Сюжетна побудова роману Булгакова “Майстер і Маргарита”
Талант художника був у Булгакова від бога. І те, яке цей талант одержував вираження, багато в чому визначалося й обставинами навколишнього життя, і тим, як складалася доля письменника. На початку 20 – х років їм був задуманий роман “Інженер з копитом”, але з 1937 року він одержує іншу назву – “Майстер і Маргарита”. Усе, що пережив Булгаков на своєму столітті – і щасливого, і важкого, – всі свої самі головні думки й відкриття, всю душу й весь талант віддавав він цьому роману. “Майстер і Маргарита” – утвір незвичайне, небачене
Булгаков писав “Майстра й Маргариту” як історично й психологічно достовірну книгу про свій час і про людей, і тому роман став унікальним людським документом тієї примітної епохи. І в той же час це многомисленное оповідання звернене в майбутнє, є книгою на все часи, чому сприяє її найвища художність. Їсти підстава припустити, що автор мало розраховував на розуміння й визнання його роману сучасниками
У романі “Майстер і Маргарита” панують щаслива воля творчої
Події в “Майстру й Маргариті” починаються “один раз навесні, у годину небувало жаркого заходу, у Москві, на Патріарших ставках”. У столиці з’являються Сатана і його звита
Дьяволиада, один з улюблених авторських мотивів, тут, в “Майстру й Маргариті”, відіграє роль цілком реалістичну й може бути блискучим прикладом гротескно – фантастичного, сатиричного оголення протиріч живої дійсності. Воланд грозою проноситься над булгаковською Москвою, караючи глумливість і непорядність
Сама ідея помістити в Москву тридцятих років князя тьми і його свиту, що персоніфікують ті сили, які не піддаються ніяким законам логіки, була глибоко новаторською. Воланд з’являється в Москві, щоб “випробувати” героїв роману, віддати належне Майстрові й Маргариті, що зберегла вірність один одному й любов, покарати хабарників, лихоимцев, зрадників. Суд над ними вершиться не за законами добра, вони стануть перед особою пекла. По думці Булгакова, у сформованій ситуації зі злом боротися треба силами зла, щоб відновити справедливість. У цьому – трагічний гротеск роману. Воланд повертає Майстрові його роман про Понтія Пілатові, що Майстер спалив у приступі страху й малодушності. Міф про Пілата й Иешуа, відтворений у книзі Майстра, переносить читача в початкову еру духовної цивілізації людства, затверджуючи думку про те, що протиборство добра зі злом – вічно, воно криється в самих обставинах життя, у душі людини, здатної на піднесені пориви й поневоленої помилковими, перехідними інтересами сьогоднішнього дня
Фантастичний поворот справи дозволяє письменникові розгорнути перед нами целую галерею персонажів досить непривабливого виду, провівши аналогію із самим життям. Раптова зустріч із нечистою силою вивертає навиворіт видимість всіх цих берлиозов, латунских, майгелей, никаноров ивановичей і інших. Сеанс чорної магії, що Воланд зі своїми помічниками дає в столичному вар’єте, у буквальному й переносному значенні “роздягає” деяких громадян із залу
Не диявол страшний авторові і його улюбленим героям. Диявола, мабуть, для Булгакова дійсно не існує, як не існує богочеловека. У його романі живе інша, глибока віра в історичну людину й у непорушні моральні закони. Для Булгакова моральний закон укладений усередині людини й не повинен залежати від релігійного жаху перед прийдешньою відплатою, прояв якого можна легко доглянути в безславній загибелі начитаного, але безсовісного атеїста, що очолював МАССОЛИТ.
И Майстер, головний герой булгаковської книги, що створив роман про Христю й Пілата, теж далекий від релігійності в християнському змісті цього слова. Їм написана на історичному матеріалі книга величезної психологічної виразності. Цей роман про роман як би фокусирует у собі протиріччя, які зобов’язані вирішувати своїм життям всі наступні покоління людей, кожна мисляча й страждаюча особистість
Майстер у романі не зміг здобути перемогу. Зробивши його переможцем, Булгаков порушив би закони художньої правди, змінив би своєму почуттю реалізму. Але хіба песимізмом віє від фінальних сторінок книги? Не забудемо: на землі в Майстра залишився учень, що прозрів Іван Понирев, що був бездомний; на землі в Майстра залишився роман, якому призначена довге життя
“Майстер і Маргарита” – складний добуток. Про роман уже сказано багато, а буде сказано ще більше. Існує безліч тлумачень знаменитого роману. ПРО “Майстра й Маргариту” ще багато будуть думати, багато писатися
“Рукопису не горять”, – вимовляє один з героїв роману. Булгаков намагався спалити свій рукопис, але це не принесло йому полегшення. Роман продовжував жити. Майстер пам’ятав його напам’ять. Рукопис був відновлений. Після смерті письменника вона прийшла до нас і незабаром знайшла читачів у багатьох країнах миру. Нині творчість Михайла Опанасовича Булгакова одержало заслужене визнання, стало невід’ємною частиною нашої культури. Однак далеко не все осмислено й освоєно. Читачам його романів, повістей, п’єс призначено по – своєму зрозуміти його утвори й відкрити нові цінності, що таяться вглубинах.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)