Твір на тему: “Чим цікавий образ Прометея” за трагедією Есхіла
Давньогрецький поет Есхіл та його продовжувачі, Еврипід і Софокл, стали засновниками традиції, яка поставила жанр поетичної трагедії на чолі усіх нині існуючих літературних жанрів. Це й зрозуміло, адже людське життя у більшості своїй сповнене трагічністю, воно є лише короткою миттю між народженням людини і її смертю. Один з сучасних філософів писав: “людське буття є реальною трагедією, в якій акти не шикуються у часі один за одним, а перебувають в ідеальній абсолютній дійсності”. Мабуть, саме тому у будь-які часи особливого визнання у
Прометей вважається одним з перших помічників і захисників людства. В основу трагедії “Прометей прикутий” автор поклав міфологічну історію про бога старшого покоління Титана, який не злякався заради людей повстати проти Зевса, викрав небесний вогонь і подарував його людям. Вогонь полегшив життя людства і зробив його набагато сильнішими у боротьбі зі стихіями і богами. На основі цього міфу поет створив оригінальний художній образ – поетичний,
Буквально ім’я “Прометей” означає “той, хто бачить майбутнє”, “той, хто думає наперед”, але герой трагедії творить це майбутнє, а не тільки бачить його. Прометей – це найвеличніший творець людської культури, який з гордістю віщає про свої діяння: “Адже я їх зробив, думати навчив”.
Герой трагедії Есхіла навчив людей різним наукам і ремеслам, лікуванню і мореплаванню, наділив їх творчими здібностями. Маючи уміння бачити майбутнє, Прометей добре знав, що на нього чекають страшні муки, муки за співчуття до людей і за любов до них. Узявши на себе відповідальність за людство, він свідомо жертвує собою і виявляє при цьому титанічну стійкість.
Слід зазначити, що Прометей не тільки помічник людства, він борець проти тиранів, в образі якого автор втілив волелюбну суспільну свідомість сучасного Есхілу грецького народу і свою особисту громадянську позицію. Герой упевнений, що не вічна будь-яка тиранія, і навіть Зевсу “своєї не уникнути долі”.
Прометей цікавий ще й тим, що в ньому були поєднані риси бога і звичайної людини. З одного боку він творець духовної і матеріальної культури, творець людства, з іншого боку йому притаманні людські слабкості, помилки і пристрасті. Не дивлячись на те, що Прометею, як богу, відомо і своє майбутнє і майбутнє Зевса, у страшну хвилину він просто розгублюється. Хоча він безстрашний, як бог, але й йому буває страшно, як і людині. Коли Прометей чує далекий шум, який наближається до кручі, він зізнається: “Страхає мене все, що підходить”. Завдяки людським рисам Есхіл робить свого божественного персонажа ближчим до звичайних людей.
Вже кілька тисячоліть серед людей живе образ Прометея. Він став близьким мислителям різних епох і різних народів. Надихав образ гордого титана, який дав людям вогонь а разом з тим і надію, і українських митців. Це Леся Українка і Тарас Шевченко, Максим Рильський і Іван Франко, Андрій Малишко і багато інших майстрів поетичного слова. Не перестаємо ми дивуватися геніальному твору і сьогодні, дивуватися твору, в якому Есхіл розкрив трагічну долю людства, але при цьому залишив йому віру і надію у гідне майбутнє.