А, вірно, вона існувала й, вірно, було мені призначення високе, тому що я почуваю в душі моєї сили неосяжні. М. Ю. Лєрмонтов. Герой нашого часу. “Герой нашого часу” – перший російський реалістичний психологічний роман
Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) “Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки”. / В. Стефаник / Василь
З раннього дитинства батьки дбають про культурний розвиток своїх дітей. Але чи є батьківський вплив основним джерелом формування вихованості індивіда? Я твердо можу відповісти, що ні. Як би батьки не старалися, а “компанія” робить
Вибір професії – так важливо. Адже це твоя майбутня робота, щоденна праця. І якою вона буде (не лише в матеріальному плані), залежить від того, правильно ти обереш свою стежину чи ні. Я хочу стати
Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження
Існує безліч літературних творів, які викликають невідворотне бажання поміркувати, задуматися, щоб зробити певні висновки про людське життя, про вічні проблеми і негаразди. Одним із таких видатних творів є повість Миколи Гоголя під назвою “Шинель”.
У творі українського письменника “Звук павутинки” небагато персонажів, але проти це, автору вдається розкрити загадковий та чарівний, широкий та неосяжний оточуючий нас світ природи, безсмертя, добро, вічність та красу нашої землі. Саме таким цей
Дивлячись на сучасний світ та історію людства, можна виділити деякі спільні риси кожного суспільства. Однією з таких спільних рис є наявність родини. Напевно, з найбільш древніх часів люди вже починали жити разом, а для
Головний герой пригодницького роману французького письменника Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан” Дик Сенд – сирота, який виховувався у дитячому будинку. Хлопчик навіть своє ім’я отримав від випадкового жалісливого перехожого, який і знайшов його на вулиці.
Ілько і Олесик – гарні друзі. Всі в класі навіть трохи заздрять їм. Ніколи вони не розлучаються: і ypoки роблять разом, і додому із школи йдуть разом, і відпочивають теж разом. Та одного разу,