Місто Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив,-
Тема Батьківщини – головна тема у творчості С. О. Єсеніна. Про що б він не писав, образ рідного краю незримо присутній у його поезії. Ще в ранніх юнацьких віршах (у збірнику “Радуниця”) автор з’являється
В оповіданні “Максим Тримач” виклад ведеться від першої особи, це ніби розповідь людини, яка особисто знала персонажів. Такий прийом використовується в усіх творах “Народних оповідань”. Зазвичай, ця особа – жінка, яка пригадує події, співчуває
Тінь великого класика На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав Був дощ – не дощ, А просто мжичка сіра, І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток”
Домінуюча риса його творчості – найвищий рівень цивільного занепокоєння в усіх без винятку життєвих ситуаціях. Щасливий той, хто “відвідав цей мир у його хвилини фатальні”. Чим-чим, а “фатальними хвилинами” наша епоха не обділена. Твардовський
“Литературный энциклопедический словарь” тлумачить епопею як монументальний за формою епічний твір загальнонародної проблематики, в якому становлення характерів дійових осіб підпорядковане подіям національного історичного масштабу. Роман Л. Толстого “Війна і мир” повністю відповідає цьому визначенню
Як часто люди мріють про вічність, вічність почуттів, життя. Про вічність почуттів ми говоримо, коли маємо на увазі їхню властивість “відвідувати” різні покоління людей, але вони ке вічні, коли мова йде про життя людини.
..Котиться веселкове літо барвінковою українською землею… Щедрим обіцяється бути цьогорічний урожай. Напоєний щедротами благословенної землі – земельки тугий золотавий колос бринить – видзвонює на семи вітрах оду хліборобським рукам… І радіє серце хлібороба, повниться
Якою була творча атмосфера в Україні, коли В. Симоненко дебютував як поет? Василь Андрійович Симоненко належить до когорти “шістдесятників”. Поет творив у той період нашої історії, який чомусь називають “відлигою”. Насправді-це початок застою. І
Духовно обдарована від народження Ольга Кобилянська глибоко відчувала багатство і красу рідного краю. В чудових лісах зелених Карпат черпала письменниця творчу наснагу. На матеріалі побаченого, пережитого написані новели “Битва”, “Некультурна”. Письменниця згадувала: “З таких