Невмирущі заповіти Людяності Все можна виправдати високою метою – та тільки не порожнечу душі. П. Тичина Милосердя… Як часто чуємо це слово з екранів телевізорів, бачимо на сторінках газет, незмінно присутнє воно й у
“Автобіографічної повісті”, згадуючи про бесіду зі своїм колишнім учителем, Грін пише: “Я воодушевленно відстоював улюбленого тоді автора. – Виходить, схвалюєш? – запитав Петров. Як я зрозумів, це смутне зауваження ставилося не тільки до літературної
Уже своєю першою збіркою “Сонячні кларнети” Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Вона вийшла друком у 1918 році. У віршах її поєдналися дві музи – Музика і Поезія з братом Живописом. Тому
Кажуть, скільки людей, стільки й думок, стільки точок зору. Кожна людина формує протягом життя свої ідеали, якими живе, до яких прагне. Що таке ідеал у розумінні різних людей? Деякі думають, що ідеал – це
Т. Г. Шевченка знає все прогресивне людство. Не можна не захоплюватися людиною, яка, вийшовши з самих низів, піднялась на високий і почесний п’єдестал всенародної, любові. Ні арешти, ні заслання, ні заборона малювати й писати
У 80-х роках, коли Чехов писав свої розповіді, казенщини в людських відносинах проникла у всі шари суспільства і головним правилом стало механічне, бездушне виконання запропонованих правил і норм. Повсякденна вульгарність, сірість і бруд калічать
Новела “Іntermezzo” – один із кращих творів М. Коцюбинського – написана в добу найбільшого розгулу реакції. Кожен день приносив письменникові сумні вісті. Все це разом з тяжкою працею на службі, постійними матеріальними нестатками підривало
Любові на світі більше, ніж думають люди. Але через те, що вона потай народжується і тихцем у зітханнях чи сльозах умирає, менше гадається і менше говориться про неї. І тільки пісня не соромиться вечорами
В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні й духовні цінності. Його творчість була теплим подихом
Звісно ж, про людей. По-перше, нічого цікавішого у світі все одно не існує. А по – друге – такі вже ми є: про що б не почали мову, все одно звертаємо на самих. себе-.