“Аби ти щаслива була, Україно…” за поезією П. Воронька

Схожі твори:

1. “Україно, судьба моя, дивна, єдина!”. Твір за віршами Платона Воронька У кожного поета біографія є одним із найсильніших джерел його творчості. Так і у Платона Воронька. Людина героїчної долі, великої душі і оптимізму, він завжди був у вирі життя. У своїх віршах поет часто звертається до теми Батьківщини, рідної землі. Ліричний герой його поезій висловлює думи й почуття самого поета, коли говорить: Усі мої сили, […]...
2. «Україно, судьба моя, дивна, єдина!» (за віршами Воронька) У своїх віршах Платон Воронько часто звертається до геми Батьківщини, рідної землі. Ліричний герой його поезій висловлює думки й почуття самого поета, коли говорить: Усі мої сили, наснагу високу, Й життя я віддам до останнього кроку, Аби ти щаслива була, Україно, Судьба моя дивна, Єдина! У багатьох його творах звучить тема пам’яті. У вірші «Люблю […]...
3. Хліб – усьому голова (за поезією Воронька) «Хліб наш насущний дай нам на кожен день»,- молили Всевишнього наші предки. Сучасні письменники часто звертаються до образу хліба. Платон Воронько в поезії «Пахне хліб» з надзвичайною ніжністю й любов’ю говорить про хліб: Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Дійсно, хліб – це наша національна святиня, це невтомна праця людини-сіяча, […]...
4. Протиставлення лихові війни щастя і краси мирного часу (за поезією “Люблю я ліс”) Багато часу минуло з тої пори, як закінчилася війна. Але чутливу душу Платона Воронька ще хвилюють жахливі спомини. Поет знову звертається до тих кривавих днів і ночей. У поезії “Люблю я ліс” П. Воронько згадує, як цей “дрімотний ліс” приніс партизанові “жаданий захист і спочинок”. У цьому лісі кожне дерево є свідком героїчного подвигу партизанів. […]...
5. Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині – це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник. Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною… Хліб – це наше найдорожче […]...
6. “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу’ за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв […]...
7. Виховання в дітей поваги до батьків Поезія Платона Воронька – одна з найщиріших у сучасній українській літературі. Його вірші надихають на добрі справи, готують до натхненної праці на славу Батьківщини, а також вчать любити і поважати своїх батьків. У вірші “Школа батьків” П. Воронько звертається до своїх батьків зі словами щирої подяки: Привчав мене батько трудитись до поту, А мати – […]...
8. Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно…”) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
9. Шануймо святиню – хліб (за віршем «Пахне хліб») Здавна хліб уважався мірилом людської совісті. Хлібом-сіллю зустрічали друзів, молодят, немовлят. Слово «хліб» завжди викликало в людей особливе почуття святості. Відомий український поет Платон Воронько написав вірш «Пахне хліб», в якому висловлює особливу любов до виплеканої людськими руками паляниці: Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Поет порівнює хліб із сонцем та щастям. […]...
10. Моральні принципи Платона Ангела (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) І. Головна тема твору “Дикий Ангел” (повість про сім’ю – такий підзаголовок дав автор п’єси). ІІ. Основний життєвий принцип головного героя Платона Ангела (зміст життя людини – у праці). 1. Ставлення до праці – найважливіший критерій вартості людини (поважне ставлення головного героя до роботи). 2. Воля Платона в родині (все в родині Ангела залежить від […]...
11. Образ матері України (за поезією “У дитячому серці жила Україна”) У своїй творчості Д. Павличко часто звертається теми Батьківщини, до теми рідної землі. Вірш “У дитячому серці жила Україна” починається споминами поета про веселі і сумні пісні матері. У дитячому серці жила Україна Материнські веселі і журні пісні. Д. Павличко вчився в польській школі, де суворо заборонялося спілкування українською мовою. Тому поетові багато разів доводилося […]...
12. Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг […]...
13. “Україно – ти моя молитва” Василь Симоненко постав перед нами сурмачем молодого покоління, що дітьми-пастушками вийшло з воєнних заграв. Зболений ранніми болями, одержимий жагою любові до рідної України, він виповів свою любов до неї в палких рядках: Не шкодуй добра мені, людині, Щастя не жалій моїм літам – Все одно ті скарби по краплині Я тобі закохано віддам. Чуття отчої […]...
14. Щире слово вдячного сина (за віршем «Школа батьків») Повага до старших, батьків завжди вважалась в українців рисою, притаманною справжній людині. Вірш П. Воронька «Школа батьків» -щире слово вдячного сина батькові й матері, які вчили дитину найголовнішому в житті – праці й любові до пісні: Привчав мене батько трудитись до поту, А мати – любити пісні. Спасибі вам, рідні, за щиру турботу, Наука згодилась […]...
15. ПЛАТОН ВОРОНЬКО Народився П. Воронько 1 грудня 1913 року в селі Чернеччині Сумської області в сім’ї сільського коваля. Закінчив Харківський ав­тодорожній технікум 1932 р. Вчителював на Харківщині. 1938-39, 1940-41 pp. учився в Літературному інституті ім. Горького в Москві. Перша збірка поезій “Карпатський рейд” з’явилась 1944 р. Збірки поезій П. Воронька “Партизанський генерал Руднєв” (1946), “Від Москви до […]...
16. Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поезія А. Малишка періоду Другої світової війни – це різноманітні за змістом і художніми образами поезії, у яких і заклик до боротьби з фашизмом, і розповіді про подвиги та трудові будні, картини боїв та гіркота відступу. Ці твори сприймаються як сповідь поета-воїна, що жив одним життям із мільйонами інших людей і розділяв із ними і […]...
17. Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: …в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому і […]...
18. Україно моя! Бути вільній тобі навіки! (За творчістю українських поетів) Україна… В ньому слові бринить музика смутку і жалю. Багато поколінь поетів і письменників оспівували любов до України, до рідного народу, якому впродовж тисячоліть випало зазнати стільки кривд і знущань. Згадаймо Тараса Шевченка, який усе своє життя поклав на вівтар Вітчизни: Я так її, я так люблю Мою У країну убогу, Що прокляну святого бога. […]...
19. Україно моя! Бути вільній тобі навіки! Україна… В цьому слові бринить музика смутку і жалю. Багато поколінь поетів і письменників оспівували любов до України, до рідного народу, якому впродовж тисячоліть випало зазнати стільки кривді і знущань. Згадаймо Тараса Шевченка, який усе своє життя поклав на вівтар Вітчизни: Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого За неї […]...
20. “Була б шия, а ярмо знайдеться” Твір зароманом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Автори подають широку передісторію села Піски ще з часів заселення Лівобережної України. ” А літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було. Там стояло невеличке сільце, або краще невеликі хутірці розсипались по балці, як […]...
21. Трактування праці як найважливішого чинника національного відродження (за поезією “До праці”) Усе життя Б. Грінченко був невтомним трудівником. Змолоду обравши собі долю “робітника без відпочинку”, він, за словами М. Чернявського, “більше працював, ніж жив”. Праця була для письменника синонімом життя. І це підтверджується всією його творчістю. У вірші “До праці” автор стверджує: “Праця єдина з неволі нас вирве”. Поет закликає однодумців: Нумо до праці брати! Годі […]...
22. Образне змалювання краси весняної природи (за поезією “Березень”) Краю мій зелений, вічная дорога, Та безсмертник в полі, в небесах гроза – Припаду я серцем до твого порога Як твоя кровинка, як твоя сльоза. М. Стельмах Палка та щира любов М. Стельмаха до Батьківщини відбилася в його творчості. З натхненням описує він красу рідної природи. Боротьба весни з зимою особливо приваблює поета. Читача зачаровують […]...
23. Роздуми поета над тим, що таке справжній патріотизм (за поезією “Патріоти”) Вболівання поета щодо тяжкої долі поневоленої України примусили В. Самійленка замислитись над тим, що таке справжній патріотизм. Розуміючи, що тільки щиро віддані Батьківщині громадяни можуть відродити державу, поет змальовує образ справжнього патріота в однойменному вірші. Письменник зображує розмову двох хлопців “про долю своєї землі”. Один з них промовляє на захист народних прав, доводить давність і […]...
24. Поетичний заповіт Пушкіна. Твір за поезією “Я пам ятник себе воздвиг…” Я тисячами душ живу в сердцах Всех любящих, и, значиш, я не прах, И смертное меня не тронет тленье. Макіавеллі. Читаючи вірш О. С. Пушкіна “Я памятник себе воздвиг нерукотворньїй…”, мене найперше вражає дар передбачення, дарований усім великим поетам. Адже вірш написано 1836 року, коли поету залишалося жити менше року. З чого б раптом тридцятисемирічному […]...
25. Моя країна Україно! Напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим вирізняється з-поміж тисяч інших країн світу. Відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна ~- це не просто клапоть землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім’ю, – це щось значно більше, це почуття, які виникають до цього […]...
26. Краса української природи за поезією М. Вінграновського Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи […]...
27. Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги […]...
28. Величальна матері (за поезією Олійника) Уся краса світу, його безмежність і незбагненність втілилися для нас у жінці-матері. Вона – наша порадниця й розрадниця, наша наставниця й заступниця. Перше слово, яке ми вимовляємо, звернене до матері, що подарувала нам життя, навчила нас говорити, бачити сонце, слухати пісню. І тому з образом матері пов’язуємо ми найдорожче нашому серцю: рідний дім, квітучий сад, […]...
29. “Навеки любовью ранен” (за поезією В. В. Маяковського) Одна з вічних тем у літературі – тема кохання – проходить крізь всю творчість В. Маяковського. “Кохання – це серце усього. Якщо воно припинить роботу, все інше відмирає, робиться зайвим, непотрібним. Але якщо серце працює, воно не може не виявлятися у всьому”, – вважав поет. Життя Маяковського з усіма його радощами і прикростями, болем, розпачем […]...
30. Ми – українці (за поезією “Ми йдемо”) Україна… Край краси й тяжкої недолі, неповторної пісні й волелюбного лицарства, край із багатою і на радість, і на криваві сторінки історією. Але найбільше багатство кожної землі – її вірні дочки й сини. У поезії “Ми йдемо” автор показав нас, українців, які гордо йдуть своєю віковічною землею: Ми йдемо по Україні: від степів до гір, […]...
31. “Неможливо жити душі без пісень” (за поезією А. А. Ахматової) Музика і звук – те, що оточує кожну людину з дитинства. І очарування звуку не тільки в тому, що він втілює в собі життєву ситуацію, ніби всотує її в себе, але й у тому, що тривало зберігає її, оберігаючи від руйнування часом. У непідвладності звуків плину часу – високо оцінена Ахматовою надійність, надійність вірного свідка: […]...
32. “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (за поезією В. Симоненка) Ніколи український народ не забуде найстрашнішої трагедії в історії України – кривавого терору часів сталінщини, хрущовщини і брежнєвщини. Скільки лише за цей час загинуло невинних людей, а також “розумників із гнилої інтелігенції”, як тоді називали письменників, художників та інших, які виступали проти існуючого ладу і не хотіли “присмоктуватись” до нього. Сюди відноситься талановитий поет, сурмач […]...
33. Твір-роздум. Щаслива мите, зупинись! Нещодавно здавалося, що все на світі так легко і просто. Ось твій дім, твоя школа, твої друзі. У тебе немає жодної хвилини вільної. Поки що ти – дитя, тому й не замислюєшся над тим, чи радісно, щасливо тобі жити у світі, повному тривог, сльоз, розчарувань. Але час, як відомо, невпинно лине вперед, летить, як швидкий […]...
34. Поетичне вираження любові до матері-землі у віршах “Спасибі”, “Розмова з другом” Рідна земля – найдорожчий скарб народу. Любов до неї надихає на подвиги, зігріває душу, допомагає у важкі часи. Красу української землі описував у своїх віршах М. Рильський Поет палко любить природу рідного краю. Як живу істоту, описує він ліс у вірші “Розмова з другом”: Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої […]...
35. Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі Від переможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам’яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни. Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі “Нічні роздуми старого шахтаря”, що під час війни став солдатом-сагіером, звільнив свій край та пів-Європи від […]...
36. Співець із народу і для народу (за поезією С. О. Єсеніна) Кожне прізвище яскравих російських поетичних дарувань асоціюється з якими-небудь явищами, предметами, викликає певний настрій. Прізвище Єсеніна для мене – це любов, природа, пісня, це сила і ніжність, це дзеркальний відбиток нашої слов’янської душі, це суть нашого життя. Дуже рано пішов із життя співець “страны березового ситца”, а вірші його усе звучать. То світлі і чисті, […]...
37. “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” (П. Тичина) Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть […]...
38. Любов Т. Шевченка до України (за поезією “Садок вишневий коло хати…”) Тарас Шевченко все життя мріяв жити в Україні, а сам довгі роки поневірявся у чужих краях. Перебуваючи у Петербурзі в казематі, він згадує рідний край, вишневі сади, лісні, працьовитих людей. І все це він. відтворив у невеличкому вірші “Садок вишневий коло хати…”. Поет палко любив Україну, бо тільки любляча людина могла намалювати таку чудову картину, […]...
39. Твір за поезією В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” Мабуть, немає людини, яка б не замислювалася над питаннями: чи так вона живе? Чи гідна називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? Замислююся над цим і я… Думаю, що людина відрізняється від інших створінь природи духовністю, здатністю до розуміння і всепрощення. Звісно, що кожна особистість – неповторна! Але вважаю, що завдання кожного – робити світ […]...
40. Полум’яний заповіт нащадкам (за поезією “Заповіт” Т. Шевченка) Читаючи один із найвідоміших творів, який був написаний Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї Батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Як і кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ліричний герой ставить […]...