І. Особлива сила поетичного слова Олександра Олеся – дивне поєднання думки, почуття і фантазії талановитого лірика. ІІ. Зростання національної свідомості поета: 1. Пошук зображальних засобів відтворення любові до України, захоплення нею. 2. Участь у
Найвідоміша збірка поезій Ш. Бодлера “Квіти зла” містить різні за тематикою твори. З-поміж цих творів виділяється вірш “Альбатрос”, у якому порушується одвічна тема – місце поета у суспільстві, його стосунки із навколишнім світом. З
Том Сойєр – підліток з маленького провінційного містечка Санкт-Петербург на Міссісіпі, великий непосидько, неслухняне хлопченя, що живить заздрість до справжньої свободи свого знайомця безпритульного Гекльберри Финна. Обмежений нескінченними благочестивими настановами, які примушує його вислуховувати
1. Що є джерелом виникнення писемної літератури? Прадавня українська література виникла з фольклору, тобто з усної народної творчості та системи народних вірувань. 2. Що таке народний епос? Які основні жанри народного епосу ви знаєте?
Якщо подібні постмодерністські переліки Павича називають “гомерівськими”, то в Андруховича їх схильні порівнювати з відомими переліками І. Котляревського, маючи на увазі схожі варіації з “Енеїдою” на рівні “риторикосемантичного синонімічного додавання чи віднімання” (Т. Гундорова)
“Свавільне вбивство навіть останнього з людей, самого злобливого з людей не дозволяється духовною природою людини… Вічний закон вступив у свої права, і він (Розкольників) потрапив під його владу. Христос прийшов не порушувати, а виконувати
Відколи існує людство – були конфлікти, були війни. Причини кожного випадку начебто називають різні, але легко переконатися в тому, що насправді причина одна й та ж – неповага до інших людей, бажання панувати й
Принцеса на горошині – образ, створений за мотивами народних казок, в яких принцесі доводиться витримати випробування, – довести, що вона задовольняє вимогам, що пред’являються до неї. До своєї героїні Андерсена відноситься з лукавим гумором.
Художній світ В. Шукшина-багатолюдний, “шумливий”, динамічний і мальовничий. Створюється ілюзія повної природності його, досконалої єдності з реальністю. Герої В. Шукшина відверто, незалежно, палко сперечаються про вічне і щохвилинне, про добро і зло, про сенс
Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” (1930), “Сучасний театр – театр епічний” (1931), “Театр” розваг чи театр повчання?” (1935), “Про експериментальний театр” (1939), “Нова1 техніка акторського мистецтва”