Твір на тему: “Якою я хочу бачити свою державу Україну”
“Я бачу квітучу, щасливу країну,
Де кожна людина працює, творить,
Де можна навчатись, кохати, радіти,
Де кожна хвилина – то святості мить”.
Іноді дуже хочеться зазирнути у своє майбутнє, у майбутнє своєї країни. Але доки що вмілі людські руки та могутній розум не змогли створити машину часу, за допомогою якої вдалося б здійснити найбажанішу для кожного з нас подорож. Та у кожної людини є те, що спроможне замінити неймовірну здатність рук та кмітливого гострого розуму творити дива. Це фантазія і уява. Саме вони, ніби казкові
Безперечно, перш за все, я хочу бачити свою країну розвиненою могутньою державою, якою будуть керувати небайдужі до свого народу мудрі люди. Люди, які чесно будуть дивитися в очі своїм співвітчизникам і не вдягатимуть
Майбутню Україну я бачу вільною демократичною країною, в якій голос кожного її громадянина буде цінуватися найвище за все, а громадська думка буде спрямовувати нас на вірний шлях у роздоріжжі напрямків подальшого політичного та суспільного розвитку. Таке майбутнє цілком реальне, бо воно знаходиться в наших руках. І ми повинні обов’язково подбати про те, щоб плодючі землі нашої Батьківщини давали добрий врожай, у промисловості працювало найсучасніше обладнання, щоб наша освіта стала найкращою у світі, а українські вчені робили впевнені кроки вперед у більшості наукових галузей. І саме ми повинні потурбуватися про те, щоб збереглися звичаї і традиції наших предків, а наші співвітчизники похилого віку були оточені турботою і повагою, одарені нашою любов’ю. І робити це треба обов’язково, озираючись назад, вивчаючи історію нашого народу та роблячи вірні висновки на основі історичних подій минулого.
Ми обов’язково зміцнимо нашу країну, зробимо її по-справжньому вільною та демократичною державою, відновимо її авторитет і повагу серед наймогутніших країн. А наше життя, життя наших нащадків, буде схоже на світлий, легкий вірш, рядки якого освячені нескінченою любов’ю до рідної України.
“Вільні співи, гучні, голосні
В ріднім краї я чути бажаю…”
(Леся Українка)