Старий граф Безвухої умер. Князь Василь не встиг знищити його заповіт на користь Пьера й взяти всю спадщину Безухова собі. Пьер нічого не зрозумів в історії із заповітом – він думав про іншому. У
Вальтера Скотта по праву вважають засновником жанру історичного роману. Потреба у виникненні цього жанру була продиктована історичною необхідністю, коли світлі уми почали розуміти, що не усвідомивши історичних уроків, годі мріяти про гармонійне майбутнє. Тож
Ім’я Євгена Плужника далеко не всім відоме. І тому, що поет працював порівняно недовго, якихось 12 років, видавши всього дві книги віршів – “Дні” (1926) та “Рання осінь” (1927), – і тому, що за
Реналь Луїза де – дружина мера, що не має ніякого впливу на чоловіка, як і на хід справ в місті Верьер, увіреному його піклуванню. За місцевими поняттями, майже дурна, що упускає “слушну нагоду змусити
Толстой і Достоєвський – два найбільших генії, силою своїх талантів вони потрясли увесь світ, вони звернули на Росію здивовану увага усієї Європи, і обидва встали, як рівні, у великі ряди людей, чиї імена –
Розгортаючи перед читачем панораму життя українців XVІІ століття, поетеса майстерно передає дух епохи. Типажі, перебіг подій, відтворений у людських долях, – усе це реставрується автором із живою достовірністю художнього документа. Поетеса показує тогочасне суспільство
Чи можна побудувати своє щастя на чужому стражданні? Чи можна “вкрасти своє щастя”? Такі питання стоять перед героями драми І. Франка “Украдене щастя”. П’єса на п’ять дій “Украдене щастя” займає в оригінальній драматургічній спадщині
Художня література – багатогранна і всеохоплююча, бо торкається всіх аспектів людського життя. Поетичне слово багато важить, воно є найкоротшою стежиною до людських сердець. Особливо це стосується громадянської лірики і, звичайно, сатири. Поезія Володимира Самійленка
Розмірковуючи над загадкою популярності поезії Анни Ахматової, перш за все думаєш про одну особливість – вміння сказати небагатьма словами про найглибші почуття, про найсокровенніше. Так в одному з віршів “Молюсь окопному лучу”, на перший
Знайома ситуація: зустрівши на перерві або після уроків однокласника, який ще вчора не дав списати задачу з геометрії, ти начебто зненацька підставляєш йому ногу, ні на хвилину не замислюючись, що це може привести до