Сутність і розгортання конфлікту між одухотвореністю та філістерством у творі Е. Т. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер”

Дисгармонія світу знаходить у творчості Гофмана своє відображення: в усіх його творах переплітаються, стикаються найрізноманітніші контрастні образи. Одне з улюблених протиставлень, що кожного разу повторюється,- це ентузіаст та обиватель, філістер.

Ентузіаст – визначення, що належить Гофману, але сам образ має традицію в романтизмі, яка і була ним сприйнята. Естетичне сприйняття романтики проголошували незмінним г вічним уособленням усього величного і прекрасного в житті, вищим критерієм реальності. Образ художника постійно збагачується,

він протиставляється світу як ентузіаст, безкорисливий служитель ідеалам краси, справедливості та гармонії, як геніальний дух, який бачить світ з усіма його потворними явищами з якоїсь вищої, одному йому притаманної точки зору.

У повісті “Крихітка Цахес…” героєм-ентузіастом є студент Бальтазар. Він втілює творче начало і протистоїть не лише Циноберові, а й професору Мошу Терпину. На відміну. від інших студентів, які носили “довгі, широченні штани…, короткі дитячі кагітанчики” і мали чудернацький вигляд, Бальтазар був одягнений просто, “на давньонімецький зразок”, та мав “жвавий і ясний

розум”, котрий дозволяв йому так тісно спілкуватися з Природою, що він відчував навіть “далеку небесну блакить” і переймався “чудовими мріями з якогось далекого світу, повного блаженної радості”. Цей романтик цікавиться “високими істинами світу”, а тому помічає, що “дивний дух… таємничими словами розмовляє з кущами, з деревами, з хвилями лісового потічка”.






Краще обирати фах престижний чи за покликанням твір.
Сутність і розгортання конфлікту між одухотвореністю та філістерством у творі Е. Т. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер”