Опис місцевості: Мальовничий край
У 1861 року батьки Васильківського переселились до Харкова, який на той час був утричі більшим за свого майже однолітка й сусіду – Ізюм. Розташований у центрі вільних слобід, він невдовзі став столицею Слобідської України.
Жило в ньому понад п’ятдесят тисяч чоловік. Багато було різних установ та закладів, церков і крамниць… То тут, то там стирчать високі димарі й курять у небо, чути стукіт заліза й скрегіт: у місті працюють металообробні та мідеплавильні майстерні, сірникова фабрика і навіть чавуноливарний завод…
На горі, у центрі,
На горі, обабіч дороги на Суми, яку називають Сумською вулицею, – великі цегляні будинки. Це аристократичний центр міста. Поряд із Сумською прокладається Німецька вулиця, на якій мешкає переважно університетська професура. У долинах-левадах хати під соломою, закурені подвір’я. Зранку і допізна кіптюжать і смердять там кузні, олійниці, вовномийки… Тільки де-не-де червоніє бляшаний чи виблискує цинковий дах.
Колись Харків був суціль зеленим. На Сумській ріс спориш. У палісадниках цвіли ружі. Ващенківська левада шуміла столітніми дубами. Та поступово траву витоптали, дерева викорчували.
На вулицях влітку стовпом здіймалася курява, а восени та навесні перехожі загрузають у багнюці.
У день місто стугоніло своїми майстернями й фабриками, галасувало базарами, а літніми вечорами, коли припинялась робота, на околицях лунав спів, і душа сповнювалась благодаттю. Ізюм. Харків. Слобідська Україна. Мальовничий, пісенний край! Тут народився й виріс не один поет, художник, композитор…
Схожі твори:
- Моє місто взимку (твір-опис місцевості) Летять, летять сніжинки, Льодинки – морозинки, І весело кружляють, І стеляться до ніг. Г. Бойко Я люблю своє рідне місто Харків. Воно приваблює мене в різні пори року. І весною, коли приємно дихати чистим, свіжим повітрям. І влітку, коли буяє квітуча зелень. І восени, коли вбрані в золоті шати дерева. А взимку воно схоже на […]...
- Пам’ятник Кобзареві у Харкові. Твір-опис пам’ятника Т. Г. Шевченку і місцевості Є у Харкові святі для кожного мешканця місця, які внесені у всі екскурсійні маршрути міста. Тут призначають побачення, сюди харків’яни неодмінно ведуть гостей, що приїхали до них здалеку. Тут можна побачити й іноземні делегації. Такі місця – дзвіниця Успенського собору, Покровський монастир, пам’ятник Т. Г. Шевченку. Пам’ятник великому Кобзареві посідає особливе місце у списку відомих […]...
- Твір-опис місцевості: Вулиця Сумська у Харкові Я люблю своє місто Харків за красиві споруди, за прекрасні парки, чудові театри та музеї. Однією з головних вулиць мого рідного міста є Сумська. Вона поєднує історичний центр міста з новим адміністративним. І тому в ній органічно злито історичне з сучасним, завжди вирує життя. За однією із версій цією дорогою добиралися до сусіднього міста Суми. […]...
- Моя вулиця, мій мікрорайон (твір-опис місцевості на основі власних спостережень) Я живу на проспекті, який має назву “Московський”. Ця вулиця з’явилася майже одночасно з Харківською фортецею. Це найбільша і найдовша вулиця у Харкові. її довжина понад двадцять два кілометри. Харків’яни звуть Московський проспект “Алеєю гігантів”, тому що саме тут розташовані найпотужніші заводи міста. Це і тракторний, і велосипедний, і верстатобудівний, і моторобудівний, і підшипниковий, і […]...
- Зустріч з Тарасом (твір-опис місцевості та пам’ятника на основі власних спостережень) Про цей пам’ятник важко розповідати, бо він відомий всьому світові. Він найкращий, неперевершений, єдиний такий у цілому світі. Але кожного разу, як я показую гостям Харків, я веду їх сюди. Іду, не готуючись до цієї зустрічі, не вибираючи найкоротшого шляху, найкращої точки огляду. Я іду тією дорогою, якою колись привів сюди мене, маленьку, мій батько, […]...
- Літературна алея (твір-опис місцевості і пам’ятника на основі власних спостережень) Є у старому центрі Харкова невеличкий сквер, де, здається, застиг час. Височать поруч величезні будинки, мчать авто, вирує поруч центральна вулиця майже двохмільйонного міста. А тут, за чавунним плетивом невисокого паркана, вузька смужка зелені, лавочки. Навіть не сквер у звичайному уявленні – просто алея. Від Сумської до Пушкінської. Невеличка, навіть прозора взимку та ранньою весною. […]...
- Пам’ятник студбатівцям (твір-опис місцевості і пам’ятника на основі власних спостережень) На цьому величезному гомінкому майдані ніби чуєш пульс мого великого міста. Тут святкують урочисті події, злітають до неба яскраві фейерверки. Тут звітують про досягнення і вирішують проблеми Харкова. Сюди, на найбільший майдан Європи, обов’язково приводять гостей міста. Навіть самі будівлі, що оточують майдан: сірі стрімкі контури Держпрому, світла громада університету, півколо військового університету – здається, […]...
- Моя вулиця (твір-опис місцевості на основі власних спостережень) Я живу у місті Харкові, якому більше трьох століть. Це один з найбільших індустріальних, наукових і культурних центрів України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу. Я мешкаю на Салтівському житловому масиві, що дістав свою назву від Салтівського шосе, яке веде в містечко Старий Салтів. […]...
- Моя вулиця. Опис місцевості У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, […]...
- Твір-опис місцевості МОЯ ВУЛИЦЯ. У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає […]...
- ТВІР-ОПИС МІСЦЕВОСТІ. 7 КЛАС МОЯ ВУЛИЦЯ. У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає […]...
- Рідна домівка. Опис місцевості Згадуючи дитинство, проймаєшся дивними відчуттями. Якось щемно стає у грудях, коли згадуєш подвір’я, на якому зробив перші кроки. Невелике, затишне, повите виноградною лозою, воно ледве пропускало сонячні промені. Улітку захищало від спеки, взимку – від сніговіїв. Восени падолист застеляв землю пухким килимом, на якому бурюкалися ми, діти. А піднімеш голову вгору – налиті кетяги винограду. […]...
- Моя вулиця (твір-опис місцевості за особистими спостереженнями) Для кожної людини найдорожче, найрідніше й найкраще місце те, де вона народилася і виросла. Я живу в місті Харкові на проспекті Фрунзе. Я дуже люблю і своє місто, і свій проспект, і свій будинок. Проспект починається від найбільшого і найдовшого у Харкові Московського проспекту. У двадцятих роках минулого століття на цій вулиці розпочалося будівництво заводів-гігантів. […]...
- Мій проект пам’ятника літературному героєві (твір-опис місцевості та пам’ятника) Звичайно, цей пам’ятник треба поставити в моєму рідному місті. У Центральному парку, де завжди багато дітей і дорослих. Тільки не на головній, галасливій алеї, не серед кіосків та атракціонів, а в затишному куточку, де можна просто відпочити з книжкою, де ніщо не заважає думати. Не треба високого постаменту, пишних клумб навколо, гучної музики. Я поставила […]...
- Зустріч із письменником Харків – великий промисловий і культурний центр України. Я щасливий, що живу в цьому місті, де є багато музеїв, театрів, де живе багато цікавих людей: учених, письменників, художників. Нещодавно до нашого класу завітав харківський поет Юрій Іванович Стадниченко. Дружба цього поета з учнями нашої школи вже триває десятиліття. Поет любить спілкуватися з молоддю, а ми, […]...
- Твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юона “Березневе сонце” Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний] гай” І. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Худож-! ник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та […]...
- Вид з вікна моєї кімнати. Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень Цього літа я по-новому подивився на свій двір. А все почалося з того, що рано-вранці мене розбудили сороки. Вони влаштували метушню у кронах старих тополь, які щільно підступають до нашого будинку. Не прокинутися було неможливо: таким різким та голосним був сорочиний крик. Голосів інших птахіи просто було не чути, хоча зазвичай у кімнату долітають цвірінькання […]...
- Моя вулиця (твір-опис місцевості) У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, […]...
- Рідне місто Харків (Твір-опис) Харків – це одне з найбільших міст України. Його ще називають першою столицею, тому що він нею був за радянських часів. Харків – красиве, світле і живописне місто, розташоване на північному сході України. В ньому живе багато людей, що навчаються, працюють, відпочивають. Головні річки Харкова – Харків, Лопань, Уди. Через них давно вже побудовані мости, […]...
- Рідне місто Харків (опис) Харків – це одне з найбільших міст України. Його ще називають першою столицею, тому що він нею був за радянських часів. Харків – красиве, світле і живописне місто, розташоване на північному сході України. В ньому живе багато людей, що навчаються, працюють, відпочивають. Головні річки Харкова – Харків, Лопань, Уди. Через них давно вже побудовані мости, […]...
- Рідна домівка (твір-опис місцевості) Згадуючи дитинство, проймаєшся дивними відчуттями. Якось темно стає у грудях, коли згадуєш подвір’я, на якому зробив перші кроки. Невелике, затишне, повите виноградною лозою, воно ледве пропускало сонячні промені. Улітку захищало від спеки, взимку.- від сніговіїв. Восени падолист застеляв землю пухким килимом, на якому бурюкалися ми, діти. А піднімеш голову вгору – налиті кетяги винограду. Ледь […]...
- Мій шкільний двір. Твір-опис місцевості, з обрамленням Якось, гортаючи сімейний альбом, я звернув увагу на фотографію, на якій був мій батько приблизно у такому ж віці, як зараз я: він сидів на лавці зі своїми однокласниками. На всіх хлопцях була спортивна форма. За їхніми спинами видно одноповерховий цегляний дім, у лівому куті фотографії – шведська стінка. Я запитав у бабусі: – А […]...
- Твір на тему: “Опис місцевості на основі особистих спостережень” Мій улюблений парк розташувався в тихому районі в межах міста. З двох боків його опоясує вода, з третього боку парк загороджує красивий паркан, а одна сторона зовсім вільна для входу. Щоб потрапити у парк з того боку, де я живу, треба перейти невеличкий місток. Перейшовши, я одразу ж потрапляю у дивний куточок природи, де в […]...
- Мій шлях до школи. Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень Багато хто з моїх однокласників мешкає у нашому будинку. Вечорами ми збираємось у дворі, згадуємо минулий день, приколи на уроках, граємо у футбол, бадмінтон – взагалі, скільки ще розваг можна знайти, коли не хочеться йти додому. Одного разу Юлька (вона сидить за першою партою, майже відмінниця) розповіла, що її батько повернуся з-за кордону, куди їздив […]...
- Пам’ятник Вчителеві (твір-опис місцевості і пам’ятника на основі власних спостережень) Кожна людина, що жила і працювала, віддаючи усього себе людям, заслуговує на пам’ятник. Бажано, щоб цей пам’ятник стояв на місці, що пам’ятає; свого героя, де лунали його кроки, де залишився його слід на землі. Неподалік від всесвітньо відомого заводу фотоапаратів, навпроти головного входу до парку, стоїть невисокий постамент. Вірніше, грубо оброблена глиба сірого граніту. Із […]...
- Все тягнеться до сонця, до весни,.. (твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юнона “Березневе сонце”) Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний гай” і. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Художник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та неповторний. […]...
- Мандрівка Дніпром (твір-опис місцевості на основі спостережень і вражень у художньому стилі) Дніпро – не просто велика ріка, що несе свої води територією України. Дніпро – це символ славної історії, що матеріально поєднує різні епохи, починаючи з найдавніших часів. Народ з повагою і великою шаною ставився до свого історичного символу, це відбилося навіть у його назвах: батько – Дніпро, Славута, Славутич. Інколи цю ріку ще називають тією […]...
- Моє рідне місто – Харків Місто мого життя – Харків. Тут я народилася, виросла, тут живуть мої знайомі, друзі. У цьому місті я люблю все. Його будинки, вулиці, затишні куточки на лоні природи: лісопарк, парк Горького чи Шевченка. Місто дало світу багатьох визначних людей, зростило не одне покоління. Місто має велику славетну історію. У минулому – це одне з важливих […]...
- Мій улюблений пам’ятник Моє рідне місто – Харків – дуже багате на пам’ятники, є серед них такі, що присвячені видатній, особі, є встановлені на честь якихось подій або й простих людей. Однак серед величезної кількості монументів найулюбленішим є все ж таки пам’ятник, який кожному харків’янину відомий під назвою Дзеркальний Струмінь. Його називають так через те, що струмінь води, […]...
- Твір з елементами опису місцевості: Зовнішність Академмістечка Сибір не держава. Сибір – поняття географічне. Однак здавна ця земля мала щось начебто столиці. Першої з них був Тобольськ. Омськ у той час був звичайним селом. Залізниця підняла Омськ і Іркутськ і залишила в глухомані Тобольськ. Новосибірськ, породжений – залізницею, у рік революції був маленьким містечком із сім’ю десятками тисяч жителів. Сьогодні в Новосибірську […]...
- “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай” (Володимир Сосюра) Поетична спадщина Володимира Сосюри багата патріотичними мотивами. Від світанку до кінця свого творчого шляху поет жив піснею про Вітчизну. Жити думами про Батьківщину, складати про неї пісні – найвище покликання співця. Пісня Сосюри вільно злетіла над рідним краєм, славлячи його мальовничі простори, міста і села, працьовитих людей: Твої міста і люди, Твої поля й сади, […]...
- Твір-опис на тему “Місто майбутнього” Я вірю в краще майбутнє. Я дуже сподіваюся, що ми, люди, будемо вдосконалювати світ, в якому живемо. Тож і місто майбутнього буде дуже відрізнятися від сучасного в кращий бік. По-перше, у майбутньому місто буде чистим, тому що всі заводи та інші підприємства, що забруднюють навколишнє середовище сьогодні, використовуватимуть нові безпечні технології. Не буде хмар із […]...
- “Висока честь: прийняти смерть за любий рідний край” (життя і творчість Миколи Вороного) Про життя видатного українського поета відомо небагато, адже він не залишив нам своїх спогадів, автобіографії. Збереглося лише декілька листів та 32 сторінки в учнівському зошиті, які Микола Вороний написав про себе на прохання О І. Білецького. І та розповідь є чи не єдиним джерелом, з якого можна дізнатися про поета. Батько Вороного походив із селян, […]...
- Рідний край Рідний край – це цілющі джерела, до яких пробивається гострий корінець людської свідомості до життя, до знань, до світла. Краю мій зелений, вічная дорога, Та безсмертник в полі, в небесах гроза – Припаду я серцем до твого порога, Як твоя кровинка, як твоя сльоза. (М. Стельмах) Місце, де я народився, де пройшло моє дитинство, – […]...
- Твір-опис “Мій клас” (опис класного приміщення) Наше шкільне навчання часто проходить у кабінеті української мови та літератури. Я хочу описати його, бо це сучасна класна кімната. Вона простора та світла, тому що в ній великі вікна. На вікнах висять білі мережані гардини та прозорі блакитні штори. У класі стоять нові світло-бежеві парти та такі ж стільці, тільки ще з зеленою облямівкою […]...
- Шлях у край свій Історична пам’ять – це святиня народного духу, велич, доблесть і міць держави, надійний гарант єдності, наступності і спадкоємності поколінь, згуртування нації, атрибут шляхетності національної вдачі, запорука щасливої долі. Цю істину прекрасно розумів Микола Кіндратович Вороний – видатний діяч української культури, творчість якого припадає на злам ХІХ-ХХ стст. Поезія М. Вороного глибоко патріотична. Вірш “Краю мій […]...
- Людина і рідний край Ми тут зросли, нам тут співали Розмріяні ліси й поля; Ми тут жили і тут вмирали. Це наша батьківська земля. / П. Карманський / Задумаймося… Досить тісний зв’язок існує між людиною і природою. І людина, і рослина для того, щоб вижити, пускає глибоко свої корені на тій землі, де народилася й живе. Для кожного з […]...
- Твір на тему: “Чудовий край – Україна” “Калино моя, Україно! Рука грози Сваволить в гілках твоїх – струнах, гуде бандура. Говорить бандура про те, що жива єси І житимеш вічно в лунких солов’яних бурях”. І. Жиленко Усіх нас з самого дитинства вчать любити свою батьківщину. Але любимо ми її не тільки тому, що нас цьому вчать, а й тому, що ми тут […]...
- Покровський собор (опис) Коли виявишся у центрі Харкова, почуєш передзвін дзвонів, твоєму погляду стануть золоті куполи над білими вежами, що потопають у зелені дерев. Це Покровський собор. Щоб потрапити на подвір’я Покровського монастиря, треба пройти під аркою монастирських воріт, виконаної в барочному стилі й увінчаній витонченій главі. З декількох масивних будинків погляд вихоплює витончені “восьмерики” Покровської церкви. Собор […]...
- ТВІР-ОПИС ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ. 7 КЛАС ПАМ’ЯТНИК КОБЗАРЕВІ. Найголовнішою ознакою мого трудового міста є його архітектура. У минулому столітті центр Харкова уособлював розкіш та індивідуальність, у тридцяті роки нашого століття – простоту і монумен-талізм пролетарської епохи. Але є у Харкова особливі ознаки – місця, які уособлюють його самобутність: Держпром, “Дзеркальна течія”, пам’ятник Кобзареві. Особливо шанують харків’яни пам’ятник Тарасові Григоровичу Шевченку. Його […]...