Алегорично-моральний сенс сюжету драми Ф. Дюрренматта “Гостина старої дами”
Дія п’єси класика швейцарської літератури Фрідріха Дюрренматта “Гостина старої дами” відбувається в маленькому занедбаному містечку Гюллен, повз яке без зупинки мчать швидкі пасажирські потяги. Ще п’ять років тому містечко процвітало, а зараз воно повний банкрут, “найзлиденніший, найжалюгідніший, наймізерніший закуток на лінії Венеція – Стокгольм”. Жителі Гюллена у своїх нещастях звинувачують масонів, великий капітал, міжнародний комунізм.
На пероні зібралося кілька місцевих жителів. Вони готуються зустрічати високу
Клер вирішила поквитатися з коханцем за давню зраду руками своїх співвітчизників, і це їй вдалося. Жителі містечка в темряві всі разом убивають Ілля і співають величальних пісень Клер, яка повністю вдоволена результатом своїх відвідин.
Про помсту зраднику вона думала, коли вагітна, зганьблена їхала з містечка, цю думку вона виношувала довгі сорок років. Стара, змарнована жінка вважає, що в цьому світі гроші вирішують усе.
Сюжет драми Фрідріха Дюрренматта “Гостина старої дами” наповнений алегоричним змістом. Тільки на перший погляд реакція і вчинки жителів занедбаного, зубожілого містечка здаються надзвичайними чи неймовірними. Гротеск, парадокси п’єси підкреслюють повсякденність зла, корисливості, бездуховності, які люди можуть прикривати гарними словами про справедливість, добро, людяність. Жорстока, нещадна правда життя все розставляє по своїх місцях: прихована підлість обов’язково стане відома всім, гроші не можуть зробити людину щасливою, здоровою, молодою.
П’єса Фрідріха Дюрренматта “Гостина старої дами” – це зріз життя, своєрідний підсумок спостережень драматурга над психологією людей, які вважають, що гроші можуть бути важливішими за людські стосунки і почуття, можуть замінити людяність, дружбу, любов.