Прийми собранье строкатих глав, Напівсмішних, напівсумних. Простонародний, ідеальних, Недбалий плід моїх забав, Бессониц, легких натхнень, Незрілих і зів’ялого років, Розуму холодних спостережень И серця сумних замет. О. С. Пушкін У повісті “Собаче серце” Булгаков
Філософія екзистенціалізму має довгу європейську традицію – від античного філософа Платона до початку 20-го століття: М. Гайдеггер, К. Ясперс у Німеччичі, М. Берєдєкєв, Л. Шестов в Росії, М. Мерло-Понті, Г. Марсель у Франції і
Улітку я завітав до дідуся, який живе в селі на Київщині. Дідова хата розташована на кінці села, біля самого лісу. Навіть на городі росте декілька невеличких смерек. Дід заборонив мені ходити в ліс без
Боварі – це я сам. Г. Флобер Кращим хранителем критичного реалізму другої половини XІX століття французької літератури є Постав Флобер, у творчості якого прославляється повна відсутність будь-яких ілюзій про життя, нетерпиме відношення до всіляких
Серед письменників давньої української літератури найвидатнішим полемістом кінця XVІ – початку XVІІ століття був Іван Вишенський. На жаль, біографічних відомостей про цього письменника-полеміста дуже мало: лише те, що був він людиною освіченою, а в
Поява геніального роману-епопеї Михайла Шолохова “Тихий Дон” рівносильна диву. Цей роман воістину став шедевром століття завдяки могутньому таланту письменника. Народ, його минуле, дійсне і майбутнє, його щастя – от основна тема роздумів письменника. У
П’єса Бернарда Шоу “Пігмаліон” була написана у 1913 році, невдовзі перед початком першої світової війни, за мотивами міфа про скульптора Пігмаліона, який, створивши статую прекрасної Галатеї, закохався в неї до нестями й силою свого
Тарас Шевченко Ї визначний письменник Украіни. Він умів правдиво, історично достовірно відтворити життя й побут різних соціальних верств украінського суспільства. У п’єсі “Назар Стодоля” автор висміює заможну козацьку старшину, засуджує соціальну несправедливість, викриває фальш,
Всі ми родом з дитинства. Від того, який світ і які люди оточують нас на початку життя, залежить наше духовне багатство чи бідність, моральна краса чи потворність. Саме про своє дитинство згадує Олександр Довженко,
Освіта – справді істотна проблема. Зараз здобувається стільки знань, що пересічна людина не має змоги опанувати їх. Отже, перед людством небезпека перевиробництва знань. Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як