Значення творчої спадщини Олександра Пушкіна для розвитку культури


Розміщено від Tvіr в Четверг 27 мая

Значення творчої спадщини Олександра Пушкіна для розвитку слов’янської та світової культури ми усвідомлюватимемо ще довго. Наукові конференції, присвячені пам’яті поета, – своєрідні віхи у цьому складному і тривалому процесі. Вчені Таврійського національного університету роблять дуже багато для збереження пам’яті про Пушкіна, зокрема про його перебування на кримській землі. Проведення пушкінських конференцій у Криму давно вже стало доброю традицією. Починаючи з 1989 року, щорічно, вони проходять в одному з визначних місць Кримського півострова, пов’язаних з іменем поета. Так, місцями проведення пушкінських читань були Гурзуф, Керч, Бахчисарай, Феодосія, Алупка, Новий світ (Судак), Перекоп, Сімферополь.

Цього року з 16 по 19 вересня X Пушкінські міжнародні читання відбулися в Керчі. Керч була обрана місцем для проведення цього важливого культурного заходу зовсім не випадково. Описуючи свою подорож на південь у листі до брата від 24 вересня 1820 р., поет ділиться першими враженнями від Криму. Його записи характеризуються точністю і достовірністю: “С полуострова Таманя, древнего Тмутараканско-го княжества, открылись мне берега Крыма. Морем приехали мы в Керчь. Здесь увижу я развалины Митридатова гроба, здесь увижу я следы Пантикапеи, думал я – на ближней горе посреди кладбяща увидел я груду камней,

утесов, грубо высеченных – заметил несколько ступеней, дело рук челове-ческих. Гроб ли зто, древнєє ли основание башни – не знаю. За несколько верст остановились мы на Золотом холме. Ря-ды камней, ров, почти сравнившийся с землею – вот все, что осталось от города Пантикапеи. Нет сомнения, что много дра-гоценного скрывается под землею, насыпанной веками…”

Читаючи ці пушкінські рядки, не можна не відчути подих історії. Відчували його і учасники Пушкінської конференції, відвідавши Керч у той час, коли вона святкувала 26 віків від свого заснування. Колись це місто мало назву Пантікапей і було столицею Боспорського царства. Літературознавці побували на горі Мітрідат, висота якої сягає 91 метра, познайомилися з результатами археологічних розкопок міст Пантікапея та Німфея. Вони відвідали картинну галерею міста, в якій зберігаються цінні експонати, пов’язані з античністю та середньовіччям, а також царський курган, церкву Іоанна Предтечі, лапідарій (сховище надмогильних пам’яток епохи античності і раннього християнства).

Але незабутнє враження справили не тільки екскурсії, а й власне сама міжнародна наукова конференція, на яку зЧхали-ся вчені з Москви, Санкт-Петербурга, Петрозаводська, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Києва, Донецька, Полтави та інших міст. її назва – “Російська культура і античність” – теж була обрана не випадково, бо античність можна уподібнити до універсальної мови, якою розмовляє вся світова культура. Тому окрім власне пушкінознавчих секцій – “Проблеми сучасної пушкіністики” та “Античні мотиви в поезії Пушкіна” – була спланована робота таких секцій, як “Антична культура і Причорномор’я”, “Античність і російська культура ХVІІІ-ХХ ст.”, “XX століття і античність”, “Крим: зустріч і діалог культур”.

На пленарному засіданні прозвучали змістовні доповіді, серед яких привернули увагу наукові розвідки кримчан – професора В. П. Казаріна (“Пушкін в Керчі”) та професора М. О. Новікової (“Кримські мотиви в “некримських” творах О. С. Пушкіна”), а також вчених з інших міст і країн. Так, доктор філологічних наук, професор Ю. В. Шанін з Києва зацікавив слухачів своїми роздумами про античні олімпіади і гермесії, які здалися особливо актуальними, бо прозвучали в дні проведення олімпіади в Сіднеї, а професор В. А. Кошелєв із Новгорода розповів про антологічні спроби А. Фета. Досить плідною була і робота секцій, на яких звучали і жваво обговорювалися доповіді з досить широкою тематикою. Та незважаючи на тематичну строкатість обговорюваних матеріалів, учасників конференції об’єднувала спільність інтересів, бажання по-новому подивитися на творчу спадщину Пушкіна, осмислити значення античних мотивів не тільки в його поезії, а й значно ширше – в російській культурі. Тому з повним правом можна стверджувати, що X Пушкінські міжнародні читання мали справді широкий розмах.

До сказаного додамо, що одночасно з цим важливим культурним заходом Кримський центр гуманітарних досліджень проводив ще дві конференції в Керчі, одна з яких мала назву “Греція і Крим”, а інша була присвячена пам’яті поета І. Сельвінського. В наш скрутний час, в період економічної кризи робити це, звичайно, не просто.

Ми звернулися до генерального директора Кримського центру гуманітарних досліджень, доктора філологічних наук, професора В. П. Казаріна з проханням розповісти про роботу центру та про очолювану ним раду сприяння російській культурі. У своєму інтерв’ю він підкреслив, що Кримський центр гуманітарних досліджень заснований у 1994 році й існує вже 6 років. Це незалежна, недержавна, некомерційна науково-дослідницька організація. Щорічно центр проводить велику кількість конференцій – більше 30. Здебільшого вони мають постійний характер, як, наприклад, конференції, присвячені вивченню творчості О. Пушкіна, О. Гріна, І. Сельвінського. Культурні традиції не повинні перериватися – це один з важливих девізів у роботі центру. Тому не випадково конференція “Греція і Крим” відбувалася в Керчі, місті, яке заснували греки. Центр налагодив зв’язки з Афінським університетом, і відтепер кримські студенти й учні відвідують Грецію, а греки приїздять до Криму. Окрім проведення конференцій і симпозіумів широкого гуманітарного профілю – основного напрямку в роботі центру, його співробітники приділяють багато уваги видавничій та перекладацькій діяльності. Наприклад, КЦГД видає “Крымский Архив”, “Вопросы русской литературы”, “Вопросы русского языкозна-ния” та іншу наукову і довідкову літературу, а також переклади джерел, присвячених історії Криму.

В центрі народжуються нові ідеї і проекти. Починаючи з 1990-х років, коли були розірвані культурні зв’язки, виникла потреба в їх налагодженні. Найближчим часом центр планує низку культурологічних заходів, присвячених двохтисячоліттю Різдва Христового, а також цикл конференцій, приурочених до дати, яку не можна забувати: 80-річчя закінчення громадянської війни, в роботі яких будуть порушені питання про еміграцію і розкол, планується робота філологічної, історичної та інших секцій.

Слухаючи інтерв’ю професора В. П. Казаріна, його виступи на конференціях і в пресі, думаєш про те, що ця людина обдарована справжнім організаторським, подвижницьким талантом. “Вирватися із вакууму провінціалізму”, – це девіз не лише В. П. Казаріна, а й усього центру гуманітарних досліджень. Зважаючи на сучасні обставини, хочеться від щирого серця подякувати цим талановитим людям, які роблять так багато для збереження культурної спадщини різних народів, що населяли і населяють Кримський півострів, а також для всіх, хто розуміє цінність російської культури.

Валентина Мацапура



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір на тему мудрість.
Значення творчої спадщини Олександра Пушкіна для розвитку культури