На мою думку, життя неможливе без негараздів. Одні вважають, що проблеми й перепони людині потрібно вирішувати, використовуючи радикальні і рішучі методи. Інші ж впевнені, що будь-які перешкоди можна подолати спокійно і врівноважено, не вступаючи
Гадаєте, лише людина може чогось навчити, дати змогу пізнати щось нове? Особисто я абсолютно впевнена, що кожна книжка навчає нас чомусь. Просто треба вміти це розуміти та користатись цим. Я маю на увазі, що
Є в українській літературі такі герої, один раз познайомившись з якими, не забудеш їх усе своє життя. І майже немає значення, красиві вони чи ні, живуть у щасті чи долають якісь труднощі, позитивні вони
У перекладі з грецької слово “музика” означає “мистецтво муз”. Музика – це один з видів мистецтва. Цілком природно, що у музики, як і у інших видів мистецтва, є своя мова. Наприклад, живопис говорить з
Твори у формі романів завжди цікаві і захоплюючі. Це так, тому що автори цих романів завжди прагнуть розповісти читачам придуману ними історію, свою фантазію, розповісти про свій внутрішній світ. При цьому варто розуміти, що
У своєму оповіданні “Скарб” Олекса Стороженко описує звичайного везунчика по імені Павлусь. Хлопчик виріс в досить багатій родині, ніколи нічого не потребував і повністю розслабився через відсутність будь-яких проблем. Це сталося через його батьків,
На землі краю, що збезлюдів, наприкінці XVI – першій половині XVII століття стали стікати переселенці – українські козаки Придніпров’я, особливо Правобережжя, що рятувалися від польської шляхти. Переселенці створювали слободи й хутори, обзаводилися городами, пасіками,
23 січня 1912 року в місті Суми народилася людина, на частку якої випав складний життєвий шлях. Він став відомим географом і альпіністом. Це – Павло Васильович Ковальов. Після закінчення технікуму хімічного машинобудування в 1931
Дуже часто протягом української історії у наших предків виникала необхідність доводити власні права на землю, на самостійне управління на засадах чесності, справедливості по відношенню до українського народу. Далеко не всі з тих, хто перебував
Здрастуй, 2061 рік! Не знаю, який ти – щасливий чи сумний, добрий, чи жорстокий… Нічого не знаю про тебе, а, значить, пишу в невідомість. Відчуваєш таке ж дивне відчуття, коли дивишся опівночі на годинник