Використання Ібсеном аналітичної композиції у п’єсі “Ляльковий дім”

Схожі твори:

1. Використання Ібсеном аналітичної композиції у п’єсі «Ляльковий дім» Ібсена ще за життя називали творцем аналітичної драми ХІХ ст., що відроджувала традиції античної драматургії. Аналітична композиція, за Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, що приховується за зовнішньо спокійною дійсністю. Так композиційно побудована п’єса «Ляльковий дім». Аналітична композиція визначається ще й тим, яку роль у долі героїв відіграють події, що відбулися задовго до початку дії. В […]...
2. Аналітична композиція в п’єсі Генріха Ібсена “Ляльковий дім” Ібсена ще за життя називали творцем аналітичної драми XІX століття, що відроджувала традиції античої драматургії. Автор використовує аналітичну композицію, щоб показати невідповідність між зовнішніми проявами життя з його справжньою сутністю. Він добре знав проблеми, що постають перед людиною в житті, розумів, що зовнішній добробут приховує чимало трагедій. Аналітична композиція, за Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, […]...
3. Як я розумію зміст назви “Ляльковий дім” Коли говорити про щастя, то неможливо уявити його собі без сім’ї, поза сім’єю. П’єса Г. Ібсена “Ляльковий дім” саме про це. Родину Хельмерів, мабуть, можна було б назвати зразковою. Респектабельний чоловік, милі дітки, чарівна дружина живуть у мирі й злагоді. Та й розпочинається все на Святий вечір. Різдво – уособлення сімейного затишку, і Нора готується […]...
4. Чому Г. Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? Найбільшу популярність серед реалістичних п’єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”. У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім’ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив питання перед численними читачами та глядачами: як жити, як кохати, яким бути? Головна героїня п’єси Нора бачить сенс життя в […]...
5. Твір на тему: “Як я уявляю подальше життя Нори Хельмер” за п’єсою Г. Ібсена “Ляльковий будинок” Нора Хельмер – центральний персонаж п’єси, дружина адвоката Хельмера. Вона, здається, має все необхідне для щастя: коханого чоловіка, дітей, будинок. Щасливо проживши з чоловіком чималу кількість років, вона раптом приймає несподіване рішення піти з дому. Ніхто з домашніх не здогадується, чим викликане таке рішення. До того ж ніхто не знає, що за зовнішньою веселістю і […]...
6. Проблема морального максималізму у п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Людині притаманне прикрашати власне життя, причому не тільки для чужих очей, а й для власних. Це зрозуміло, навіть природно. Як птах будує власне гніздечко, так людина створює затишок у власному домі, лад і традиції у сім’ї, стиль життя. Погано лише, коли це стає самоціллю, не фоном, а основним сюжетом, коли поступово щезають серйозні розмови й […]...
7. Генрік Ібсен “Ляльковий дім” 1. Назвіть два основних жанрових типи драми. Відповідь: Аристотелівська Відповідь: закрита і неаристотелівська Відповідь: відкрита. 2. Хто з літераторів межі ХІХ-ХХ ст. створює так звану “нову драму”, що спричинило справленій переворот у світовій драматургії? Відповідь: Генрік Ібсен. 3. Якою є інша назва п’єси Генріка Ібсена “Ляльковий дім”? Відповідь: “Нора”. 4. Якими пестливими іменами називає Нору […]...
8. Проблематика драми Г. Ібсена “Ляльковий будинок” Генрік Ібсен – відомий норвезький драматург, якого перш за все цікавили соціальні трагедії та морально-етичні проблеми. Почуття власної гідності, на думку письменника, людина повинна зберігати за будь-яких обставин. “Ляльковий будинок” є одним з найвідоміших творів Ібсена, в якому випливає проблема самопожертви заради кохання. Автор взяв історію однієї родини, де родинні стосунки розкрилися під час вимушеного […]...
9. Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? І. Г. Ібсен – драматург-новатор (створив “нову драму”, новий жанр синтетичної п’єси, в якій поєднується трагедія і комедія; прискіпливо аналізує сучасне суспільство, доводить, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади). ІІ. Розкриття у п’єсі Г. Ібсена трагізму сімейного життя, що приховується за зовнішнім благополуччям. 1. Особливість п’єси “Ляльковий дім” (подав надзвичайно гостру […]...
10. Втрачений секрет сімейного щастя (за драмою Ібсена «Ляльковий дім») Генрік Ібсен був людиною суворої, але щирої вдачі, його завжди приваблювали добрі, відверті люди, які вміли кохати і жертвувати заради інших своїм добробутом. Саме тому норвезький митець намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Його драма «Ляльковий дім» поставила перед численними читачами та глядачами важливі питання: як жити, кохати, якими бути? Ібсен підняв завісу над побутом сім’ї, […]...
11. Особливості драматичного конфлікту та розвитку дії в п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Видатний письменник XIX ст. Генрік Ібсен відіграв провідну роль у становленні нової європейської драми. Його новаторство полягало у відмові від звичного любовного конфлікту як основного рушія дії, у постановці низки актуальних проблем про особистість та її стосунки з суспільством. Чи не найвідомішим взірцем його “нової” драми стала п’єса “Ляльковий будинок”, сюжетом для якої автор обрав […]...
12. Сім’я це велика таємниця. Г. Ібсена “Ляльковий дім” Кожна дитина мріє про свій дім, про свою сім’ю, і їй хочеться, щоб реальне життя було яскравим і радісним. Але людина дорослішає й поступово розуміє, що не все так гарно в житті. Як же зробити свій дім справжнім, а не ляльковим, як наповнити його щирими почуттями і радістю? Над цим замислювався норвезький драматург Генрік Ібсен […]...
13. Чому п’єса названа Ляльковий дім” Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілю зією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний […]...
14. Символізм назви п’єси Генріха Ібсена “Ляльковий дім” Генріх Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У своїх п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання у п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, […]...
15. Аналітична композиція у п’єсах Ібсена Ще за життя драматурга п’єси Г. Ібсена визнавалися новаторськими, а їх автора цілком справедливо називали творцем аналітичної драми ХІХ століття, що відроджувала традиції античної драматургії. Композиція п’єс Ібсена пов’язувалася з будовою трагедії Софокла «Цар Едіп», уся дія якої підкорена розкриттю таємниці – з’ясуванню подій, що відбувалися колись. Поступове наближення до таємниці створює сюжетну напругу, а […]...
16. Чому п’єса названа “Ляльковий дім’? (за однойменною п’єсою Г. Ібсена) Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, […]...
17. Новаторство драматургії Г. Ібсена (за драмою “Ляльковий дім”) Генрік Ібсен – великий норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми. Перші його п’єси були написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Та згодом Ібсен відходить від героїчних оповідей і звертається в більшості своїх п’єс до сучасності, її проблем, її Характерів. Так з’явилася драма “Ляльковий дім” – […]...
18. “…І ти, і я – ми обоє повинні змінитись…” Родинне життя Нори і Торвальда (за п’єсою Г. Ібсена “Ляльковий дім”) Один із найвідоміших творів норвезького драматурга Г. Ібсена – соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”, у якій автор висвітлює важливі й актуальні тогочасні проблеми. Проблему емансипації жінки, проблему жіночого щастя, врешті, проблему гідності людини, особистості й самовизначення на прикладі однієї сім’ї – Торвальда і Нори Хельмерів. На перший погляд – це звичайна середньостатистична сім’я, яких чимало було […]...
19. “Правда і свобода основи суспільства” (за драмою Г. Ібсена “Ляльковий дім”) Дія драми “Ляльковий дім” відбувається у сучасній авторові Норвегії, тобто у другій половині XІX століття. Насправді проблеми, порушені у цьому творі, так чи інакше актуальні за всіх епох, але саме час появи драми спричинив успіх та­кого масштабу. Місце жінки в родині та суспільстві, її роль та права – ось проблеми, які над­звичайно гостро постали в […]...
20. Проблема сімейного щастя в драмі Г. Ібсена “Ляльковий будинок” Закінчувалося насичене важливими подіями, але відносно спокійне XІX століття. Немов у передчутті майбутніх історичних ураганів, людство переживало соціальні трагедії й морально-етичні перевороти. Уже ніщо не могло врятувати суспільство від невідворотних змін, але людина повинен був устояти, не втратити почуття власного достоїнства, не зігнутися під життєвими безладдям. Але чи взагалі можливий захист від долі, що коштує […]...
21. Проблема сімейного щастя в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Закінчувалося насичене важливими подіями, але загалом досить спокійне XІX століття. Ніби в передчутті майбутніх історичних буревіїв людство переживало соціальні трагедії та морально-етичні потрясіння. Уже ніщо не могло врятувати суспільство від невідворотних випробувань. Людина за цих умов мала не втратити почуття власної гідності, не схилитися перед життєвими обставинами. Але ж чи є взагалі захист від долі, […]...
22. Особливості драматичного конфлікту в п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Що стало причиною такого великого інтересу європейців до твору Ібсена? А що такий спалах був, можемо довести хоч би переліком постановок п’єси у різ­них країнах. У головній ролі на сцену виходили легендарні Сара Бернар, Елеоно­ра Дузе, Віра Комісаржевська. Вистава мала шалений успіх, театри виїжджали з нею на гастролі. Тільки у Сполучених Штатах Америки п’єсу не […]...
23. “Ляльковий будинок” Ибсена – “драма ідей” Першою драмою, у якій найбільше повно відобразилися нові принципи, став “Ляльковий будинок”. 1879 р., коли він був написаний, можна вважати роком народження “драми ідей”, тобто реалістичної соціально-психологічної драми з напруженими ідейними зіткненнями. В “Ляльковому будинку” проблема прав жінки переростає в проблему соціальної нерівності загалом, тому що трагедія Нори виявляється, певною мірою, повтореної на життєвій дорозі […]...
24. Висвітлення проблеми багатства і бідності в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Однією з важливих проблем драми Г. Ібсена “Ляльковий дім” є проблема багатства і бідності. Але ця проблема є важливою лише в ключі іншої, не менш важливої і значущої. Багатство – це, в першу чергу, влада, яка надає особистості більше можливостей реалізуватися у житті. Від того, якими моральними принципами послуговується особистість, залежать її вчинки, ставлення до […]...
25. Особливості драматичного конфлікту та моральні проблеми в драмі «Ляльковий дім» Генрік Ібсен увійшов в історію світової літератури як засновник «нової драми». Одним із перших він починає створювати п’єси з великими проблемами і мовою, близькою глядачеві. Драма «Ляльковий дім», яка була написана автором у 1879 році, розповідає про дім, про сім’ю, про людей, що прожили разом багато років, але так і не змогли стати щасливими. Ібсен […]...
26. Зміст назви драматичного твору «Ляльковий дім» Г. Ібсен став для своїх сучасників володарем думок, створивши проблемний театр, в якому пройшли перевірку майже всі ідеї і теми ХІХ століття. Славетний реформатор театру вперше ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднуються трагедія і комедія. Це поєднання надає твору Ібсена «Ляльковий дім» такого дивного відтінку, що ця […]...
27. Бернард Шоу – творець соціально-аналітичної “драми-дискусії” Бернард Шоу – один із класиків світової драматургії XX століття. (Поборник Мистецтва проблемного, ідейного, заснованого на правді життя.) Бернард Шоу – творець “драми-дискусії”. Б. Шоу – представник інтелектуального театру. (Створює особливий тип “драми-дискусії”, герої якої виступають як носії відповідних тез, ідейних позицій.) Особливість п’єс Бернарда Шоу. (Головну увагу драматург приділяє не зі­ткненню характерів, а протиборству […]...
28. Використання прийому антитези Війна і мир і Злочин і покарання Антитеза – основний ідейно-композиційний принцип романів Л. М. Толстого “Війна і мир” і Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”, закладений вже в їх назвах. Він проявляється на всіх рівнях художнього втілення: від проблематики до побудови системи персонажів і прийомів психологічного зображення. Однак у самому використанні антитези Толстой і Достоєвський часто демонструють різні методи. Джерела цього […]...
29. Використання засобів народної сміхової культури в поемі І. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. Написана живою українською мовою високохудожня поема в 1798 році засвідчила генетичну єдність нової української літератури з кращими зразками європейської бурлескно-травестійної поезії. “Енеїда” багатьма своїми якостями близька до творчості Ф. Браччоліні, Лаллі, Скаррона, А. Блюмауєра, М. Осипова. Але на відміну від […]...
30. Використання алегоричних прийомів у поемі Б. Олійника “Крило” Борис Олійник увійшов у літературу на межі 50-69-х років вже минулого століття. У своїх поезіях зберіг кращі традиції попередників, але й урізноманітнив їх елементами метафоричного мислення та фольклором. У цьому – секрет незмінної уваги читачів до творчості Б. Олійника.. За що ж так цінують сучасники його твори? Насамперед, за правду, яка, як гострий ніж, видаляє […]...
31. Майстерність використання художніх деталей в оповіданнях Чехова У творчості Антона Павловича Чехова оповідання посідає особливе місце. Воно було одним з найулюбленіших жанрів письменника. Характерною рисою оповідання як літературного жанру є його невеликий обсяг. Чому письменникові, який працює в ньому жанрі, важливо зуміти передати ідею за допомогою художніх деталей, що не впадають відразу в око, але мають величезне значеннєве навантаження. Віртуозність використання А. […]...
32. Особливості композиції роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Особливості композиції роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Композиція – це організація художнього твору, співвіднесеність і взаємодія його компонентів, яка забезпечує єдність форми й змісту. Вона залежить від особливостей художнього мислення письменника і жанрових ознак його твору, вона включає в себе єдність усіх образних засобів і принципи їх співвідношення й групування, конфлікт і розстановку персонажів, […]...
33. Своєрідність композиції повісті “Кайдашева сім’я” Кращі риси простих людей не приховували від спостережливого ока письменника й того огидного, що було породжене соціальною дійсністю порефор-меної доби. Приватна власність на землю стала у пореформеному селі економічною основою буття. Тож не диво, що між селянами ведеться жорстока боротьба за “моє” і “твоє”. Щоб затаврувати рабські звички, капіталістичну мораль, щоб вказати народові на темні […]...
34. Використання засобів експресіонізму у новелах В. Стефаника Експресіоністська образність в українській літературі. (Сучасні літературо­знавці зазначають, що уперше термін вжито у 1911 році німецьким поетом Г. Вальденом, але в українській літературі риси експресіонізму з’явилися у 20-ті роки XX ст. у творчості А. Головка, Миколи Хвильового, М. Куліша, а далі Д. Павличка, Л. Костенко, І. Драча. Але одним із перших засоби екс­пресіонізму використовує В. […]...
35. Чому Генрік Ібсен створив новий жанр синтетичної п’єси Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок. Автор зумів зобразити й подати у невимушеній, майже комедійній формі надзвичайно гостру проблему сімейного життя. У центрі п’єси – нібито щаслива сім’я: Нора і Торвальд Хельмери. Вони разом вже вісім років, мають трьох гарненьких діточок, затишний будиночок та певні статки. Нора обожнює чоловіка і дітей. Що […]...
36. Використання засобів імпресіонізму у новелі М. Коцюбинського “Іntermezzo” І. Коцюбинський у пошуках стилю. (Письменник подолав складний шлях стильових пошуків, перебуваючи спочатку під впливом етнографічного реалізму І. Нечуя-Левицького, а згодом – психологічного реалізму Панаса Мирного. Проте селянська тематика стала завузькою для творчості письменника, а тому після реалістичних оповідань про сільське життя, у творах “Ціпов’яз”, “На віру”, “Ялинка” та ін. М. Коцюбинський звертається до європейської […]...
37. Доведіть, що Хельмер справді ставиться до дружини, мов до іграшки За норвезькими законами сімдесятих років XІX століття жінка мала обмежені, порівняно з чоловіком, права – і не тільки в галузі політичних та суспільнії правових відносин. Чоловіка вважали за керівника дружини й у моральній, і в релігійній сфері. Саме він визначав, чи варта вона бути вихователькою власній дітей. Але навіть такі традиції не виключають поваги до […]...
38. Своєрідність композиції роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” І. Роман з оригінальною композицією. (Слушно зауважив О. і. Білецький, до­слідник творчості Панаса Мирного, що композиція твору “схожа на будинок і багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом”. Це пов’язано, зокрема, з тим, що спочатку твір був повістю під назвою “Чіпка”, яка потім була перероблена братом, письменником І. Біликом. Цей співавтор написав низку […]...
39. Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. До свого шедевру письменник ішов усе своє життя, написавши такі самобутні, оригінальні твори, як, наприклад, “Вечо-; ри на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”, “Ревізор”. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити […]...
40. Використання електронних енциклопедій у процесі вивчення художніх творів зарубіжної літератури У сучасних умовах розвитку національної освіти вимоги до вивчення творів зарубіжних письменників змінюються, оскільки реформування сучасної літературної освіти вимагає нарівні з оволодінням скарбами українського письменництва залучення школярів до цінностей “інонаціональної” літератури (Л. Мірошниченко) і формування здатності читачівінофонів (0. Ісаєва) сприймати втілені в перекладних художніх творах (Ж. Клименко) естетичні й духовні цінності. Виникає необхідність використання новітніх […]...