Стефаник В
Тема еміграції та її художнє втілення у творчості Стефаника (новела «Камінний Хрест»)
Стефаник гостро реагував на еміграцію селян, яких гнали за океан безземелля, злидні, безнадія. Це спостерігав Стефаник у своєму Русові. Еміграція поставала перед письменником як трагедія народу. Стефаник намагався якось полегшити переїзд емігрантів. Під впливом
Камінний хрест – символ трагізму долі українського селянина-бідняка
До Русова, який став батьківщиною славетного новеліста, ідуть літературні паломники з усієї України, з цілого світу. Припадають серцем до зболеного Стефаникового слова і п’ють цілющу воду зі Стефаникової криниці – тієї, що й досі
Трагічне явище української еміграції в новелах Стефаника
Серед творів В. Стефаника на особливу увагу заслуговують ті, де порушується проблема пролетаризації українського села. Майже кожна новела збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово» – то гостра соціальна драма, трагедія людського життя;
Втілення в образі Марії трагічної долі України
Стефаникове слово пробуджувало добро і гуманність, співчуття до людського горя і чесність, справедливість і любов до України та її народу. Яскраве свідчення цього – новели письменника «Марія», «Сини», «Мати», «Межа», «Вовчиця». Чи не найбільш
«Україні потрібні її діти» (За новелою «Марія»)
Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесенням і
У кожного свій хрест і своя доля (за новелою «Камінний хрест»)
Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела – це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити серед прекрасної природи Карпат – він народився у селі Русові неподалік старовинного
Герої новел Стефаника
Творчість Василя Стефаника – оригінальне явище світового рівня. За словами Франка, Стефаник – «може, найбільший артист, який появився у нас від часів Шевченка». Друг і земляк Василя Стефаника Марко Черемшина, називаючи його «поетом мужицької
Трагізм селянської долі в новелах Стефаника
Василь Семенович Стефаник – геніальний українській письменник. І. Франко вважав, що В. Стефаник виділявся серед письменників «найбільшим талантом» і був найбільшим митцем, «який появився у нас від часу Шевченка». Його іменем, за висловом Франка,
Василь Стефаник – майстер психологічної новели
«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина». Творчість Василя Стефаника ввійшла в золотий фонд української літератури. Сучасники високо цінили його твори, називаючи В. Стефаника співцем селянської душі і володарем дум селянських. Улюблений жанр
Трагізм долі українського селянина-бідняка в новелі «Новина»
«Стефаник, один із найцікавіших українських письменників XX століття, навчив мене пильно вглядатися в людську душу. Василь Стефаник, як і Хемінгуей, залишається недосяжним взірцем для сучасних новелістів…», – писав видатний поет сучасності Іван Драч. «Як