Образ матері-страдниці у поемі “Чорнобильська Мадонна’ Івана Драча
Мабуть, скільки існує людство, стільки й оспівує воно жінку матір, стільки й звертається до неї зі своїми піснями і молитвами возвеличуючи її ім’я. Велика кількість світових шедеврів мистецтва присвячена саме матері – рідній матусі, Матері Божій, Матері Всесвіту – Мадонні.
Український письменник XX століття Іван Драч після аварі на Чорнобильській АЕС відчув, що має сказати щось нове про матерів, те, чого людство ще не знає. У своїй поемі “Чорнобильська мадонна” він створив узагальнений образ Матері-Мадонни, образ, що поєднав
Як малювали на задану тему богове мистецтво,
Протягом тисячоліть – від Рубльова до Леонардо да Вінчі
Від Вишгородської мадонни і до Сікстинської,
Від Марії Оранти і до атомної японки…
Головним символом поеми є мати. У творі цей образ має декілька Іпостасей, переживає кілька перевтілень. Спочатку це Атомна мадонна з канадської листівки Василя Курилика: “Це прийде безжалісно до жінки з дитиною, до матері з немовлятами саме в той день…”. Далі – це Солдатська мадонна, що залишає сліди босих ніг на піску біля саркофага.
В “Епілозі” створено образ-символ Божої Матері, який стає уособленням, втіленим закликом до відповіді за її трагедію, за трагедію людства:
Вона дивиться, дивиться в душу.
Вона палить очима до дна….
Будемо сподіватися, що її погляд буде завжди перед очима сильних світу цього, і вони більше ніколи не припустять трагедії, подібної до Чорнобильської.