Петербурзькі повісті поєднує тема міста. Зав’язка: на Невському проспекті зустрічаються приятелі й розходяться, переслідуючи двох дівчин – блондинку й брюнетку. Оповідання розділяється на два русла. Історії романтичного, соромливого художника протипоставлена інтрижка раціональних, позбавлених ілюзій,
Історію про Маленького принца автор присвятив своєму другові, Леону Верту, дорослій людині, який теж був колись маленьким. Тільки на відміну від інших дорослих, він добре пам’ятає про своє дитинство і розуміє “навіть дитячі книжки”.
– Я – частина тої сили, Що вічно хоче зла И вічно робить благо… Гете. Фауст Ніколи не розмовляйте з невідомими. Понтій Пілат. Сьомий доказ На заході в Москві, на Патріарших ставках, гуляють поет
Руслан і Людмила Поема Присвята Для вас, душі моєї цариці, Красуні, для вас одних Часів минулі небилиці… Пісня перша В лукомор’я дуб зелений; Златая ланцюг на дубі тім: И вдень і вночі кіт учений
Аналітичні здатності властиві не всякому розуму й самі недоступні аналізу. До такого висновку приходить оповідач, познайомившись у Парижу влітку 18.. г. з якимось Огюстом Дюпеном, нащадком збіднілого знатного роду, що изумили його при першій
Канзас-Сіті, жаркий літній вечір. Двоє дорослих і четверо дітей розспівують псалми й роздають брошури релігійного змісту. Старшому хлопчикові явно не подобається те, чим він змушений займатися, але його батьки з жаром віддаються справі порятунку
У центрі – образ народної героїні Франції Жанни д’арк. В 1429 р. юна селянка з Домреми встала на чолі французької армії й за рік змінила хід Столітньої війни між Англією й Францією. Переломною подією
ОБЛОМІВ Частина перша Ілля Ілліч Обломів живе на Гороховій вулиці у великому будинку. У кімнаті на перший погляд чисто, але на картинах – павутина, на дзеркалі – пил. Обломів одержав від керуючого лист про
Як нині сбирается віщий Олег Отмстить нерозумним хозарам: Їхнього села й ниви за буйний набіг Прирік він мечам і пожежам; Із дружиною своєї, у цареградской броні, Князь по полю їде на вірному коні. Назустріч
“Совість пропала раптом… майже миттєво! Ще вчора ця докучлива нахлібниця так і миготіла перед очами, так і чудилася збудженій уяві, і раптом… нічого!” Без совісті людям стало жити легше, вони “поспішили скористатися плодами цієї