Абрикос під війнами (лірична замальовка)
Наш старий п’ятиповерховий будинок пишається своїми палісадниками. В одному – квіти і кущі аргусу, в іншому – дві подружки вишні. Щороку вони змагаються, котра з них більше плодів дасть. А в нашому палісаднику царює абрикоса. Ніхто зі старих мешканців не пригадає, коли її було посаджено. Дерево вже досягло третього поверха. Своїми гілями воно торкається балконів, вікон. З вікна можна простягти руку і доторкнутися до гілочки. Сонячного дня у кімнати заглядають примхливі тіні гілочок абрикоси, і я люблю їх роздивлятися. Іноді бачу на стіні
Навіть крізь зачинені шибки у кімнати проникає аромат абрикоси, що так дивовижно цвіте. А горобці не бояться навіть бджіл, які почувають себе справжніми господарками серед цих квітів.
Поступово
Дорослі забороняють дітям піднімати з землі абрикоси – мовляв, міські плоди шкідливі для здоров’я. Проте хлопці не слухають заборони батьків, ретельно збирають урожай. Мені ж здається, що абрикоса сумує, тому що мешканці міста нехтують її плодами.
Настає осінь, і знову яскраве абрикосове світло заливає кімнати. Але це вже світло жовтого листя. Воно рясно услало землю під деревом. Яскраве жовте світло ллється вже знизу. Крона абрикоси тьмяніє, наче хтось невидимий один по одному вмикає святкові ліхтарики. Натомість узимку абрикоса знову радує всіх білизною. Вона густо вкрита снігом. Я люблю свій двір, цей палісадник з абрикосою. Це моя мала батьківщина. Тут мені затишно, приємно.
Схожі твори:
- Подарунок міській липі (лірична замальовка) Мені подобається наша привокзальна площа. Вона приваблює старовинною архітектурою залізничного вокзалу, збудувавши його ще у XІX столітті. На площі завжди багатолюдно. Приїжджі і просто мешканці міста, що прийшли сюди відпочити, милуються розкішними квітниками. А музичний фонтан у центрі площі вважається одним з найкращих у місті. Якщо близько підійти, краплі колючих бризок приємно охолоджують розпашіле обличча […]...
- Лірична драма І. Франка “Зів’яле листя” – перлина світової інтимної лірики В зів’ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю?….. Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? І. Франко У 1896 році побачила світ збірка поезій “Зів’яле листя” Івана Франка. Поява її викликала неабиякий резонанс у тогочасному галицькому оточені митця: недуги підхвалювали автора, радіючи, що він нібито покінчив із громадянською […]...
- Лірична новела М. Коцюбинського “Іntermezzo” – поема душі Новела “Іntermezzo” написана Коцюбинським 1908 року. Це був час реакції – жорстоких розправ російського самодержавства з революціонерами та бунтівниками. Тюрми переповнилися вчорашніми правдошукачами, поліція та жандарми, військово-польові суди чинили розправи, а то й самосуди: стріляли, вішали, били. Украй виснажений службовими обов’язками, громадською діяльністю, знесилений хворобою та переживаннями, пов’язаними з політичними обставинами, Коцюбинський мріяв про відпочинок. […]...
- “Книга пісень” лірична сповідь Генріха Гейне Справжнього поета можна порівняти з натягнутою струною на скрипці буття. Дотик – і заспіває, заплаче душа поета. А людям залишаються вірші. Генріх Гейне стояв біля витоків романтизму, був його фундатором разом із Байроном, Міцкевичем, Пушкіним, Шевченко. У кожного з цих поетів була своя книга, що принесла світову славу. Для Гейне це була збірка поезій “Книга […]...
- У цієї людини лірична душа: Леся Українка Що ми маємо на увазі, коли кажемо: “У цієї людини лірична душа”? Напевно, що така людина співчутлива, здатна глибоко відчувати красу, перейматися чужим горем і щастям, як своїм власним. Такі риси властиві натурам витонченим, інтелігентним. Отже, ліричність – це гарна риса, яку треба виховувати й розвивати в собі. Зустріч з поезією Лесі Українки й допомагає […]...
- Пригостила яблучком сорока. Твір-оповідання про випадок з життя Кажуть, колись наша школа мала розкішний фруктовий сад. У ньому росли і вишні, і абрикоси, але переважали яблуні. Поступово сад дичавів, за ним припинили доглядати, деякі дерева повирубували. Якимось дивом уціліла стара яблуня – високе розложисте дерево, з розкішною густою кроною. Повесні вона пишно цвіте біло-рожевим кольором, розливаючи ніжний аромат, приваблюючи бджілок. Коли опадають пелюстки, […]...
- Лірична сповідь головного героя у романі Селінджера “Над прірвою в житі” Роман “Над прірвою в житі” (більш точний переклад “Ловець у житі”) – центральний твір відомого американського письменника Джерома Девіда Селінджера – був опублікований в 1951 році. Ледь побачивши світло, він, як це було і з іншими творами письменника, відразу ж привернув увагу читаючої публіки. Роман Селінджера різко виділяється на тлі переважали в той час стримано-об’єктивістської […]...
- Традиційна лірична проза Йосипа Бродського У традиційній ліричній прозі присутні риси як епосу, так і лірики. Співвідношення епічн і ліричного може в ній значно коливатися. Але взаємопроникнення епічного й ліричного в ліричній прозі завжди обумовлено специфічною роллю в ній суб’єкта оповідання, що, як правило, є композиційним центром добутку Постмодернізм фіксує явище “смерті автора”, суб’єкт втрачає в ньому свою колишню роль. […]...
- Лірична поезія Мюссе В ранній поезії він теж тяжів до яскравих барв і пластичних форм, до живописання словом, але вносив у це стільки легкості, вишуканості, якоїсь веселої жвавості, що його твори значно випадали із “живописного стилю”. Іноді живописний сюжет ставав у нього предметом іронічного обі-грування і набирав характеру жартівливого виклику та епатажу прихильників класичного мистецтва, як у знаменитій […]...
- Лірична стихія творчості Е. Гуцала Безперечна заслуга Євгена Гуцала полягає в тому, що він переніс своїх персонажів із площини героїчної в ліричну. Заперечував своїми творами збірний, плакатний образ свого народу, який подавали його “брати” по перу. Є. Гуцало почувався серед ними найбільш невимушено, розкуто, охоче розповідаючи про красу рідної природи й людей. Його твори пройняті передчуттям радості й любові, які […]...
- Лірична героїня в баладі “Світлана” В. А. Жуковського В. А. Жуковський – відомий поет, майстер поетичного слова, тонкий знавець російської культури й фольклору. У баладі “Світлана” автор реалистично описав російський побут, народні обряди, розкрив росіянку душу, таку більшу, щедру, трепетну й гарячу. Життя російської людини раніше тісно була пов’язана із традиціями й обрядами. По знаменнях долі або природи коректувалося життя й діяльність однієї […]...
- Що означає природа в моєму житті (твір-роздум) Ми живемо на четвертому поверсі. Вікна нашої квартири виходять у двір, що густо засаджений тополями. Більшість тополь старі, посаджені після війни. Усім гарні ці тополі, але на початку літа вони завдають багато незручностей. Пух від них проникає навіть до кімнати, залітає в під’їзди, а земля немов пухнатим снігом покривається. Ми з хлопчиками любимо підносити запалений […]...
- Твір на тему: “Кто владеет моим серцем?! Прекрасная Маргарита” ( замальовка до твору “Бородіно”) Сон Маргарити Тучкової: на голубому небі великі криваві літери: Бородіно. Так за декілька років дізналася, яких змін – фатальних – зазнає її сім’я. Всі четверо братів – Тучкових – обороняли редут Раєвського (справжнісіньке пекло) і гинули в муках один за одним. Дізнавшись про смерть синів їхня мати в одну мить осліпла. На прохання та вмовляння […]...
- Твір на тему: “Все те, що я колись не встиг тобі сказати…” (замальовка за мотивами інтимної лірики) Цей лист я пишу людині, якої вже немає. Вона не вмерла, не захворіла, просто одного разу тихо зникла з мого життя. Вже кілька місяців я беру до рук олівця і прагну висловити їй все те, про що я жалкую досі і те, що не сказав колись, боячись та не сміючи. … Пам’ятаєш, коли ми вперше […]...
- Поезія А. Малишка – глибоко лірична, щира, безпосередня Поет глибоко переживає те, про що пише. Його творам притаманна ліричність, емоційність, простота, прозорість змісту. Тому однією з особливостей поезії О. С. Малишка є її музикальність. Поет був сам музично обдарованою людиною, мав чудовий голос (баритон), добре співав. На слова А. Малишка написано понад сто пісень композиторами О. Білашом, Платоном і Георгієм Майбородою, Л. Ревуцьким […]...
- “Лірична сповідь: біографія у віршах”. Чи можна так охарактеризувати поезію С. Єсеніна? … Його поезія є ніби розкидання Обома пригорщами скарбів його душі. О. Толстой Вірші Єсеніна – щира сповідь романтичної душі, яка захоплює одухотвореністю і прагненням оспівати кращі людські почуття. Вона дуже щиро і правдиво розкриває пошуки непростої душі і непростого життя поета. У ранніх віршах Єсеніна виникають образи російських селян. От мужики ремствують на посуху, […]...
- Травневі “заметілі” (твір розповідного характеру – оповідання) Того весняного ранку я вийшла надвір без чітко окресленої мети, просто тому, що хотілося прогулятись. “Можливо, зайду в парк”, – подумала я. Щойно вийшла з будинку, одразу зрозуміла – прогулянка буде тривалою. Хоча б тому, що у день, коли розквітли абрикоси, сидіти вдома – майже злочин. А абрикоси розквітли пишно, одразу скрізь – і на […]...
- «Книга пісень» – лірична сповідь Гейне Справжнього поета можна порівняти з натягнутою струною на скрипці буття. Дотик – і заспіває, заплаче душа поета. А людям залишаються вірші… Генріх Гейне стояв біля витоків романтизму, був його фундатором разом із Байроном, Міцкевичем, Пушкіним, Шевченко. У кожного з цих поетів була своя книга, що принесла світову славу. Для Гейне це була збірка поезій "Книга […]...
- “Книга пісень” – лірична сповідь Генріха Гейне Генріх Гейне стояв біля витоків романтизму, був його засновником разом з Байроном, Міцкевичем, Пушкіним, Шевченка. У кожного з цих поетів була своя книга, яка принесла світову славу. Для Гейне це була збірка віршів “Книга пісень”. До збірки увійшли вірші, створені протягом 1816-1827 років. Переважна їх більшість написано в дусі народних пісень, про що і свідчить […]...
- Лірична пісня про високе кохання (за новелою «Три зозулі з поклоном») Неосяжна туга часто охоплювала Григора Тютюнника, і в такі години свого життя письменник відчував себе зовсім самотнім, чужим для ворожого йому світу. Лишаючись наодинці із собою, митець настирливо шукав захисту для змученої душі. Про це красномовно говорить одна з його останніх новел «Три зозулі з поклоном». Цей твір чи не найкраще віддзеркалює внутрішній світ Григора […]...
- Висока лірична простота поезії Ліни Костенко Видатна українська поетеса Ліна Костенко створила яскравий світ чудових подій. Такі автори, як Костенко, є хранителями високої культури художнього слова. Її поезії притаманні не лише багата образність і глибина ліричної думки, а й гостра афористичність, завдяки якій багато з творів Ліни Костенко вже сьогодні ввійшли до золотого фонду вітчизняної літератури. Тематика поезій Костенко дуже багата. […]...
- Безквитковий горобець. Твір з обрамленням із власних спостережень Ця поїздка метро мені особливо запам’яталася. Була зима, але, як і останні кілька зим, вона не була надто суворою. На східцях біля входу в метро стрибали горобці. Вони нікого не боялися. Щоправда, вони завдавали багато клопоту бабусям, що торгують насінням та горішками. Варто було хазяйкам насіння відвернутися – горобці тут як тут. Сядуть на миску […]...
- Розповідь про дятла Моя розповідь буде про птахів, точніше, про одного з них. Я розкажу про дятла. Одного разу я поїхав до родичів у село. Там я гуляв у їхньому саду, великому та старому. І ось, під час моєї прогулки, я почув голосне: “Тук-тук!” . А потім пролунало чітке рипіння дверей: “Тр-р-р!”. Немовби хтось постукав, і для нього […]...
- Твір-розповідь з елементами роздуму на тему: “У кожного своє щастя” Я щаслива, що народилася. Я радію, коли пробуджується природа, коли падає сніг або йде дощ, коли світить ясне сонечко і співають пташки. Я радію, коли всі рідні здорові. Я щаслива, що в мене є мама, тато, братик. Я люблю життя, через те й щаслива. Переказ за планом та словником “Як котові соромно стало” План. 1. […]...
- Що посієш – те й пожнеш Раніше, коли я чув прислів’я «Що посієш – те й пожнеш», думав, що воно тільки про працю людини. Зробиш щось – і тоді щось матимеш. Але якщо вдуматись у зміст цих слів, то їх можна перенести і на людські взаємини. Посієш щось лихе, недобре – отож таке й збереш. Це будуть гіркі плоди з твоєї […]...
- Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ – дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити […]...
- Улюблений куточок природи (твір-опис) Мій улюблений куточок природи знаходиться просто перед нашим будинком. Це палісадник – невеликий обгороджений садок. Розбив його один з мешканців нашого будинку, Віктор Іванович. Щодня його можна було бачити в цьому палісаднику. Він доглядав за вишневими деревами, які щедро плодоносили, яблунями, абрикосовими деревами. Є в палісаднику і ягідні кущі. Тут ростуть і звичайні дерева: липа […]...
- Яблуневий сад у різні пори року Яблуневий сад у різні пори року Моя школа знаходиться недалеко від будинку, де я живу. Шкільна територія досить велика, там є теплиця, майданчик для занять з військової підготовки, географічний майданчик, корти для тенісу та великий стадіон, де ми граємо у футбол. А ще біля нашої школи є сад, до ростуть яблуні. У вересні починаються заняття […]...
- Як ми саджали дерево (твір-розповідь з елементами роздумів) Як ми саджали дерево (твір-розповідь з елементами роздумів) Кажуть, що людина за своє життя повинна посадити дерево, побудувати будинок і виростити дитину. Про будинки й дітей мені ще, мабуть, ранувато думати. А ось про дерева… Я не розумію, як можуть деякі хлопці обламувати на деревах живі гілки, калічити кущі. Ще коли я був зовсім маленький, […]...
- Роздум про зміст прислів’я “Вересень рум’янець року” Прислів’я – найдавніша творчість народу. В них – наймудріші думки, їх треба розуміти, бо вони лежать не зовсім на поверхні. Ось прислів’я про вересень. Це перший місяць осені, назва його походить від рослини вереса, що росте в Поліссі і найпишніше цвіте саме у цьому місяці. Квітне верес. Та ми не всі його бачимо. А от […]...
- Уславлення вірності інтересам нації в казці “Хоробрі з Найхоробріших” Казка М. Магери “Хоробрі з Найхоробріших” розповідає про боротьбу українського народу за волю. Жив собі “народ волелюбний у мирі і злагоді, не хотів ні з ким воювати. Плекав своє “невмируще чудо-дерево Мову”. Охороняв це дерево Сивобородий – втілення мудрої старості. І коли напали на нашу землю загарбники, кращі сини – Хоробрі з Найхоробріших – вирішили […]...
- З вікна моєї квартири (твір-опис) Я завжди радію тому, що вікна моєї квартири виходять не на гучний проспект або трасу, а на дачні сади, за якими видно ліс. Саме тому я не повісила у своїй кімнаті картину із зображенням пейзажу, хоча дуже люблю пейзажі. Вигляд з мого вікна – найкраща картина, яка тільки може бути. Це найкращий, постійно мінливий пейзаж. […]...
- Збирання врожаю (твір-опис процесу праці) Я люблю початок осені. Після довгих літніх канікул весело зустрічатися зі шкільними друзями. Літо скінчилось, а ще тепло. У такий час ми з однокласниками збираємо яблука у шкільному саду. Так було і цього року. Яблук уродило дуже багато. Жовті, червоні, рожеві висять вони на гілках. Під час уроку праці ми з однокласниками прийшли у шкільний […]...
- Найсмачніші в світі яблука Прямо під вікном моєї кімнати росте яблунька. Пам’ятаю, як я все літо чекав, коли вже зможу поласувати її плодами. Аж ось наприкінці літа ми з дідусем потрусили деревце, схопили по яблучку. Та тільки вкусили – відразу скривились. – Ой, яке ж гірке та погане!- сказав я.- Зрубай, діду, це дерево. Воно нам не потрібне! На […]...
- Твір про людську пам’ять, про те, як вона допомагає вдосконалитися людині Закон життя жорстокий – все народжене коли-небудь зникає. Та це не повинно лякати людей. Навпаки: треба вірити, що життя прекрасне і постійно рухається вперед. Ніщо на світі не зникає безслідно. Людина успадковує пам’ять віків, надбання попередніх поколінь, давні традиції, вірування. Ми смертні, але безсмертний народ і безсмертя – в наступності поколінь. Мудрість віків зберігається у […]...
- Осика (науковий опис) Осика – дерево з колоноподібним стовбуром, зеленою або зелено-сіруватою корою, округлим листям на довгих сплюснутих черешках. Тичинкові квітки зібрані у темно-сірі колоски. У маточних суцвіттях зав’язується дрібне, жовтувато-біле чи сірувате насіння, яке за один-три місяці втрачає схожість. Дерево іноді сягає 35 метрів заввишки. Віковічний шелест осики Кожне дерево має свої, властиві тільки йому ознаки. Дуб […]...
- Розповідь про море Кажуть, що море безкінечне. З географічної точки зору це звісно не так. Проте, якщо хоча б на мить у нього вдивитись, всі сумніви одразу зникають. Безкрайній горизонт такий неосяжний, такий далекий. Люблю прогулянки біля моря. Вони ніколи мені не набриднуть, адже завжди різні. Саме море не буває однаковим. Воно мінливе за своєю природою. Сьогодні воно […]...
- У фольклорному садку Мені було дуже цікаво вивчати перший розділ нашого підручника. Разом із Сашком, Софійкою та Мудрим Папугою ми мандрували по чарівному Саду Зарубіжної Літератури. Спочатку ми потрапили в куточок “Перлини народної мудрості”. Чого тут тільки не було! І прислів’я, і приказки, і забавки, і дражнилки. Мудрий Папуга пояснював, що фольклор у перекладі з англійської означає “народна […]...
- Снігур на горобині (твір-опис) Зима цього року лягла рання. Кілька днів підряд ішов сніг. Двірники, захоплені зненацька снігом, не встигли згребти опале листя. Де-не-де можна було побачити різьблений кленовий листок, що стирчить з-під снігу. Ще подекуди на деревах залишалося листя. Здавалося, дерева підставили свої долоньки, на яких лежав і не танув сніг. Листя на дубі, що залишилося, схоже на […]...
- Перемогла справедливість? Твір-розповідь з елементами переказу. Мій дядько дуже розумний! Коли він приходить до нас в гості, часто роз: повідає різні історії. Вчора знову так і було. Як тільки дорослі поїли і вийшли в сад, ми з братом примчалися до дядька і попросили відповісти на питання: “Чи завжди добро перемагає зло?” Дядько відповів: – У дитячих казках […]...