Борис Панасович Комар народився 28 червня 1928 року в селі Хощівцях на Полтавщині у сім’ї хліборобів. Вчився хлопець у сільській, а згодом у Хорольській середній школі. Мав неабиякі здібності, випускав чудові стінгазети. Любов до
З усіх пір року я найбільше люблю весну. Прекрасна й зима з її морозами, сніговими шапками на деревах, і яскраве веселе літо, і мрійлива задумлива осінь… Але мені немає кращої пори, ніж коли у
Часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними. Ось, наприклад, мій дідусь. Нині це кремезний сивий чоловік із важкими загрубілими руками, якого я дуже люблю. Та колись це був худенький світлоголовий хлопчик, який рисами
Багато захопливих книжок для дітей написала Олена Пчілка. Її твори навчають нас любити Україну, бути її патріотами. Добру працю Олени Пчілки можна охарактеризувати народним прислів’ям: “Родюча, як земля, а робоча – як бджола”. З
Життя таке коротке. Поспішайте творити добро. (О. Довженко) Дивлюсь на зелений килим, що простелила під мої ноги весна, і думаю про те, що ось-ось іще трішечки – і світло-зелена травичка набереться соків земних, стане
На шлях я вийшла ранньою весною. І тихий спів несмілий заспівала… Леся Українка Леся Українка все життя згадувала милий край свого дитинства – Полісся. Вона була надзвичайно обдарованою, а світ її захоплень був дуже
Духовно багата людина – яка вона? Важко відповісти на це запитання. Насамперед духовне багатство – це морально-етичні норми, вироблені народом протягом багатьох століть. Людина, яка дотримується цих норм, і є духовно багатою. Така людина
Остап Вишня зробив значний внесок в українську літературу. Його доля склалася дуже непросто, але почуття гумору ніколи не зраджувало цього веселого й дотепного письменника. “Мисливські усмішки” – це збірка досить коротких оповідань, у яких
Ніби червневий сад, буяє й квітне мова нашого народу. Нарешті ми зрозуміли, що мова – то жива душа рідної України. Відтепер кожна людина має приділяти якнайбільшу увагу вдосконаленню своєї грамотності. Звичайно, це стосується й
На картині “Знову двійка” художник Ф. П. Решетніков зобразив один з будніх днів звичайної сім’ї. На передньому плані картини ми бачимо хлопчика, який в черговий раз отримав двійку і стоїть посеред кімнати, мов задерев’янілий.