Показ соціальної нерівності у драмі “Назар Стодоля”

Схожі твори:

1. Образи Хоми й Назара в драмі Т. Шевченка “Назар Стодоля” І. Історичне минуле українського народу в творчості Т. Шевченка. (Особливе місце посідає доба козаччини, це взірець життя, гідного людини.) ІІ. Головні герої драми “Назар Стодоля”. 1. Розкриття характерів персонажів через ставлення до традицій, до Батьківщини. (Для позитивних героїв вищий прояв щастя – свобода.) 2. Хома Кичатий. (Головне для нього – “слава і почот, і червінці”; […]...
2. Ліризм і гумор у драмі Т. Шевченка “Назар Стодоля” Сьогодні я вперше замислився, чому відомий український актор і драматург, корифей українського театру Іван Карпенко-Карий обрав собі такий псевдонім. Я вирішив дізнатися це. І мої здогадки справдилися: Карпенко – бо батька Тобілевича звали Карпо, а Карий – прізвище одного з героїв Шевченкових п’єс – Гната Карого. Кажуть, ця п’єса мала великий успіх як у читача, […]...
3. Образ Хоми і Назара в драмі Тараса Шевченка “Назар Стодоля” У своїй творчості Тарас Шевченко раз по раз звертався до історичного минулого свого народу, шукав там відповіді на гострі проблеми сучасності. Особливе захоплення в митця викликала доба козаччини своєю героїкою, волелюбними настроями. Тому і показував її часто у своїх творах як взірець життя, гідного людини, утверджуючи необхідність боротьби проти самодержавно-кріпосницької системи, яка принижувала національну гідність, […]...
4. Кого висміює Т. Шевченко у п’єсі “Назар Стодоля”? Тарас Шевченко Ї визначний письменник Украіни. Він умів правдиво, історично достовірно відтворити життя й побут різних соціальних верств украінського суспільства. У п’єсі “Назар Стодоля” автор висміює заможну козацьку старшину, засуджує соціальну несправедливість, викриває фальш, лицемірство, брехливість старшини, яку уособлює Хома Кичатий. Цей образ негативний, поданий він у реалістично-викривальному плані. Основна мета його життя Ї багатство. […]...
5. Образ Хоми і Назара в драмі «Назар Стодоля» Драма «Назар Стодоля» уявно переносить читача в Україну XVII століття. У ставленні героїв до традицій, Батьківщини, до свого морального обов’язку перед народом, його майбутнім розкриваються характери Хоми, Гната, Назара, Галі та інших персонажів твору. Позитивні персонажі драми не мислять майбутнього без свободи, в якій вони вбачають вищий прояв щастя. Тому корисливість і егоїзм розрахунків Хоми […]...
6. Протиставлення характерів Назара і Хоми (за драмою “Назар Стодоля”) Немає потреби зупинятися на тій ролі, яку відіграв в українській літературі та взагалі в історії нашої держави Великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко. Саме ця людина, наділена всіма рисами генію, піднесла українську літературу до світових висот, надихнула народ України на здобуття самостійності та незалежності. У творчості Тараса Шевченка однією з провідних є історична тема. У […]...
7. Протиставлення характерів Назара і Хоми (За драмою Т. Шевченка “Назар Стодоля”) Немає потреби зупинятися на тій ролі, яку відіграв в українській літературі та взагалі в історії нашої держави Великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко. Саме ця людина, наділена всіма рисами генію, піднесла українську літературу до світових висот, надихнула народ України на здобуття самостійності та незалежності. У творчості Тараса Шевченка однією з провідних є історична тема. У […]...
8. Образ Фомы и Назара в драме Тараса Шевченко “Назар Стодоля” В своем творчестве Тарас Шевченко раз за разом обращался к историческому прошлому своего народа, искал там ответы на острые проблемы современности. Особое восхищение у художника вызвала эпоха казачества своей героикой, свободолюбивыми настроениями. Поэтому и показывал ее часто в своих произведениях как образец жизни, достойной человека, утверждая необходимость борьбы против самодержавно-крепостнической системы, которая унижала национальное достоинство, […]...
9. Твір на тему: “Обряди та звичаї у п’єсі Тараса Шевченка “Назар Стодоля” Кожен народ має певні обряди і звичаї. Це абсолютно нормально і природно, якщо врахувати, що спільне життя людей одного народу в унікальних умовах в деяких випадках породжує неповторні правила їхнього спільного існування. У п’єсі Тараса Шевченка під назвою “Назар Стодоля” у читачів є прекрасна можливість ознайомитися з традиційними обрядами і звичаями українців такого часу, а […]...
10. Твір на тему: “Тема і головна думка твору “Назар Стодоля” Тараса Шевченка” Як і багато українських творів будь-яких жанрів, історична драма Тараса Шевченка “Назар Стодоля” оповідає про життя українського села та його жителів. Ця драма досить цікава, здатна захопити під час прочитання і багатьом сподобатися. У той же час вона позбавлена??будь-яких глибоких філософських ідей і поглядів автора, тому нічого цінного в плані моральності і повчальності від неї […]...
11. Твір на тему: “Обряди та звичаї у п’єсі “Назарі Стодоля” Т. Шевченка Видатний український поет Т. Г Шевченко у своїх неперевершених творах історично і достовірно відтворив побут і життя різних верств тогочасного українського суспільства, в тому числі і життя козацької верхівки. Цієї темі він торкається у п’єсі “Назар Стодоля”, в якій висміює заможних козаків, викриває брехливість, лицемірство і фальш можновладних козаків, засуджує існуючу на той час соціальну […]...
12. Тема соціальної нерівності у повісті Г. Квітки-Основ’яненна “Маруся” Невелику за обсягом повість “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко розпочав дидактичним вступом, у якому розмірковує про швидкоплинне життя і вічні питання, які люди ставлять перед собою. Це роздуми людини, яка вже пожила на світі, багато бачила і знає, що на землі нічого немає вічного і треба цінувати те, що маєш, і кожного дня, лягаючи спати і встаючи […]...
13. Показ мужності, відваги запорожців у поемі “Гамалія” Героїчне минуле, славні діла предків не раз давали авторам матеріал для творів. Подорожуючи морем, Тарас Шевченко ніби побачив, як пливуть по хвилях козацькі байдаки, ніби почув спів козаків. Так народилась історична поема “Гамалія”. Подвиги славних козаків приваблювали Шевченка з дитинства. Знав він від старих людей, що це були за воїни – мужні, відважні, які не […]...
14. Показ козацького лицарства і любові до України в романі «Чорна рада» П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея «Чорної ради» в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. «Чорна рада» – твір багатоплановий. Автор яскраво показує козацькі звичаї, закони, життя панства […]...
15. Розвиток соціальної та соціально-психологічної прози, нові теми й мотиви в прозі, ідеологічні тенденції в поезії й прозі – часть 1 У середині ХІХ ст. в українській літературі значно розширюється система головних літературних жанрів. Особливою різноманітністю жанрових форм позначалася поезія – від ліричного вірша до різнотипних (соціально-побутової, історичної, суспільно-політичної) епічних форм, від елегійної поезії до гумористичних “співомовок”, байок, сатиричних віршів. При цьому не тільки відбувався розвиток уже наявних жанрів, а й формувалися нові, зокрема такі синкретичні […]...
16. Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” І. “Інститутка” – реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення. ІІ. Спільні риси селян-кріпаків. 1. Прагнення до волі. 2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. (Прокіп до глибини душі вражений соціальною несправедливістю, стає на шлях протесту проти сваволі поміщиків, скоро переходить до рішучих дій. Коли панночка вдарила бабусю […]...
17. Показ козацького лицарства, любові до України у романі П. Куліша “Чорна рада” Великий набуток Куліша-прозаїка – роман “Чорна рада”, який Іван Франко назвав “найліпшою історичною повістю у нашій літературі”. Твір вийшов у друк 1857 року і одразу ж завоював щиру симпатію читачів та високу оцінку критики. Сюжет “Чорної ради” взято з історії. Він грунтується на подіях так званої Руїні доби після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну роздирали […]...
18. Проблема “нерівності душ” у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Проблема “нерівності душ” у романі реалізується за допомогою образів Марусі й Гриця. Незвичайність любовного сюжету у романі випливає із незвичайності самої Марусі Чурай. У її глибокій натурі живе дуже сильне максималістське начало, вона керується принципом: “Все – або нічого”. Грицева мати каже про Марусине серце, що воно “горде і трудне”. Трудне – бо не визнає […]...
19. Показ історичного минулого українського народу Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Твір за поемами Т. Шевченка “Тарасова ніч” та “Іван підкова”. Творча палітра Т. Шевченка дуже різноманітна. Тема історії рідної батьківщини завжди хвилювала поета. Україна, як багато почуттів вкладено в це слово! Яка юна велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Україна… Це гіркий полин на козацьких могилах і освячені […]...
20. Показ історичного минулого українського народу (за поемами Т. Шевченка “Тарасова ніч” та “Іван Піднова”) Творча палітра Т. Шевченка дуже різноманітна. Тема історії рідної батьківщи­ни завжди хвилювала поега. Україна… Як багато почуттів вкладено в це слово! Яка вона велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Україна… Це гіркий полин на козацьких могилах і освячені багряною кров’ю поля жорстоких битв із заво­йовниками, широкі степи, що чули плач полонянок і стогін бранців… Тому […]...
21. Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди Життя – що стерняста нива: Не пройдеш, ноги не вколовши. П. Мирний Панас Мирний – один з найвидатніших письменників, продовжувач традицій Т. Шевченка, творець романів і повістей з народного життя. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був одним із перших зрілих творів П. Мирного, перша редакція якого – повість “Чіпка”. Чіпка і є головним […]...
22. Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди V варіант Соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, що спочатку мав назву “Пропаща сила”, належить перу двох авторів – Панаса Мирного та Івана Білика. Цей роман є одним з найвизначніших творів української реалістичної літератури, в якому на фоні суспільно-історичних подій відтворено трагедію чутливої душі і сильної натури, що поєдналися в образі головного героя Чіпки Варениченка. […]...
23. Питання соціальної справедливості у повісті І. Я. Франна “Перехресні стежки” Процес створення художнього тексту – це досить трипала робота письменницької уяви, фантазії, думки. Наче з ранкового туману, з’являються обриси конструкції, деталі дивовижної споруди, назва якій – літературний твір. Втомлений, але прояснений і схвильований творець підходить, як господар, до різьблених дверей і відчиняє їх – він запрошує зайти до цієї оселі, де буде всім приємно та […]...
24. Проблема «нерівності душ» у романі «Маруся Чурай» Проблема «нерівності душ» у романі реалізується за допомогою образів Марусі й Гриця. Незвичайність любовного сюжету у романі випливає із незвичайності самої Марусі Чурай. У її глибокій натурі живе дуже сильне максималістське начало, вона керується принципом: «Все – або нічого». Грицева мати каже про Марусине серце, що воно «горде і трудне». Трудне – бо не визнає […]...
25. Показ любові до України у романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Роман Пантелеймона Куліша “Чорна рада” посідає в українській літературі особливе місце як перший український історичний роман. Його основою були реальні події, що сталися після Переяславської ради 1654 р. через загострення боротьби за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького. Сам П. Куліш був не лише видатним письменником, істориком, етнографом, мовознавцем та культурним діячем – тема історичного минулого […]...
26. Туга за рідним краєм у драмі Лесі Українки “Бояриня” Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” увійшла в літературний обіг зовсім недавно. Вона навіть не входила до зібрань творів письменниці, про “Бояриню” не писали критики, історики літератури. Що ж крамольного було в цьому творі, що радянська цензура його не визнавала? В основі поеми – історичні події, що відносяться до XVІІ століття. Саме тоді, після смерті Богдана […]...
27. Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня’ Лесі Українки Драма “Бояриня” вводить читача у складний період української історії – добу Руїни. Цей надзвичайно важкий для українців час XVІІ століття був співзвучний державницьким змаганням в Україні на початку XX. Тому майже одночасно написано три драматичні твори про епоху Руїни: “Бояриня” Лесі Українки, “Гетьман Дорошенко” Людмили Старицької-Черняхівської, “Сонце Руїни” Василя Пачовського. Зрозуміло, що публікування твору, у […]...
28. Показ “страшної трагедії Мазепи’ як трагедії всієї нації (за поемою “Мазепа”) Постать Мазепи цікавила багатьох письменників різних часів. їх перелік можна починати ще від Байрона і Пушкіна. Ставлення до цього гетьмана різне. Відомо, що в Радянському Союзі його сприймали як зрадника. Для українських патріотів він навпаки був мучеником за Батьківщину. Своєрідне розуміння вчинків Мазепи подає В. Сосюра у своїй поемі. Мазепа представлений у творі з двох […]...
29. Поміркованість соціальної позиції Федьковича в повісті «Три як рідні брати» Він прийшов у літературу з мальовничого пісенного краю, з Гуцульщини, ставши першим повістярем Буковини. Це Юрій Федькович. І. Франко так окреслив постать самобутнього майстра слова: «Осип-Юрій Федькович – се, безперечно, одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі… Особливо болі, тугу, надії і розчарування рекрутського та вояцького життя оспівував він так, як ніхто другий…» У […]...
30. Показ розбіжності між світом та намірами особистості Соціально-психологічний роман “Перехресні стежки” І. Франка побачив світ у 1900 році. Твір вважався новаторським явищем у розвитку української літератури. Орієнтуючись на європейські моделі реалізму, зокрема, французького, Каменяр значно ускладнив, психологічно збагатив образи твору. В образі головного героя роману Євгенія Рафаловича автор намагався показати інтелігента-борця за народні інтереси. Адвокат добре знав громадські справи, організував народне віче, […]...
31. Показ зростання національної свідомості (за новелою В. Стефаника “Марія”) У 1916 році Василь Стефаник написав новелу “Марія”, яка була присвячена світлій пам’яті Івана Франка. В ній знайшли художнє втілення роздуми письменника про долю народу, про його складні шляхи до визволення з-під колоніального гніту. Під враженням подій Першої світової війни, яка впродовж кількох років несла смерть і мирному населенню Галичини, слово Стефаника знову ожило (після […]...
32. Обрядова пісня як показ життя давніх предків У давнину, ще в первісному суспільстві, наші предки намагалися пояснити різні явища навколишнього світу. Люди вважали, що дощ, грім, вітер, сонце та інші сили природи є живими істотами, від яких залежить їх життя і добробут. Вони створювали різні пісні, котрі виконували підчас певних обрядів, свят. Найважливішими серед них були колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові пісні. Під […]...
33. Образ літописця в драмі О. С. Пушкіна “Борис Годунов” Одним із самих чудових добутків, звернених до історії Росії, є драма “Борис Годунов”, що вражає широтою охоплення російського життя XVІІ століття. Найбільше досягнення Пушкін-драматурга виявилося в створенні неповторних характерів діючих персонажів. Одним із самих яскравих образів у добутку є образ літописця Пимона. Повне подання про нього не може зложитися без опису монастирської келії – це […]...
34. Утвердження норм соціальної справедливості в поезії Р. Бернса «Чесна бідність» Важливими рисами, характерними для поезії Р. Бернса, були сильне життєстверджуюче начало, всеохоплюючий інтерес до реалій життя, глибокий демократизм і протиставлення своєї творчості нормам, смакам дворянських та буржуазних верств тогочасної Шотландії. Творчість Р. Бернса має народну основу. У вірші «Чесна бідність» оспівано мрії, надії шотландських селян, їх бунтарський дух. Автор висловив захоплення почуттям гордості та самоповаги […]...
35. Показ козацького лицаpства в pомані Пантелеймона Куліша “Чоpна pада” Hалежне місце П. Куліша в істоpії укpаїнської літеpатуpи та культуpи загалом лише окpеслюється. Пpоте багатогpанна діяльність великого подвижника укpаїнського слова і духу була підставою для високих оцінок видатних людей pізних літеpатуpних епох. Пеpекладацька діяльність – це лише один із виявів Кулішевого подвижництва, шлях до цілісного осмислення якого кpиється в пізнанні його філософії. А вона гpунтується […]...
36. Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Так проходили дні, місяці і, нарешті, роки. По селах, містах і містечках Лютувала громадянська війна. М. Хвильовий. Багато хто з українських письменників відтворив події громадянської війни в Україні, бо багатьох із них вона торкнулася особисто. Та це й не дивно, бо, мабуть, не було такої людини, яку б не зачепила війна. Розглядаючи події того часу […]...
37. Показ безправного становища жінки-кріпачки в оповіданні Марка Вовчка “Горпина” Безпосередні зустрічі і розмови з кріпаками, вивчення їхнього життя глибоко вражали Марка Вовчка і викликали в неї жагуче бажання розповісти правду, особливо про безправне становище жінок-селянок. В оповіданні “Горпина” письменниця створила типовий образ пана-ліберала і довела, що майже всі пани – люті вороги народу. Горпина – головна героїня оповідання – була “білолицею, гарною і веселою, […]...
38. Образ Меланки в драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Багато в українській літературі є чудових жіночих образів, які чарують нас своїм ліризмом, вродою, чистим коханням. Одним з таким образів є образ Меланки з драми І. Кочерги “Свіччине весілля”. На це вказує і сам автор у передмові до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, […]...
39. Показ прагнення жінки до незалежності (за повістю О. Кобилянської “Людина”) І. Етичний ідеал Ольги Кобилянської (інтелігентна, горда і сильна натура; жінка – виходець із середньої верстви буржуазії, котра піднімається над оточенням, протистоїть йому, стає людиною – господинею своєї долі). ІІ. Олена – жінка, яка прагне до незалежності. 1. Зовнішній вигляд і духовний світ Олени (прекрасна зовнішність, критичний розум, працьовитість; надзвичайне бажання щастя; мрії про світ […]...
40. Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей (незалежна держава відкриває для цього можливості: прогрес нації залежить від творчого характеру особистості, але без історії народу, без знання культури народу немає майбутнього). ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. […]...