«Кличе мене зелене сонце серед неба – до його поклику я завжди прислухаюся» (за романом «На полі смиренному»)

Схожі твори:

1. Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному…” розкриття сутності тоталітарного суспільства Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному…” – розкриття сутності тоталітарного суспільства Закони існування людського суспільства настільки складні та суперечливі, що часто здаються нам абсурдними. Загострене відчуття цієї абсурдності буття лягло в основу цілого модерністського літературного напряму – екзистенціоналізму, що базувався на концепціях однойменної філософії, найвідомішими представниками якого були Камю та Сартр. Екзистенціоналізм […]...
2. “Україна завжди і постійно стояла в центрі його мрій…” (за творчістю В. Винниченка) Творчість Володимира Винниченка – це яскравий художньо-публіцистичний літопис шляхів українського народу до незалежності в нашому буремному столітті. Для творів письменника характерні широта й актуальність тематики, новаторська манера письма. Він реалістично зображує тяжке становище темного і забитого селянства та міської бідноти, жорстоку експлуатацію заробітчан, перші спалахи соціального протесту. І завжди найістотнішим у житті Винниченка, політика і […]...
3. Що для мене “ідеал” і як його досягнути? Часто здається, що ми все далі й далі від своєї душі, від мрій та високих поривань. За буденними клопотами ми зовсім розучилися сприймати життя як подарунок, як щось незбагненне і чудове. Та невже ми завжди були такими? Хіба всі ми такі? Хіба немає вже в нашому житті маленького місця для прекрасного? А як же диво […]...
4. Чи буде квітень, як завжди дарунком весняної здоби, чи славним іменем біди ми назвемо його – “Чорнобиль”? Кажуть, що на світі нема нічого випадкового, усе заплановано й обдумано перед Вищим Розумом. До мене часто приходить думка, що назва Чорнобиль теж не випадкова. За якісь страшні провини людства саме в цю місцевість прийшло чорне лихо, щоб розлитися полином по “нашім раї на землі”. Воно змією вповзло в життя ні в чому не винних […]...
5. Сміливі завжди мають щастя (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Сміливі завжди мають щастя (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Щоб навчитися цінувати людську мудрість, виховати у собі віру в незнищенність духовних почуттів нашого народу, варто звернутися до неординарної постаті в нашій літературі – Івана Багряного та його творчості, зокрема до роману “Тигролови”. Трапляється, що часом епоха не цінує геніїв за життя. Якась жорстока закономірність: час […]...
6. У сміливих щастя завжди є (за романом І. Багряного “Тигролови”) До щастя ми йдемо, стежину прокладаєм. А поруч стільки ж, хто очікує чудес. Проте, чи знайдемо його, ніхто не знає, Та шлях проторений – і дух, мов храм, воскрес… Протягом усього свого життя людина йде назустріч своєму щастю. Хтось наближається до нього розміреною, виваженою ходою, не поспішаючи. Хтось придивляється навколо, та, на жаль, не помічає […]...
7. Безглузда війна серед світу людей (за романом Л. М. Толстого “Війна і мир”) Із подивом слухаєш розповіді старих людей, того покоління, що пережило жахи війни середини минулого століття: жодного прокльону або скарги. Вони навчилися цінувати життя, тому й бажають усім: аби тільки у світі панувала мирна тиша і спокій, аби не було війни. У роки Великої Вітчизняної війни ленінградський журнал “Звєзда” свідчив: “… Жоден з творів не викликає […]...
8. Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом “Тигролови”) «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи». – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману «Тигролови» Григорій Многогрішний. Іван Багряний. автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й добра. І природні стихії, і свавілля тоталітарного режиму, і лють […]...
9. Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”, – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний. Іван Багряний, автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й […]...
10. Твір на тему: “Сміливі завжди мають щастя. За романом Івана Багряного “Тигролови” У своєму романі Іван Багряний описує цікаву історію людини і суспільства. Автор показує, яким чином може поводити себе людина, яка опиняється в надзвичайно екстремальних умовах, що вона відчуває, чим мотивується і які у неї основні життєві цілі і намагання. Українська історія дійсно мала період, описаний в романі, тому він цікавий також і з історичної точки […]...
11. Твір на тему “Чи завжди мета виправдовує засоби” за романом Стендаля “Червоне і чорне” У своєму найвідомішому романі “Червоне і чорне” Фредеріко Стендалю вдалося відтворити об’єктивну картину життя тогочасного суспільства. “Правда, гірка правда” – такий епіграф письменник не випадково обрав для цього твору. І до останніх рядків Стендаль дотримується цієї правди. Їдка сатира автора, рішуча критика, справедливий гнів – усе спрямоване проти привілеїв, релігії і державної влади. Саме цій […]...
12. Хліб як сонце кажуть люди Хліб як сонце з нами всюди Ще змалку мене привчали поважати звичайну паляницю. Чому? Я вважаю, паляниця – це витвір тяжкої праці багатьох людей. Навіть у маленькому її шматочку – частинка крові, поту, думки агрономів, колгоспників, шоферів, пекарів, продавців та інших. Ось чому хліб, паляниця – це наше найдорожче багатство. Поважати паляницю – це поважати тих, хто приймав участь у її […]...
13. Твір на тему: “Неможливо завжди бути героєм, та можна завжди залишатися людиною” Я погоджуюся із цим твердженням. Та для початку потрібно розібратися із визначеннями “герой” та “людина”. Як на мене герой – це персона, яка вчинює якісь грандіозні та неймовірні вчинки. Персонаж, якого не соромно показати по телевізійним каналам. Особа, якою можна пишатися. Така людина робить вчинки, які не під силу іншим: витягнення із полум’я, врятування потопельника […]...
14. Книга, що змусила мене по-новому подивитися на світ, на самого себе (за романом І. О. Буніна “Життя Арсеньєва”) Як не сумно в цьому незрозумілому світі, Він усе ж прекрасний, і нам усе-таки Пристрасно хочеться бути щасливими І любити один одного. І. Бунін. Життя Арсеньєва Я з задоволенням прочитала роман І. О. Буніна “Життя Арсеньєва”, книгу, яку письменник створював одинадцять довоєнних років, я сприймала як живий організм. Дійсно, цією книгою Бунін залишив слід на […]...
15. Твір на тему: “Бережемо зелене багатство” Чи є у світі щось прекрасніше, ніж природа, яка оточує людину? Навряд чи хтось зможе відповісти на це питання ствердно. Природа є рідним домом для людини, як би людина до неї ставилася і наскільки б сильно не вважала себе породженням міста. Але природа-домівка сьогодні перебуває у великій зоні небезпеки. Ще ніколи за історію людства природа […]...
16. Образ “високого неба” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Неправда, що в людини немає душі. Вона є, і це те добре, прекрасне, велике, що має людина. Пізнати, зрозуміти душу – це дано не всім. Наука про душу, мораль, моральність (а ці поняття нерозривно пов’язані) – найбільш цікава і складна. І є двоє людей, що відкрили її в літературі, зробили для неї те ж саме, […]...
17. Образ “високого неба” у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Шкільний твір по роману “Війна й мир”. Неправда, що в людини немає душі. Вона є, і це саме добре, прекрасне, велике, що має людина. Пізнати, зрозуміти душу – це дано не всім. Наука про душ, мораль, моральність (а ці поняття нерозривно зв’язані) – найцікавіша й складна. І є два чоловіки, які відкрили її в літературі, […]...
18. Твір на тему: “Людина – дитина неба і землі” лівне твердження, адже багато літературних творів, у тому числі написані авторами з України, містять величезну кількість прикладів зв’язку між людиною і природою. Що ж сьогодні відбувається в нашому з вами світі? Схоже, багато людей не просто забули про свою власну приналежність до природи, вони навіть почали знищувати природу – вирубувати ліси, осушувати річки та інші […]...
19. Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? (за романом В. Підмогильного “Місто”) Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення повернутися до села. […]...
20. Дон Кіхот і його лицарські подвиги (за романом М. Де Сервантеса Дон Кіхот) Читання романів може не тільки сприяти занурення у світ фантазій, а й надихнути на подвиги. Саме це і сталося з головним героєм роману Мігеля де Сервантеса Дон Кіхот. Хитромудрий ідальго з Ламанчі вів звичайне життя і користувався авторитетом серед сусідів, поки не дістався до власної бібліотеки. Лицарські подвиги і пригоди так вразили його, що він […]...
21. Ліс – зелене багатство (твір-роздум на екологічну тему у публіцистичному стилі) На осінніх канікулах ми з батьками виїхали за місто. Ліс вже не гомонів, як раніше, тільки зрідка цвірінькали синиці та невгамовно стукотів дятел. Після перших серйозних заморозків листя померкло і з дерев’яним стуком падало на мерзлу землю. Ми заглибилися в ліс. Переступаючи через повалені вітром дерева, ми з мамою відстали від батька, вишукуючи пізні гриби. […]...
22. Історія і доля людини: Айвенго, його відданість, чесність, благородство (за романом В. Скотта “Айвенго”) Роман Вальтера Скотта “Айвенго” – роман історичний, тобто провідну роль у ньому відіграє сама історія, її таємниці, колорит певного часу. В романі беруть участь справжні історичні постаті, причому відомі й значущі (король Ричард Ле­вине Серце, Робін Гуд). Інші герої, хоча й створені уявою автора, живуть, вою­ють, кохають і тужать у той самий час, тобто живуть […]...
23. Найяскравіша пригода Діка Сенда і його друзів (за романом Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан”) Жуль Берн за правом вважається творцем жанру наукової фантастики. Але при цьому він уміло продовжує традиції пригодницької літератури. Незвичайність ситуацій, у які потрапляють його герої, гострота сюжету, повного загадок, несподіваних поворотів подій, що ведуть героїв від небезпеки до спасіння, роблять його справжнім майстром цього жанру. Герої книги “П’ятнадцятирічний капітан” стали мимовільними учасниками небезпечних пригод на […]...
24. Твір-роздум: “Тільки родина – як вічна зернина на невмирущому полі життя” Що є найважливішим у житті кожного з нас? Це питання аж ніяк не пусте, тому що воно дозволяє правильно розібратися в будь-якій життєвій ситуації, вірним образом розставити життєві пріоритети, щоб домогтися самого приємного результату і практично ніколи ні про що не шкодувати. Думається, що однією з найбільш важливих, якщо і зовсім не найважливішим елементів життя […]...
25. Изложение романа Ромена Гари “Корни неба” События развиваются в середине 50-х гг. Роман начинается со встречи отца Тассена, семидесятилетнего члена иезуитского ордена, и Сен-Дени, директора крупного государственного заповедника во Французской Экваториальной Африке. Отец Тассен – ученый, занимающийся в Африке проверкой своих палеонтологических гипотез и имеющий среди миссионеров репутацию человека более занятого наукой о происхождении человека, чем спасением души. Сен-Дени – один […]...
26. Твір на тему: “Сонце” (науково-популярний стиль) Рано-вранці перші промінчики сонця торкаються землі. Воно пробуджує до життя людей і світ природи. Визирають з вікон люди, заспівують пташки. З земної поверхні сонечко видається таким маленьким, що хочеться дострибнути до нього та спіймати його у руки. Але мешканці Землі зобов’язані йому своїм існуванням. Сонце – це не тільки краса сходу, проміні полудня […]...
27. Серед поетичних озер Юрія Клена З проголошенням України незалежною відкрилися широкі можливості познайомитися з творчим доробком представників української діаспори. Юрій Клен (справжнє ім’я та прізвище Освальд Бургардт) у 20-ті роки XX ст. належав до групи київських неокласиків. У час національно-культурного відродження він поділяв настанови М. Зерова, що зумовило синтез у творчій практиці традицій неокласицизму й романтичного волюнтаризму «празької школи». Відомі […]...
28. Уявлення давніх слов’ян про природні стихії (за “Міфом про Сонце”) І. Відображення в міфах уявлень первісної людини про навколишній світ. (Міфи складалися у ті давні часи, коли людина, ще не маючи достатньо знань про навколишній світ, намагалася пояснити виникнення та будову всесвіту, явища природи, зрозуміти, що впливає на долю людей. Так виникли міфи про надприродні сили, що створили світ та правлять ним, часто втручаючись у […]...
29. Драматичний етюд “На полі крові” Драматичний етюд “На полі крові” Леся Українка написала 1909 року, в часи реакції. У буржуазних російській, польській, українській та інших літературах були спроби оспівати, реабілітувати зрадників революції, більше того, зробити їх знаменням часу, зразком для наслідування. Український націоналіст В. Винниченко виступає з повістями, героєм яких стає колишній революціонер, що розходиться з своїми спільниками по боротьбі […]...
30. Твір на тему: “Чи є Цахеси серед нас?” Повість про крихітку Цахеса авторства німецького казкаря Гофмана не просто дуже цікава і захоплююча, вона ставить перед людиною безліч найважливіших питань морального характеру. Незважаючи на те, що це всього лише казка, образ Цахеса та ситуація, в якій йому видалося бути, просто не може залишити читача байдужим, вона чинить на характер і душу людини сильний і […]...
31. Місце міфу про Прометея серед інших Слово «міф» у більшості людей асоціюється із Стародавньою Грецією або Стародавнім Римом, адже найвідоміші міфи народилися саме там. Взагалі, про арабських, індіанських, німецьких, слов’янських, індійських оповідях і їх героях стало відомо набагато пізніше і вони виявилися менш поширеними. З часом спочатку ученим, а потім і ширшій публіці стали доступними міфи народів Австралії, Океанії і Африки. […]...
32. Аналіз твору Блоку “На полі Куликовому” і “Росія” Значний інтерес представляє твір “На полі Куликовому” (невеликий цикл із п’яти віршів, включений у відділ “Батьківщина”). Ми знайдемо тут і зображення російської природи, і спогади про героїчне минуле Росії, і передчуття майбутніх змін. Порушено у вірші і гостре питання, особливо питання, що мучило Блоку у той час, – це питання про взаємовідносини народу та інтелігенції. […]...
33. Твір по дилогії Бориса Грінченко “Серед темної ночі” Сама назва твору досить символічна: письменник показує темряву зубожілого села, де постійно точаться сварки та бійки, дикі розгули, руйнується моральність. У старого селянин” Пилипа Сиваша три сини – три різні долі села, що починає руйнуватися. Старший син Денис, не гребуючи ніякими засобами, пнеться у “заможні хазяї”, середульший Роман відбув солдатчину, потинявся у місті, повертається на […]...
34. Тільки родина – як вічна зернина На невмирущому полі життя Пригадую дитячу гру, просту й наївну до краю. Доганяючи одне одного, ми намагалися доторкнутися рукою до втікача і весело гукнути: “Квач!” Але той, хто втікав, міг уникнути такого “звання”, заскочивши в заздалегідь накреслене на землі коло з надписом “Хатка” і гукнувши: “Чик-чик, вдома!” Все! Уже ніхто після цього не смів доторкнутися до гравця. Аякже! Він […]...
35. Твір на тему “Чи є донкіхоти серед нас” Однією з найдорогоцінніших щедрот є воля. Ніякі скарби – ні земні, ні морські – не можуть зрівнятися з нею. Найбільшим з усіх нещасть є неволя, тому заради волі можна і треба ризикувати життям. Кохання – це могутня сила, що полонить душу людини. Воно подібне до смерті: ні з ким не рахується і ні в чому […]...
36. Сліпий сіяч іде по зораному полі… (роздуми над творчою спадщиною Поліщука) Творчі здобутки Валер’яна Поліщука не віддільні від епохи, на долю якої випало немало випробувань: Друга світова війна, революція 1917, громадянська війна… У 20-30-х роках двадцятого століття його ім’я було популярним, його часто можна було зустріти на сторінках газет та журналів. Що надавало популярності В. Поліщуку? Перш за все він уславив себе людиною невгамовної вдачі, кипучих […]...
37. На полі бою з козаками, або Як написати твір за народними думами та піснями Ви, мабуть, мріяли побувати в якомусь незвичайному місці? Наприклад, на полі бою, та ще й з козаками? Уявіть, ви гордо скачете на коні, за червоним поясом у вас шабля та пістоль, а серце повне відваги. Відчули той хвилюючий запал боротьби? Як відомо, на захист Вітчизни від ворогів піднімалися навіть жінки. У пісні “Славний город Ведмедівка”, […]...
38. Природа. Я надивлюсь на сонце і на трави Інколи в нашому житті настають такі часи, коли ми шукаємо творчого натхнення, душевного спокою, прагнемо відновити сили або просто відпочити. У такі моменти ми шукаємо побачення з її величністю Природою, бо саме вона може допомогти й розрадити. Вона завжди зачаровує, наповнює любов’ю, енергією, вселяє віру й надію, облагороджує… Скількох митців слова, музики, пензля надихала природа […]...
39. “Хоч, здасться, не в майданах, а все ж не на волі…” (за піснею “За Сибіром сонце сходить…”) Скільки б я не читав історичних книг, скільки б не дивився документальних фільмів, скільки не знайомився з фольклорними історичними текстами, скільки б не дізнавався про окремі факти з історії нашого народу, в мені тільки укріплю­ється одна думка щодо історії як такої. Думка така: історія – це не минуле. Тоб­то формально історичні події сталися колись, скількись […]...
40. Роман Шмельова “Сонце мертвих” Він працював над “Сонцем мертвих”, живучи в Буніна в Трасі, переслідуваний нав’язливими спогадами. Із Трасу Шмельов писав 19/6 вересня 1923 року в Париж Куприну: “Думаєте, весело я живу? Я не можу тепер весело! І пишу я – хіба вуж так весело? На мить забудешся… Зараз якийсь мистраль дує, і в мені тремтіння усередині, і туга, […]...