Лист літературному героєві (за драмою-феєрією «Лісова пісня»)

Чи неправда: дивне бажання з’явилося в мене – написати тобі листа, Мавко. Чи зможеш ти прочитати його? Адже вчителями твоїми були стара верба, лісовик, берізка. І тому пишу тобі лист першими весняними квітками, зеленою травичкою, сонячним промінням.

Уявляю твої великі очі, що грають усіма кольорами, довгі коси і вінок на голові. Ти любиш і бережеш природу, в тебе світлі, як самоцвіти, душа та мрії. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша – найкращий цвіт твоєї душі. Заради свого коханого ти залишила ліс і йдеш до людей. Твої мрії про все

найкраще не могли здійснитися, хоча ти так прагнула цього…

Пишу тобі, бо знаю, що тільки ти зможеш допомогти нам вижити. Сучасні люди не шанують природу. Вони забули, що є її дітьми. Може, ти розповіси людям, що людина і природа – єдине ціле, що не треба порушувати красу, яка надихає нас на добрі вчинки!

Навіть в образі верби ти живеш у звуках сопілки, у шелесті листя і приваблюєш нас. Якщо тебе поселити серед сучасних людей, може, ти б навчила їх любити й поважати природу та все, що з нею пов’язане?

А мені дай свою наснагу до життя, допоможи моїй душі бути добрішою, чуйнішою, ніжнішою. Дай мені сили вірити в добро і красу. Знайомство з тобою для мене – прекрасна мить мого життя. Люблю згадувати про тебе, гріє душу мою твоє ніжне ім’я, Мавко.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Лист літературному героєві (за драмою-феєрією «Лісова пісня»)