Роздум за твором Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…”

Ніяка блискуча доля не приховає природної низості.
Федр
Від чого залежить успіх людини у житті? Від примх долі чи від самої людини? Чи кожен, народжений людиною, має право так називатися? Відповіді на ці питання ми можемо знайти на сторінках казки Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…”. Цахес народився потворою: “Голова в нього глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов ліщинові палички, ноги, тож весь він був схожий на роздвоєну редьку”. Таким побачила його вперше добра фея Розабельверде

й одразу ж захотіли допомогти йому. Вона наділила Цахеса чудесним даром – трьома вогненно-опискучими волосинами. Віднині все те добре, що роблять інші люди, приписуватиметься Цахесу – Цінноберу.

Для всіх, хто знаходиться поруч із Цахесом, він демонструє красу, вихованість, розум, працелюбність та інші чудові якості, “крадучи” їх в оточення. На справді у професора Моша Терпіна Бальтазар читає чудовий сонет, який він написав для коханої Кандіди. Та оплески дістаються потворі, а Кандіда навіть винагороджує його поцілунком. Заїжджий скрипаль-віртуоз Сбіокка грає скрипковий концерт, співачка

виконує арію, але шалений успіх має Ціннобер. Талановитий юнак Пульхер блискуче складає кандидатський іспит, але вищий титул і жадану посаду отримує знову-таки Цахес.

Перед очима читача відбувається фантастичний злет Цахеса від студента до міністра. Його нагороджують орденом Зелено-плямистого тигра з двадцятьма діамантовими гудзиками. Він оселяється у розкішному особняку і стає нареченим найвродливішої дівчини князівства – Кандіди.

Здавалося б, що так буде завжди. Та фея Розабельверде переконалася, що вопа наділила чарівним даром негідну людину. Бо Цахес, незважаючи на блискучі зовнішні успіхи, залишається грубим, примхливим, злостивим. Він лише користується чарівною допомогою феї, сам же не докладає жодних зусиль на шляху до успіху. У його душі так і не прокинулись людські почуття. Фея з глибоким розчаруванням говорить: “Я помилилася, гадаючи, що зовнішній прекрасний хист, яким я тебе обдарувала, пройме благотворним променем твою душу і збудить внутрішній голос, що скаже тобі: ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся”.

Цахес дістав заслужене покарання. Бальтазар вирвав у нього з голови вогненно-блискучі волосинки – і чари розвіялись. На прикладі злету та падіння Цахеса автор доводить нам, що без напруженої духовної праці ніхто не зможе дорівнятися до людини. Ніякі сприятливі умови, нічия допомога, навіть чарівні сили, не забезпечать успіху без зусиль самої людини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Роздум за твором Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…”