Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить
Війна Принесла багато горя, знівечила долі багатьох людей. І не одна мати не дочекалася свого сина, і не одна дівчина шукала і не могла знайти рідну до, мівку, повернувшись з Німеччини, де була справжньою
Описати поняття “щастя” неможливо, можна описати відчуття, відчуття, етан. Відчуття щастя може виражатися ледве помітно, коли подивишся в очі людини, а вони випромінюють радість, захоплення. Або ж “відверте” щастя, коли людина здатна полетіти, злетіти
Леся Українка ставила питання про розвиток народного ідеалу, а з ним і про збільшення вимог до справді народного письменника. Ясна річ, що у цьому контексті народність письменника визначалася як знання життя народних мас, уміння
Головний герой трагедії античного драматурга Есхіла “Прометей закутий” – це титан Прометей. Сюжет базується на давньогрецькій міфології. В основі сюжету – конфлікт Прометея з верховним богом Зевсом. Прометей, наперекір волі Зевса, прийшов на допомогу
Слимак Повіль вже давно спостерігав за тим, що чинить Ренар. Повіль був навдивовижу обачним і мудрим. Він розумів: те, що сталося учора, Лиса не обмине, він неодмінно захоче помститися. Отже, Слимак чекав на Лиса
“Доктор Живаго” став підсумком багаторічної роботи Бориса Пастернаку, виконанням мрії, що плескається довічно. З 1918 року він неодноразово починав писати більшу прозу про долі свого покоління й був змушений по різних причинах залишати цю
Комедія Фонвізіна “Недоук”, яку відокремлюють від нашого часу два століття, хвилює нас і сьогодні. У комедії показана проблема виховання справжнього громадянина. Адже тут, по зауваженню першого біографа Фонвізіна, автор “уже не жартує, не сміється,
Ось і прочитана повість. Мені вона сподобалась, бо в ній розповідається про людей, які прагнули здобути освіту, особливо дітей, що тягнулися до навчання. У повісті розповідається про дитинство самого письменника. Хто ж він, цей
Що ж виходить? З семи написаних Пушкіним казок дві сягають Орині Родионовне, дві – до збірки братів Грімм, одна – до збірки Чулкова, одна – до У. Ирвингу, джерело однієї (про мертву царівну) залишається