Наше телебачення останнім часом дуже стрімко й бурхливо розвивається. Збільшилася кількість телеканалів, у кожного з яких виробилося своє творче обличчя, своя концепція спілкування із глядачем. Звичайно, кожен канал зацікавлений у тому, щоб кількість його
Недаремно говорять: “Життя прожити – не поле перейти”. І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: “На чужих помилках вчаться”, – але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще
XX століття так звикло до війн, що вважало їх майже за необхідне. Настало XXI століття. Війну тепер переважно називають “операцією”, мовби від того саме явище втрачає свою жахливість і безглуздя. Чомусь за всіх часів
Жила – була березонька, і були в неї друзі: ялинка й сосонка. Один раз друзі вирішили відправитися в подорож. Зібралися, і вже хотіли йти, але не змогли. Адже в них корінь приросли до землі
Щирий промінь благодійності (присвячено матері Терезі) Є люди з надзвичайними душами. Ці душі страждають, захлинаючись співчуттям до людей, що потерпають від страшного лиха і смертельної хвороби, голоду, природних катастроф тощо. Саме ці душевні страждання
10 вересня 1845 року у Селі Арсенів Бобринецького повіту на Херсонщині, і родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван. Батько походив із зубожілого дворянського роду. Не маючи ні землі, ні чинів,
Меня, как реку, Суровая эпоха повернула… А. Ахматова Великий російський поет Анна Ахматова володіла таємною внутрішньою гармонією. Уній усе було значуще – і карбована, скульптурна зовнішність, і духовний світ. Ахматовій чимало дісталося в житті:
“Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з
Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з
“Тарас Бульба” має більшу й складну творчу історію. Він був уперше надрукований в 1835 році в збірнику “Миргород”. В 1842 році в другому томі своїх “Творів” Гоголь помістив “Тараса Бульбу” у нової, докорінно переробленої