дошках сидять Наташа і Настя. На санях – Лука і Барон, поруч розташовуються Кліщ і Барон. Настя розповідає про нібито колишньому своєму побаченні із закоханим у неї студентом, готовим застрелитися через любов до неї. Бубнов сміється над фантазіями Насті, але Барон просить не заважати брехати далі.

Настя продовжує фантазувати, що студенту батьки не дають згоди на їхній шлюб, він же не може жити без неї. Вона нібито ніжно прощається з Раулем. Всі сміються – минулого разу коханого звали Гастоном. Настя обурюється, що їй не вірять. Вона стверджує: у неї була справжня любов. Цибулі втішає Настю: “Розповідай, дівчина, нічого!” Наташа заспокоює Настю, що всі з заздрості так поводяться. Настя продовжує фантазувати, які ніжні слова вона говорила своєму коханому, вмовляючи його не позбавляти себе життя, не засмучувати улюблених батьків / Барон сміється – це історія з книги “Фатальна любов”. Лука ж втішає Настю, вірить їй. Барон сміється над дурістю Насті, правда, відзначаючи її доброту. Бубнов дивується: чому люди так люблять брехня. Наташа впевнена: воно приємніше правди. Ось і вона мріє, що завтра прийде незнайомець особливий і відбудеться абсолютно особливе. А потім розуміє, що чекати нічого. Барон підхоплює її фразу, що чекати нічого, і він нічого вже не чекає. Всі вже… було! Наташа говорить, що інший раз уявить себе мертвою і моторошно їй стає. Барон шкодує Наташу, яку мучить сестра. Та запитує: а кому легше?

Раптом Кліщ кричить, що не всім погано. Якщо б усім, не так прикро. Бубнов здивований вигуком Кліща. Барон йде миритися до Насті, інакше вона йому не дасть на випивку.

Бубнов незадоволений тим, що люди брешуть. Гаразд, Настя звикла “пику собі підфарбовувати… рум’янець на душу наводить “. А ось Лука навіщо бреше без будь-якої ж користі для себе? Лука вимовляє Баронові, щоб не ятрив душу Насті. Хай би плакала, якщо хоче. Барон згоден. Наташа запитує Луку, чому він добрий. Старий впевнений, що комусь і добрим треба бути. “Вчасно людини пошкодувати… добре буває… ” Він розповідає історію, як, будучи сторожем, пошкодував злодіїв, які лізли на дачу, що охороняється Лукою. Потім ці злодії виявилися хорошими мужиками. Лука робить висновок: “Не пожалій я їх – вони б, можливо, вбили мене… чи ще що… А потім – суд та тюрма, та Сибір… що з того? В’язниця – добра не навчить, і Сибір не навчить… а людина – навчить… так! Людина – може добру навчити… дуже просто! “

Сам ж Бубнов брехати не може і завжди говорить правду. Кліщ схоплюється як ужалений і кричить, де Бубнов правду бачить?! “Роботи немає – ось правда!” Кліщ ненавидить усіх. Лука і Наташа жалкують про кліщів, що нагадує божевільного. Попіл запитує про кліщів і додає, що не любить його – він боляче злий і гордий. Чим же пишається? Коні найпрацелюбніші, так вони що, за людину?

Лука, продовжуючи розмову, розпочату Бубновим про правду, розповідає таку історію. Жив у Сибіру чоловік, який вірить в “праведну землю”, яку населяють особливі хороші люди. Ця людина терпів всі образи і несправедливості в надії, що коли-небудь він піде туди, це було його улюбленою мрією. А коли прийшов учений і довів, що такої землі немає, цей чоловік ударив вченого, вилаяв його негідником, а сам повісився. Лука каже, що скоро піде з нічліжки в “хохли”, подивитися на тамтешню віру.

Попіл пропонує Наташі піти з нею, вона відмовляється, але Попіл обіцяє кинути красти, він грамотний – буде працювати. Пропонує поїхати в Сибір, запевняє: треба жити інакше, чим вони живуть, краще, “щоб самого себе поважати можна було”.

Його з дитинства називали злодієм, от він і став злодієм. “Назви мене по-іншому, Наташа”, – просить Васька. Але Наташа нікому не вірить, чекає чогось кращого, аж серце щемить, а Васька Наташа не любить. Часом подобається він їй, а інший раз і дивитися нудно на нього. Попіл вмовляє Наташу, що з часом вона його полюбить, як він її. Наташа запитує з глузуванням, як...

це у Попелу виходить любити двох одночасно: її і Василину? Попіл відповідає, що тоне, як в трясовині, за що ні схопиться, все гниле. Він міг би полюбити Василину, якщо б вона не була такою жадібною до грошей. Але їй не любові треба, а грошей, волі, розпусти. Попіл визнається, що Наташа – інша справа.

Лука вмовляє Наташу піти з Ваською, тільки частіше йому нагадуватиме, що він хороший. А тут, з ким вона живе? Її рідні – гірше вовків. А Попіл – хлопець міцний. Наташа не вірить нікому. Попіл впевнений: їй одна дорога… але туди він її не пустить, краще вб’є сам. Наташа здивована, що Попіл ще не чоловік, а вже збирається її вбити. Васька обіймає Наташу, а та погрожує, що якщо Васька її пальцем торкне, вона не буде терпіти, вдавиться. Попіл божиться, що руки у нього відсохнуть, якщо він образить Наташу.

Стояла біля вікна Василина все чує і каже: “Ось і посватався! Рада щоб любов! .. ” Наташа перелякана, а Попіл впевнений: ніхто тепер не посміє образити Наташу. Василина заперечує, що Василь не вміє ні образити, ні любити. Він більше на словах удал, ніж на ділі. Лука здивований отруйності мови “господині”.

Костильов жене Наталю ставити самовар та накривати на стіл. Попіл заступається, але Наташа стримує, щоб не командував нею, “рано ще!”.

Попіл говорить Костильова, що познущалися над Наталкою і вистачить. “Тепер вона – моя!” Костильова сміються: він ще не купив Наташу. Васька погрожує, щоб не дуже-то веселилися, як би плакати не довелося. Лука жене попелу, якого Василина підбурює, хоче роздратувати. Попіл загрожує Василини, а вона йому каже, що не збудеться задумане Попелом.

Костильов цікавиться, чи правда, що Лука вирішив втекти. Той відповідає, що піде світ за очі. Костильов каже, що недобре бродяжити. Але Лука називає себе мандрівником. Костильов лає Луку за відсутність паспорта. Лука говорить, що “є такі, а є люди”. Костильов не розуміє Луку і сердиться. А той відповідає, що Костильов ніколи не буде людиною, навіть якщо йому “сам Господь Бог велить”. Костилєв жене Луку, Василина приєднується до чоловіка: у Луки мова довгий, нехай забирається геть. Лука обіцяє піти у ніч. Бубнов підтверджує, що завжди краще вчасно піти, розповідає свою історію про те, як він, вчасно пішовши, уникнув каторги. Дружина його зв’язалася з майстром-кушнірів, та так вправно, що, того й гляди, отруять Бубнова, щоб не заважав.

Бубнов бив дружину, а майстер – його. Бубнов навіть обмірковував, як би “пришити” дружину, але схаменувся і пішов. Майстерня була на дружину записана, тому він виявився гол як сокіл. Цьому сприяє і те, що Бубнов запійний п’яниця і ледачий дуже, як він сам зізнається Луці.

З’являються Сатин і Актор. Сатин вимагає, щоб Лука зізнався у брехні Акторові. Актор не пив нині горілки, а працював – вулицю крейда. Він показує зароблені гроші – два злотого. Сатин пропонує віддати йому гроші, але Актор каже, що заробляє собі на дорогу.

Сатин скаржиться, що продув у карти “все вщент”. Є “шулера розумніше мене!” Лука називає Сатіна веселою людиною. Сатин згадує, що по молодості він був забавним, любив людей смішити, на сцені представляти. Лука цікавиться, як же Сатин дійшов до нинішнього життя? Сатин неприємно ятрити душу. Луці хочеться зрозуміти, як такий розумний чоловік і раптом потрапив на саме дно. Сатин відповідає, що чотири роки і сім місяців просидів у в’язниці, а після тюрми вже немає нікуди ходу. Луці цікаво, за що Сатин до в’язниці потрапив? Той відповідає, що за падлюку, якого вбив у запальності і роздратований. У в’язниці і в карти грати навчився.

– Через кого вбив? – Запитує Лука. Сатин відповідає, що з-за рідної сестри, проте він не хоче більше нічого розповідати, та й сестра дев’ять років тому померла, вона була симпатична.

Сатин запитує повернувся Кліща, чому той такий похмурий. Слюсар не знає, що робити, інструменту немає – все похорон “з’їли”. Сатин радить нічого не робити – просто жити. Але Кліщеві соромно за таке життя. Сатин заперечує, адже людям не соромно, що прирекли Кліща на таке скотиняче існування.

Лунає крик Наташі. Її знову б’є сестра. Лука радить покликати Ваську попелу, і Актор тікає за ним.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...