Образ головного героя в оповіданні Е. По “Золотий жук” Розповідь починається з деякої таємничості і неординарності в описі як головного героя, невдахи Вільяма Леграна, що втратив своє багатство, так і місцевості, де він проживав.
І. Історична епоха, коли жив і працював Г. Сковорода (початок розвитку капіталістичних відносин в Росії і Україні, кріпосницький гніт, представники передової громадсько-політичної думки цих часів – Д. Фонвізін, О. Радищев, Я. Ковельський). ІІ. Соціально-політичні
Герої балад – не велетні, не прибульці з інших галактик – вони звичайні люди, яким не байдужа доля батьківщини, народу. Вони живуть і вмирають в ім’я майбутнього, в ім’я свободи і незалежності своєї батьківщини.
1. Том і Беккі вирішують самі обстежити печеру. (Тримаючи свічки, діти пішли вниз похилою звивистою галереєю. Вони опинились у віддаленій частині печери.) 2. Загублені у кам’яному лабіринті. (Тома охопив азарт дослідника. Діти забиралися все
Література XX ст. вражає своїм розмаїттям. Наприкінці XІX ст., розчаровуючись у тимчасових ідеалах та засобах їх художнього втілення в літературних творах, письменники майже повністю відмовляються від творчого методу, що дістав назву критичного реалізму. До
Твір а повістю М. Пруста “Кохання Сванна”. Шляхи кохання до людських сердець бувають різні. Пустун-Амур влучив своєю гострою стрілою в серце Сванна в той час, коли він помітив схожість Одетти із Сепфорою, Іофоровою донькою,
Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” (423 до н. е.), багатий землевласник, що оселився в місті після шлюбу з афінської аристократкою. Він і в старості залишився грубим, жадібним і хитрим селянином, не позбавленим, однак,
Спробуйте уявити себе могутнім володарем. Вам. підкоряються землі “від тихого Дунаю до Багдаду, від кам’яних могил фараонів до найдальших розташувань військ у пустелях”. Щодня до вас прибувають численні гурти невольників, наймогутніші владики падають до
Донецьк – моє рідне місто. У ньому я народився, живу й навчаюсь. У минулому місто мало дві назви: Юзівка та Сталіно. Я люблю своє місто за красиві вулиці, бульвари, площі, парки та сквери. Особливо
Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий