Ми є! Були! І будем ми, Й Вітчизна наша з нами

Схожі твори:

1. Твір на тему: “Ми є. Були. І будем Ми. Й Вітчизна наша з Нами” Всім відомо, що ці слова вибиті на нагробку Івана Багряного у Новому Ульмі та назавжди закарбовані у серцях мільйонів українців, щоб давати натхнення і вселяти віру й патріотизм в душі під час тяжких випробувань. Навіть під час написання кіноповісті Олександру Петровичу довелося пережити чимало неприємних миттєвостей задля того, аби правдиво показати долю українського народу під […]...
2. Наша пісня, наша дума Наша пісня, наша дума Не вмре, не загине… Т. Шевченко “Роздавав Бог скарби усім країнам, але забув Україну. Підійшла вона до нього та спитала: “А що ж мені даси, батьку?” Замислився Бог, адже роздав уже всі свої скарби, і сказав: “Нехай буде пісня…” І стала пісня частиною життя України…” Не менше значення мали для українського […]...
3. Наша пісня, наша мова не вмре – не загине Мова – душа народу, вона його цвіт і зав’язь, без неї дерево національного життя в’яне і засихає. Відберіть у народу мову – і він гине як народ, як нація. Згадаймо вірш В. Сосюри “Юнакові”: О мова рідна! Їй гаряче Віддав я серце недарма. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема. Не може жити країна […]...
4. Філософські роздуми про роль рідної мови в житті кожної людини за віршем В. Голобородька “Наша мова” Наша українська мова схожа на вінок із квітів, що увібрали в себе усі кольори веселки. У ньому переплелися і велична історія нації, і волелюбне прагнення до щасливого майбуття, і лірична духовність, і патріотична незламність, і біль втрат, і зоряність злетів. Життя і серце нації відбилося у нашій мові, яка за красою своєю визнана однією з […]...
5. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (провідні мотиви українських народних пісень) Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… Т. Шевченко Пісня – душа народу. Більш влучного визначення годі й шукати. Це аксіома, яка не потребує доведення. Кожен народ, як і кожна людина, має душу. Саме вона вирізняє один народ з-поміж інших. Лише вона здатна втримати від хибного кроку, захистити від чу­жого свавілля, розрадити у години […]...
6. Вітчизна і мати – синоніми ніжності й синівської любові Василя Симоненка Скільки років наш народ не знав своєї історії, багатьох талановитих письменників, які пожертвували собою з любові до рідного народу. До таких поетів належить і Василь Симоненко. Неповних двадцять дев’ять років прожив поет, але запінив у спадок стільки, що вистачить на життя багатьох поколінь. Безумовно, творчість В. Симоненка виділяється яскравим променем на тлі 60-х років. Любов […]...
7. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине Мова не тільки засіб спілкування. Вона – скарбниця народної мудрості. Десятки поколінь українців колектив­но створили справжнє диво – гнучку, мелодійну, багату мову. Взагалі будь-яка з мов здається безсмертною. Але вона живе доти, доки живий народ, який користується мовою, наповнює її своєю силою і наснагою. Минають віки, і мова продовжує свій розвиток. Можна сказати, що саме […]...
8. “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…” (Т. Г. Шевченко) Яке ж це диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про зіроньку вечірню. Саме з піснею […]...
9. Наша ціль – людське щастя і воля Ми живемо у суспільстві, де всі люди за законом є вільними, давно вже відійшло у минуле кріпацтво та рабство, забороняється расова, статева та соціальна дискримінація. Кожен народ, кожна країна пройшли свій нелегкий шлях до визволення, принесли свою жертву загальній справі перемоги добра та справедливості. Важким цей шлях був і для українського народу. Ще з давніх-давен […]...
10. Наша історико-культурна спадщина Так історично склалося, що після татаро-монгольської навали український народ постійно перебував під економічним, політичним і національним гнітом то Польсько-Литовської, то Австро-Угорської, то Російської держав. Іноземне ярмо намагалось знищити самостійність, державність і навіть саму назву “Україна”. Особливо жорстокою була русифікація, що протягом трьох століть намагалась переконати нас, що ми – “малороси”, тобто майже росіяни, але нижче […]...
11. Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини “Я утверждаюсь”) Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні […]...
12. “І нема кращої землі, ніж наша земля…” (за творчістю П. Загребельного) Павло Архипович Загребельний – наш сучасник. Видатний український письменник, автор двадцяти дев’яти романів, ніколи не страждав на зіркову хворобу. Все життя він писав з любові до України, до її історії, до рідного народу. Народився Павло Загребельний 25 серпня 1924 року у невеликому селі Солошиино на Полтавщині в селянській родині. У селі книга була великою рідкістю, […]...
13. Твір на тему: “Чому Іван Франко сьогодні з нами?” Творчість великих українських письменників, про яких би з них конкретно не йшлося, чинить серйозний і прямий вплив на життя людей. Вона справляло вплив як під час життя і творчості самих письменників, так і задовго після їх смерті, тобто, сьогодні. Зокрема, в цьому контексті цілком доречно говорити про Івана Франка, який став одним з найвидатніших українських […]...
14. “Україна в огні’ – твір про трагедію українського народу Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Олександр Довженко Мабуть, немає жодної української родини, якої б не торкнулася проблема війни. Не обійшло це лихо й Олександра Довженка на довго закарбувалася в мою пам’ять фраза із “Щоденника” талановитого митця і людини з великої літери: “Україну знає той, хто був на її пожарах”. Він – був… Можливо, саме […]...
15. «Наша дума, наша пісня не вмре, не затне…» (Т. Г. Шевченко) Яке ж не диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про зіроньку вечірню. Саме з піснею […]...
16. Ми не маємо права руйнувати те, що створювалося не нами Який великий і багатий світ, в якому ми живемо, Яка яскрава і різнобарвна природа навколо нас! Природа – це земля, повітря, вода і все живе на планеті. У природи свої споконвічні закони, своя гармонія буття. Це багаторівневий механізм, в якому все взаємопов’язане і вражаюче досконале. Навіть найменша істота на землі, унікальна та неповторна, є невід’ємною […]...
17. Твір на тему: “Що буде з нами?”(за мотивами роману “Собор” Олеся Гончара) “Що буде з нами? З людьми, з заводами, з соборами? Що буде з тобою, рудий молочаю?” – такі запитання ставить у романі мисляча людина Микола Баглай. Владолюбство, батькопродавство таких, як Лобода і тих, хто не руйнує сам, але до всього байдужий, створить пустелю. Духовність, національна свідомість, гідність, совість, честь, справжня культура – все це зникає. […]...
18. “Але щастя немає й між нами…” (Терзається страстями людин у поемі “Цигани” О. С. Пушкіна) 1. Контрастність образів. 2. Дикий наспів циганської пісні. 3. Невільна душа Алеко. Ніщо велике у світі не відбувалося без страстей. М. Галилей У своїй творчості А. З. Пушкін звертається до природи страстей. Він, немов ювелір, намагається розглянути всі грані й відтінки такого магічного й у якімсь ступені згубного почуття. Подібна тематика виявляється у віємо творчості […]...
19. У війни жахливе обличчя (за оповіданням М. О. Шолохова “Доля людини”) Висвітлення подій Великої Вітчизняної війни в літературі. (Багато епічних творів, мемуарів присвячено подіям Другої світової війни. Епічні полотна при­святили війні ті письменники, які самі безпосередньо брали участь у бойових діях. Серед них – М. О. Шолохов.) Персоніфікація війни в особі російського солдата Андрія Соколова. (Андрій Соколов воює, а потім потрапляє у полон до фашистів, де […]...
20. Усі дорослі спочатку були дітьми (мої роздуми над казкою А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) “Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає”, – говорить у присвяті до своєї казки “Маленький принц” Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку, складається враження постійного порівняння: […]...
21. Всі дорослі спочатку були дітьми” (мої роздуми над казкою А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) Всі дорослі спочатку були дітьми” (мої роздуми над казкою А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) “Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає”, – говорить у присвяті до своєї казки “Маленький принц” Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але […]...
22. Незабутнє Художник Юрій Ракша відзначається чистим, життєствердним сприйняттям народної долі. Картина “Тил” – пам’ять воєнного дитинства митця. Скупий графічний пейзаж, картопляне поле, діти, що допомагають жінкам,- основа картини. У центрі – образ матері художника. Жінка стомлено спирається на лопату, бо саме на її плечах і турбота про майбутнє дітей, і важка праця за чоловіка, який захищає […]...
23. Твір на тему: “Що було б, якби всі українці були як одна сім’я?” Сім’я є найбільш стабільним і стійким осередком сучасного суспільства. Недаремно в усі часи переважна більшість людей прагнула створити сім’ю, народити дітей і все інше, адже це робило життя більш простим і приємним. У той час як сім’я складається всього з декількох людей, всі з яких між собою особисто знайомі, весь народ складається з різних сімей, […]...
24. І. Карпенко-Карий – драматург, “якому рівного не має наша література” Іван Карпенко-Карий – найвизначніша постать в українській драматургії. “Чим він був для України, для розвою її громадянського та духовного життя, – Я писав І. Франко про Карпенка-Карого, – се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків […]...
25. Наша національна ментальність Національний характер – це «дух» народу, найглибші його прояви, які об’єднують людей окремої нації. Він виникає історично, внаслідок певних етапів, які проходить окрема маса людей, і впливів, яких вона зазнає. Головні причини формування національного характеру, або ментальності, – географічне положення країни, історичні обставини, суспільні умови, культура та власне особливості психології цього народу. Найяскравішими представниками вітчизняного […]...
26. Якими були погляди Г. С. Сковороди на існуючу дійсність, людські вади? Г. С. Сковорода негативно ставився до сучасного йому життєвого устрою, в якому прості люди були безправними, позбавленими волі через ярмо кріпацтва. У таких сатиричних творах, як “Всякому місту – звичай і права”, “То яка ж є то слава нині?”, “Поспішай, гостю, поспішай”, “Осінь нам приходить, а весна пройшла”, в оді “Похвала бідності” письменник дотепно й […]...
27. Земля – наша мати (екологічні проблеми України) І. Земля – колиска людства. ІІ. Зв’язок людини з природою. 1. Ставлення українського народу до всього довкілля (щире шанування українцями природи: рослин, тварин, річок і степів, підземних надр і повітря; складання ритуалів, присвячених життю довкілля). 2. Екологічна криза (взаємозалежність людей і природи; катастрофічність бездушного ставлення до рослинного і тваринного світу людьми; погіршення екології – поліпшення […]...
28. Патріотичні поезії в роки Великої Вітчизняної війни 22 червня 1941 року на Радянський Союз віроломно напала фашистська Німеччина. Почалася найтяжча з усіх воєн, яких колинебудь зазнала світова історія. Руйнуючи все на своєму шляху, війна загрожувала найдорожчому в житті кожного з нас – Вітчизні. Народ одностайно став на захист рідної землі. У загальнонародній боротьбі з кривавим фашизмом активну участь взяли поети, прозаїки, драматурги, […]...
29. Твір на тему: “Образ України в творах В. Стуса” Одним з найвизначніших поетів ХХ століття заслужено вважається В. Стус. До української літератури цей талановитий митець прийшов наприкінці п’ятдесятих – на початку шістдесятих років, коли викриття культу особи Сталіна привели до великих змін у суспільному житті країни, до таких же вибухових зміну у культурі і літературі, зокрема в поезії. У В. Стуса майже немає сюжетних […]...
30. Утвердження нездоланності рідного народу в поезії «Я утверждаюсь» Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш «Я утверждаюсь», написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його – […]...
31. Наша сімейна традиція (твір-розповідь) Коли народилася моя мама, її батько, а мій дід, що працював агрономом, посадив на околиці села ліщину. Пояснив домашнім: “Виросте дочка – буде орішки лускати”. Ліщина – це лісовий горіх. У нашому селі, та й у сусідніх селах, крім мого діда, ніхто це дерево не доглядав. Навіщо займатися? Зарості дикої ліщини в лісах можна зустріти […]...
32. Душа нашого народу рідна мова (за поезією В. Голобородька “Наша мови”) Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б […]...
33. Поет своєї епохи – “Біографія”, Є. Маланюк Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк – відданий син багатостраждальної матері-України. Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від читача неабияких знань з історії, філософії, психології та культурології. Хоч Євген Маланюк і вважав своїм духовним батьком Павла Тичину, вірші якого наскрізно просякнуті безнадією […]...
34. Поет своєї епохи Поет своєї епохи А я мушу незморено-просто – Смолоскипом Тобі Одній, Я – кривавих шляхів апостол В голубі невечірні дні. (“Біографія”, Є. Маланюк) Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк – відданий син багатостраждальної матері-України. . Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від […]...
35. Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Сковорода вийшов з козацького роду, що жив у селі Чорнухи на Полтавщині. У дев’ять літ лишився круглим сиротою. Здібного хлопчика, який складав пісні й вірші, взяв до себе старий чернець. У 22 роки Сковорода приїздить до Києва і стає спудеєм Києво-Могилянської академії. Тут він привернув до себе увагу диригента півчої капели і негайно був […]...
36. Люди, що з нами відбувається? Треба людиною бути! В оповіданні Василя Макаровича Шукшина “Образа” мова йде про звичайний життєвий випадок, свідком або учасником якого може виявитися кожний з нас у будь-яку хвилину: у транспорті, у магазині, у будь-якій установі. Це, на жаль, стало повсякденною реальністю. Мова йде о! хамстві, звичайному хамстві. Сашка Єрмолаєву нахамила продавщиця, неї підтримала черга. І все це в присутності […]...
37. Відтворення в народних піснях (колядках “Як ще не було початку світу”, “Ой рано, рано мури заліпи”, “Були люди невірні”) язичницьких вірувань наших предків Серед жанрів усної народної творчості найпоширенішою є пісня. Найдавніші за походженням українські народні пісні корінням своїм сягають до первіснообщинного ладу, вони тісно зв’язані з язичницькими віруваннями давніх слов’ян. Нашим пращурам, як і всім первісним людям, був властивий особливий погляд на світ, який їм уявлявся населеним різними божествами і духами. Люди вірили в те, що ці […]...
38. Україна в творчості О. Довженка І. Життя і творчість О. Довженка – яскравий приклад служіння рідному народові. (О. Довженко – талановитий митець і культурний діяч, який своє життя і творчість присвятив своєму народові, своїй країні, переймаючись їх болями, переживаючи разом із народом і радощі, і страждання. Всі його твори (і в літературі, і в кіно) оспівують українців, його сучасників.) ІІ. […]...
39. Наша честь – вона найголовніша у селі! (духовні орієнтири в повісті Ольги Кобилянської “Земля”) “…Наша честь – вона найголовніша у селі!” (духовні орієнтири в повісті Ольги Кобилянської “Земля”) 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю, яку назвала влучно – “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. Кобилянська […]...
40. Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) І. Жахливі сторінки історії України у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”. (У новелах М. Хвильового 20-х років XX століття відтворено трагічні сторінки громадянської війни в Україні. Письменник змістом своїх творів проголошує основну ідею: громадянська війна – це лихо України, лихо роду, матері, України.) ІІ. Новела М. Хвильового “Я (Романтика)”. 1. Трагізм долі героїв новели. (Складність […]...